Рішення № 9080928, 29.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 10/37

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла",

вул. Комунальна 2, м. Чернігів,14005

Відповідач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 23/1, м. Чернігів,14013

Предмет спору: про стягнення 31590,78 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: Костіна Н.М., довіреність № б/н від 01.09.2009р., провідний юрисконсульт

Відповідач: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 28.01.10р., представник

Рішення оголошується після оголошеної 18.03.10р. перерви на підставі ст.77 Господарсько процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.03.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відкритим акціонерним товариством "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 31590,78 грн., з яких 27470,24 грн. сума основної заборгованості, 4120,54 грн. сума штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 84 від 01.03.2009р.

Представник відповідача надав до матеріалів справи відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в зв”язку з відсутністю, на думку відповідача, належних доказів, що підтверджують отримання товару відповідачем, оскільки додані до позовної заяви товаро-транспортні накладні не підписані особисто відповідачем та будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження інших осіб отримувати від імені відповідача товар, позивачем не надано, а тому товаро-транспортні накладні, на думку відповідача, не можуть бути належними доказами отримання товару відповідачем.

За клопотанням представника позивача, задоволеного судом, в судове засідання для дачі пояснень були викликані водії-експедитори, які здійснювали доставку товару ВАТ „Чернігівська кондитерська фабрика”Стріла” відповідачу, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Також представник позивача надав в судовому засіданні для залучення до матеріалів справи подорожні листи № 981591 від 29.04.09р., № 981621 від 07.05.09р., № 981697 від 20.05.09р., № 981737 від 26.05.09р., № 981764 від 29.05.09р., що підтверджують перевезення товару ВАТ „Чернігівська кондитерська фабрика”Стріла” водіями-експедиторами на склад ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1. Документи залучені судом до матеріалів справи.

Оригінали договору № 84 від 01.03.09р., товаро-транспортних накладних, прибуткових касових ордерів, подорожніх листів були оглянуті судом в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2009р. між сторонами був укладений договір № 84, згідно із яким позивач (продавець) передає у власність відповідача (покупця) кондитерські вироби, поіменовані далі „товар” у кількості, асортименті, якості та цінами, вказаних у товаро-транспорних накладних, які оформляються сторонами при прийомі передачі кожної партії товару, і які є невід”ємними частинами даного договору ( п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1 Договору, загальна сума договору складає 1 млн. грн..

За умовами договору ( п.3.1; 3.2), поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору на умовах СРТ-покупця ( відповідача). Доставка товару здійснюється силами та засобами та за рахунок продавця ( позивача) в місце визначене покупцем. В пункті 3.4 Договору сторонами узгоджено, що в товарно-транспортних накладних може не зазначатися як підстава відпуску товару даний договір, але якщо відпуск товару відбувався в період дії даного договору-він проданий на умовах даного договору. Згідно п 8.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р.

Договір був підписаний сторонами 01.03.10р., що не заперечується відповідачем. В договорі зазначено, що відповідач працює без печатки.

Згідно вимог ч.1 ст..712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частинами 1,4 ст. 265 Господарського кодексу України також встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар , а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" , «CPT- Перевезення оплачене до (...місце призначення зазначене)» означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення.

Згідно матеріалів справи, всього за період дії договору з 01.03.09р. по 31.12.09р. позивачем поставлено відповідачу на умовах договору ( СРТ-поставка) товар на суму 163649,40 грн., що підтверджується належним чином посвідченими копіями товаро-транспортних накладних № 1100 від 04.03.09р. на суму 6016,34 грн., № 1240 від 12.03.09р. на суму 15409,76 грн., № 1357 від 20.03.09р. на суму 17046,20 грн., № 1482 від 30.03.09р. на суму 75,60 грн., № 1558 від 02.04.09р. на суму 19433,03 грн., № 1580 від 03.04.09р. на суму 7811,51 грн., № 1692 від 10.04.09р. на суму 12030,37 грн., № 1744 від 14.04.09р. на суму 6421,09 грн., № 1783 від 16.04.09р. на суму 6140,92 грн., № 1802 від 17.04.09р. на суму 7660,39 грн., № 1857 від 24.04.09р. на суму 4292,22 грн., № 1896 від 29.04.09р. на суму 9769,56 грн., № 1986 від 07.05.09р. на суму 19522,16 грн., № 2139 від 20.05.09р. на суму 16383,72 грн., № 2225 від 26.05.09р. на суму 43,96 грн., № 2300 від 29.05.09р. на суму 15592,57 грн. (а.с.9-24).

