Рішення № 90814635, 01.07.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3968/18

провадження №2/504/536/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі

головуючої судді Вінської Н.В.,

секретарях Сухіна Н.М.

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – Горбань О. ОСОБА_3 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Лиманського р-ну Одеської області про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, який в подальшому був уточнений, у якому просив: встановити юридичний факт проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з листопада 1998 року до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок загальною площею 77,14 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 77,14 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала у вказаному будинку. У ОСОБА_4 , відсутні спадкоємці І – ІІІ черги та вона заповіт не склала. Вважає, що він є спадкоємцем 4 черги виходячи з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у спадкодавця помер чоловік – ОСОБА_5 , який приходиться йому рідним дядьком, після його смерті ОСОБА_4 , як особа похилого віку потребувала постійного догляду та він разом із своєю дружиною стали їй різносторонньо допомагати, зокрема купувати продукти, готувати їжу, прати білизну, сплачувати комунальні платежі, обробляти присадибну ділянку, тобто проживали однією сім`єю. Він з покійною стали членами однієї сім`ї , вона йому довіряла, відавала документи на будинок та пенсію, мала намір скласти заповіт, однак через смерть не змогла цього зробити. Поховання ОСОБА_4 та поминальний обід він зробив за свої особисті кошти. З питання оформлення спадщини він звернувся до державного нотаріуса, однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину та запропоновано звернутись до суду.

У судовому ОСОБА_1 та його представник адвокат Гарчева Л.М., позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача – Горбань О.Ю., позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, у зв`язку з чим, що ОСОБА_1 не надав доказів сумісного проживання разом із спадкодавцем.

В ході судового розгляду були допитані свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були заявлені позивачем та його представником, і ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які були заявлені представником відповідача.

Свідок ОСОБА_6 , показала суду, що приходиться матір`ю позивача, зазначила, що померла ОСОБА_4 була дружиною її брату. Після смерті її брата – чоловіка ОСОБА_4 , позивач з 1998 року постійно їй допомагав та в подальшому поховав.

Свідок ОСОБА_7 , показала суду, що приходиться дружиною позивачу та надала аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_8 , показала суду, що приходиться ОСОБА_4 сусідкою та пояснила, що після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ОСОБА_11 (позивач) постійно приїзжав до ОСОБА_4 та потім жив в неї. Він просив її (померлу) переїхати до нього в с. Фонтанку, однак вона відмовилась та він переїхав до ОСОБА_4 . Крім того, зазначила, що ОСОБА_4 розповідала їй, що сільська рада пропонувала 17000 дол. за її хату та співробітники сільської ради у тому числі ОСОБА_10 намагались її доглядати, щоб в подальшому вона залишила їм будинок, однак ОСОБА_4 не бажала цього.

Свідок ОСОБА_9 , показала суду, що працює заступником голови сільської ради та ОСОБА_4 проживала на території сільської ради одна, ніхто із родичів до неї не приїзжав, бабуся була самотньою. Весь час селищна рада допомагала ОСОБА_4 матеріально, харчами, ліками. Після її смерті з`явились родичі, які намагались отримати довідку, що проживали разом із ОСОБА_4 , однак вони таку довідку видати відмовились. Разом з тим, вони намагались домовитись із родичами, що зазначений будинок сільська рада приведе у порядок та передадуть дитині – сироті, а їм (родичам) дадуть якусь частину грошима, однак вони відмовились.

Свідок ОСОБА_10 , показала суду, що є сусідкою померлої та працівником сільської ради. Померла ОСОБА_4 була самотньою людиною, їй допомагала тільки селищна рада, жодних родичів не було і вона не бачила. Щодо вказаного будинку у сільської ради є інтерес, оскільки вони мають намір передати його у власність дитині – сироті.

Вислухавши учасників судового процесу, свідків, розглянувши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років, померла ОСОБА_4 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 5/.

Відповідно до договору купівлі – продажу житлового будинку від 16.02.2006 року, ОСОБА_4 , належить житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с.9-11/.

Згідно довідки, виданої виконконавчим комітетом Доброславської селищної ради, ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.7/

Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , підтверджується, що ОСОБА_12 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 у період з 10.05.1977 року до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 /а.с.8,12/.

Відповідно до копії спадкової справи №352/2018 від 27.09.2018 року, будь які спадкоємці, окрім ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 - не звертались /а.с.42-56/.

Листом державного нотаріуса Лисак А.В., було повідомлено ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини із ОСОБА_4 /а.с.6/.

Задовольняючи позов, суд приймає до уваги покази свідків, що померла ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , який приходиться рідним дядьком позивачу та після його смерті у 1998 році. Позивач - ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_4 , доглядав за нею, купував продукти, ліки, допомагав у побутових питаннях.

Суд оцінює критично покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки вони є працівниками сільської ради і надання матеріальної допомоги від селищної ради має бути підтверджено не показами свідків, а належними адміністративно - розпорядчими рішеннями, які підтверджені документами бухгалтерського обліку.

Крім того, суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_8 , щодо того, що померла ОСОБА_4 розповідала їй про інтерес з боку сусідки ОСОБА_10 щодо її будинку та можливості становлення опіки над нею з метою оформлення права власності на будинок.

При ухваленні рішення, суд приймає до уваги те, що селищна рада намагалась під час судового засідання домовитись із родичами померлої та виплатити їм частину грошей за будинок, однак із-за незрозумілих причин сторони не дійшли мирової угоди під час розгляду справи по суті.

Задовольняючи позов в частині визнання права власності на житловий будинок, суд виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт сумісного проживання позивача із спадкодавцем, у зв`язку з чим враховуючи перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, - визнання права.

За пунктом 3 роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що закріплено вст. 316 ЦК України.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно змісту ст. ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1ст. 1221 ЦК України). Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємці за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За приписами ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином із урахуванням того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт сумісного проживання та систематичного ведення спільного господарства позивача із спадкодавцем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15,16, 316, 319, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220 -1223, 1264 ЦК України, та керуючись ст.ст.12,13, 141, 263-265,ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Доброславської селищної ради Лиманського р-ну Одеської області про встановлення юридичного факту – задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з листопада 1998 року до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок загальною площею 77,14 кв.м., житловою площею 44,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 ст. 354 та ст. 355 ЦПК України.

Відповідно до пункту 15.5 перехідних положень ЦПК України в редакції 15.12.2017 року до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя: Н.В. Вінська