Ухвала суду № 90809963, 06.08.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1008/20

Провадження № 2/541/690/2020

У Х В А Л А

06 серпня 2020 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Андрущенко-Луценко С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, третя особа: ОСОБА_4 .

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .. Вважає, що неприйняття судом заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Посилаючись на вимогу АТ «Райффайзен Банк Аваль» про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, ОСОБА_1 зазначив, що банком можуть бути вчинені дії щодо вилучення майна, яке є предметом іпотеки, в тому числі продажу квартири від імені іпотекодержателя, а новий власник, зареєструвавши за собою право власності, може здійснити заходи з виселення мешканців квартири, внаслідок чого заявник може позбутися єдиного місця проживання.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ст.150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, до яких зокрема належить заборона вчинення певних дій.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та вважає за необхідне застосувати такий вид забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій щодо згаданого вище об`єкта житлової нерухомості, для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки недійсним, третя особа: ОСОБА_4 , заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта житлової нерухомості, який належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23189847.

Копію даної ухвали направити заявнику ОСОБА_1 , відповідачам АТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третій особі ОСОБА_4 – для відому, та до Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради – для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області, що не перешкоджає зверненню ухвали до негайного виконання.

Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко