Рішення № 9081088, 31.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

31.03.10

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"30" березня 2010 року                               Справа № 20/31

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом:           товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОМЕТА”

02094, пров. Карельський, 5, м. Київ;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ТАЛІЛ”

14001, вул. Стаханівців,9-а, м. Чернігів;

предмет спору: стягнення 46115,59 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Євромета” звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” про стягнення заборгованості в сумі 46115,59 грн. відповідно до договору купівлі –продажу № 1175 ЄМ від 20.10.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.02.2010р. розгляд справи призначено на 11.03.2010р., після чого розгляд справи відкладався до 30.03.2010р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення ухвали від 19.02.2010 року № 1572100 за адресою: провулок Стаханівців, б.9-а, у м. Чернігові.

Згідно до наданого на запит суду витягу з державного реєстру за №5464282 від 12.03.2010р., відповідач зареєстрований за адресою: провулок Стаханівців, б.9-а, у м.Чернігові і місце знаходження не змінював.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20 жовтня 2009р. між ТОВ «Євромета»та ТОВ «ТАЛІЛ»укладено договір купівлі-продажу №1175ЄМ (далі –Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача) в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а покупець зобов’язався прийняти такий товар та оплатити в порядку у відповідності до Договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються норми глави 54 ЦК України.

На виконання умов договору, позивачем був переданий відповідачу товар відповідно до накладних № ЄМ-0001547 від 23.10.2009р., № ЄМ-0001545 від 23.10.2009р., № ЄМ-0001572 від 23.10.2009р., № ЄМ-0001631 від 26.10.2009р., № ЄМ-0001688 від 27.10.2009р., № ЄМ-0001303 від 21.10.2009р.., всього на суму 48274,69 грн..

Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.5.2 Договору, остаточний розрахунок за отриманий товар Покупець здійснює протягом 14 календарних днів, починаючи з дати отримання Товару.

Обов’язок щодо оплати товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідач за поставлений товар перед позивачем розрахувався частково, сплативши 20.10.2009р.- 4859,57грн., 19.11.2009р.- 200,00грн, 03.12.2009р.- 500,00грн., 08.12.2009р. –300,00грн., згідно до наданої банківської виписки від 03.02.2010р..

Станом на час розгляду спору факт отримання товару відповідачем не спростований, заборгованість перед позивачем в повному об’ємі не погашена, тому позовні вимоги в частині стягнення 42415,12грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за прострочення терміну оплати вартості отриманого Товару відповідно п.5.2. Договору Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.11.2009р. по 04.02.2010р. в сумі 2105,67 грн.

Нарахування пені за період з 06.11.2009р. по 04.02.2010р. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору.

Таким чином, заявлена сума пені 2105,67грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду погашена не була, у позивача виникло право нарахування інфляційних та річних.

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні в сумі 852,50грн. та річні в сумі 308,15грн.

За перерахунком суду інфляційні становлять 872,60грн., а річні становлять 308,15грн.

Враховуючи, що позивачем нараховані інфляційні в сумі 852,50грн. та річні в сумі 308,15грн., господарський суд дійшов висновку про задоволення зазначених вимог та стягненню з відповідача заявлених інфляційних та річних на користь позивача.

Згідно п.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.6.3. Договору, у випадку прострочення платежу більш, ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 1% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару.

Позивачем нараховно відповідачу штраф в сумі 434,15грн..

За перерахунком суду штраф складає 432,15 грн., отже вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в сумі 432,15 грн.

В нарахуванні іншої частини штрафу має бути відмовлено.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 461,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Керуючись с.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ»(14001, пров. Стаханівців,9-а, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 35956163, р/р 26005184615100 в ЧФ АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА»(02094, пов. Карельський,5, м.Київ, р/р 26001210087025 в АТ «ПроКредитБанк»у м.Києві, МФО 320984, код ЄДРПОУ 36464155) 42415,12 грн. боргу, 2105,67 грн. пені, 308,15 грн. 3% річних, 852,50 грн. інфляційних, 432,15 грн. штрафу, а всього 46113,59грн., а також 461,13 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна