
Справа №:755/8786/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" липня 2020 р.Дніпровський районний суд м. Києва колегіально судом у складі трьох суддів:
головуючої судді Левко В.Б.,
суддів Дзюби О.А., Курила А.В.,
секретар судового засідання Балагура Т.В.,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000829 від 06 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Королівства Нідерланди, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Турецької Республіки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора Харіна С.В.,
захисників Абрамчука Д.В., Козіної Г.В.,Савчак Я.О.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
перекладачів Матвійчук О. І. , Пімоненко Л .С. ,
в с т а н о в и в :
в Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року задоволено клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 серпня 2020 року включно.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиномта вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Абрамчук Д.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, крім того заявив клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби, або альтернативний заставу у мінімальному вигляді, а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу обґрунтовані тим, що прокурором не наведено обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики. При цьому не доведено існування ризиків зазначених прокурором у клопотанні, оскільки ризик переховування обґрунтований лише тяжкістю інкримінованого обвинуваченому злочину та уявною можливістю незаконної міграції. Ризик впливу на свідків спростовується тими обставинами, що ОСОБА_6 є залученим агентом правоохоронних органів, а усі інші свідки є понятими. Відносно ОСОБА_7. винесена постанова про закриття кримінального провадження. Крім того, ОСОБА_1 хворіє на ряд хвороб та переніс операцію на серці.На даний час наявні підстави для зміни йому запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та заперечував проти клопотання прокурора.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_2 адвокати Козіна Г.В., Савчак Я.О., а також обвинувачений підтримали клопотання адвоката Абрамчука Д.В. та заперечували проти клопотання прокурора у зв`язку з його необґрунтованістю.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання адвоката Абрамчук Д.В. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, у зв`язку з його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши прокурора, захисників та обвинувачених, вивчивши обвинувальний акт, дійшов такого висновку.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Щодо вимог клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідноч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.
Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, з конфіскацією майна. Крім того, обвинувачений не зареєстрований на території України, являється громадянином Королівства Нідерланди. Тому даний ризик, не зважаючи на відсутність у сторони обвинувачення будь-яких фактичних доказів на його підтвердження, є цілком реальним.
Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та обставини їх вчинення ризик впливу останнього на свідків та іншого обвинуваченого, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами є досить реальним.
Щодо ризиків, передбачених п. 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд вважає їх не обґрунтованим, оскільки, стороною обвинувачення даний ризик лише формально зазначений, жодним чином не обґрунтований фактичними даними, а також не надано жодних вагомих підтверджень того, що перебуваючи поза межами слідчого ізолятора ОСОБА_1 вчинятиме нові кримінальні правопорушення.
Слід зазначити, що розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
При вирішенні питання про продовження дії обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, його вік та стан здоров`я, а саме те, що в нього наявний дифузний кардіосклероз, АКШ-4 СН О-І зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ-58%), гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 3 ступеня, ризик ІІІ, міцність соціальних зв`язків, той факт, що він громадянин Королівства Нідерландів, на ім`я якого укладено договір оренди житлового приміщення,майновий стан обвинуваченого, те, що він раніше на території України не судимий.
На цей час свідки та інший обвинувачений у даному кримінальному провадженні не допитані, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, тому з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини передбачені ст. 177, п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри під час судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також викладено обставини, які підтверджують, що ризики не зменшились. Також, в судовому засіданні встановлено, що до обвинуваченого ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який закінчується 22 серпня 2020 року та визначено заставу у розмірі 1 498 726 грн 00 к. Однак, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.
Із зазначених підстав суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах 2 місяців.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Щодо вимог клопотанняадвоката Абрамчука Д.В. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу..
Відповідно до ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд аналізуючи підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не знаходить підстав для задоволення клопотання його захисника. Щодо необґрунтованості ризиків прокурором у клопотанні, то суд надав їм оцінку раніше в даній ухвалі, а тому твердження захисника Абрамчука Д.В. є неспроможними, з тих підстав, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення обґрунтовано сукупністю певних ймовірностей неналежної поведінки обвинуваченого, а не лише тяжкістю покарання, передбаченого за інкриміноване йому діяння. Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то обвинувачений, незважаючи на те, що один із свідків може бути агентом правоохоронного органу, все ж таки існує вірогідність впливу на останнього з боку обвинуваченого, як і можливість впливу на інших свідків та іншого обвинуваченого.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що захисником не доведеноті обставини, які б свідчать про те, що заявлені ризикипри обрані запобіжного заходу зменшились.
Крім того, підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу захисником вказується є стан здоров`я ОСОБА_1 , однак судом надана оцінка даним твердженням сторони захисту обвинуваченого при обрані обвинуваченому запобіжного заходу і жодних нових даних із зазначених обставин суду не надано.
Також суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_1 , визначеного ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року, оскільки при його визначені враховано, як обставини кримінального провадження, так і майновий, сімейний стан обвинуваченого та ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи вище викладені обставини у сукупності, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання адвоката Абрамчука Д.В. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Керуючись ст.177, 183, 194, 199, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27 вересня 2020 року включно.
У задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Абрамчука Д.В. про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 04 серпня 2020 року.
Головуюча суддя: В.Б. Левко
Суддя: О.А. Дзюба
Суддя: А.В. Курило
Судове рішення № 90823464, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 31.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/8786/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: