Рішення № 9081300, 07.04.2010, Господарський суд Чернігівської області

07.04.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”01” квітня 2010 року справа № 11/51

За позовом прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області

в інтересах держави в особі: Новгород-Сіверської міської ради,

вул. К. Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська області, 16000

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 16000

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Чернігівській області, пр-т Миру, 21-А, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування 2575, 79 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

Суддя Бобров Ю.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Представник позивача: участі не взяв.

Відповідач: не з'явився.

Представник третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Хамайко С.В., посвідчення № 13 від 24.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Новгород-Сіверського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Новгород-Сіверський, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Чернігівській області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування 2575, 79 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор у позовній заяві посилається на те, що відповідач в АДРЕСА_1 на землях промисловості, які знаходяться в адміністративно територіальних межах Новгород Сіверської міської ради в АДРЕСА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,162 га для площадки по зберіганню на ній вантажних автомобілів та металобрухту, внаслідок чого державі заподіяно шкоду в сумі 2575,79 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Від позивача надійшов лист (клопотання), в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд розглянути справу без участі представника міської ради.

Представник третьої особи в судовому засіданні 11.03.10р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не наддав, в судовому засіданні 11.03.10р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та повідомив суд про те, що земельна ділянка вже звільнена добровільно.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено та зобовязано позивача надати докази звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки.

Від прокурора надійшов лист, в якому він повідомляє про те, що відповідачем станом на 26.03.10р. самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено. До листа додано акт повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.03.10р.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора, відповідача та представника третьої особи, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123,124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України “Про оренду землі”.

Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст. 124 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 зазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України). Перевіркою, проведеною 15.09.2009р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області встановлено, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, на землях промисловості самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,162 га, яку він використовує для площадки по зберіганню на ній вантажних автомобілів, металобрухту. Правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку відсутні, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126, 211 ч. 1, пункту „б” Земельного кодексу України і підпадає під дію ст. 53-1 КУпАП.

Дане порушення підтверджується копією Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.09.2009р., складеного в присутності ОСОБА_1.

Крім того, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області Черником М.О., згідно ст.ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.03 р. № 963-IV (далі Закон № 963), складено протокол від 18.09.2009р. № 501075 про адміністративне правопорушення та постанову від 18.09.2009р. № 501075. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 250,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують правомірність використання ним спірної земельної ділянки. В звязку з цим суд доходить висновку, що відповідач самовільно використовує вищевказану земельну ділянку.Згідно ст. 1 Закону № 963 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.Відповідно ч.ч.1,2, п.„б” ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Постановою КМ України від 25.07.07 р. № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі Методика).

У п. 7 Методики визначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.00 р. № 1619.

Відповідно до розрахунку, який додано до позовної заяви, шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного використання відповідачем земельної ділянки, складає 2575, 79 грн.

Доказів звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,162 га, розташованої на землях промисловості, які знаходяться в адміністративно територіальних межах Новгород Сіверської міської ради на території населеного пункту та відшкодування шкоди у сумі 2575, 79 грн., як і належних та достатніх доказів, що спростовують вищевказані обставини, відповідач суду не надав.Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,162 га в АДРЕСА_1, розташовану на землях промисловості, які знаходяться в адміністративнотериторіальних межах Новгород Сіверської міської ради на території населеного пункту.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, інд. номер НОМЕР_1, рахунок відсутній) на користь НовгородСіверської міської ради (р/р 31510921700335, МФО 24062100, код 22824537) 2575, 79 грн. шкоди.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, інд. номер НОМЕР_1, рахунок відсутній) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 187,00 грн. держмита.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, інд. номер НОМЕР_1, рахунок відсутній) до державного бюджету (одержувач державний бюджет м. Чернігова, р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050000) 236,00 грн. оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.04.2010р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою прокурора, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 06.04.2010 р.

Суддя Ю.М. Бобров