Відповідач частково, в сумі 137018,60грн., оплатив отриманий ним товар, що підтверджується належним чином завіреними копіями прибуткових касових ордерів (а.с.31-41). Таким чином, згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 26630,80 грн. Оскільки в прибуткових ордерах зазначена підстава оплати «договір», позивачем здійснювалось зарахування оплати із застосуванням методу ФІФО, а тому несплаченими залишились останні товарно-транспортні накладні, а саме № 2225 від 26.05.09р. на суму 43,96 грн., № 2300 від 29.05.09р. на суму 15592,57 грн. та частково № 2139 від 20.05.09р. на суму 16383,72 грн. ( неоплачено 10994,27 грн.).

При дослідженні матеріалів справи, судом, зокрема, встановлено, що товар згідно товарно-транспортних накладних № 2225 від 26.05.09р., № 2300 від 29.05.09р. та № 2139 від 20.05.09р. був доставлений на склад відповідача на умовах договору ( СРТ-поставка) водіями експедиторами ОСОБА_5 ( автомобіль 03-31 ЧНП) та ОСОБА_6 (автомобіль 47-20 ЧНП), про що зазначено в товарно-транспортних накладних та додатково підтверджується подорожніми листами № 981697 від 20.05.09р., № 981737 від 26.05.09р., № 981764 від 29.05.09р в матеріалах справи (а.с.91-93).

За клопотанням позивача, задоволеного судом, на підставі ст..30 ГПК України, в судовому засіданні були заслухані пояснення працівників, а саме водіїв-експедиторів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що здійснювали доставку товару ВАТ „Чернігівська кондитерська фабрика”Стріла”- на склад відповідача АДРЕСА_1. В своїх поясненнях вони зазначили, що товар поставляли відповідачу на його склад за адресою м. Чернігів, вул. Ріпкінська, 4 на протязі декількох років. Зокрема, водії - експедитори ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заявили, що постійно, на протязі декількох років, здійснювали поставку товару на склад відповідача АДРЕСА_1, товар від імені відповідача постійно отримувався однією і тією ж особою, який і підписував товарно-транспортні накладні, у тому числі товарно-транспортні накладні в матеріалах справи, але печатки не ставив в зв»язку із відсутністю печатки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Також судом встановлено, що відповідачем неодноразово проводилась оплата за отриманий товар у касу позивача, з зазначенням підстави сплати “договір”, на загальну суму 137018,60 грн. (а.с.31-42).

На виконання вимог ухвали суду, представник відповідача в судовому засіданні надав письмові пояснення, відповідно до яких відповідач визнає, що дійсно між сторонами був укладений договір № 84 від 01.03.09р., протягом дії договору відповідачем було отримано товар на загальну суму 137018,50, за який він повністю розрахувався, що підтверджується прибутковими касовими ордерами в матеріалах справи, однак на вимогу суду,будь-яких доказів щодо оплати відповідачем інших, ніж в матеріалах справи , товарно-транспортних накладних на загальну суму 137018,50, підписаних особисто відповідачем тощо, до суду не надав. Представником відповідача також підтверджено, що відповідач працює без печатки, як і зазначено у договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення відповідача , які не обґрунтовані належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію № 06/2398 від 13.10.09р. на суму 30470,24 грн., у тому числі і по товару, поставленому відповідачу по товарно- транспортним накладним № 2139 від 20.05.09р. , № 2225 від 26.05.09р.., № 2300 від 29.05.09р. , що підтверджується копією поштової квитанції від 14.10.09р. в матеріалах справи (а.с.26). З моменту направлення претензії відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 3000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями прибуткових касових ордерів від 15.10.09р., 13.11.09р., 08.12.09р. (а.с. 41,42).

Позивач просить стягнути з відповідача 27470,24 грн. суму основної заборгованості та 4120,54 грн. штрафу.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 26630,80 грн., суд доходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 26630,80 грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно із п.8.3. Договору у випадку прострочки відповідачем (покупцем) оплати вартості товару більше ніж 60 днів, відповідач (покупець) зобов”язаний крім установленої договором пені, сплатити штраф у розмірі 15% від отриманого та не сплаченого в строк товару.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 4120,54 грн. згідно розрахунку штрафу в матеріалах справи (а.с. 3,4).

Враховуючи те, що відповідач порушив зобов”язання щодо своєчасної оплати отриманого товару в сумі 26630,80 грн. більше ніж на 60 днів, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 3994,62 грн.( 26630,80 х 15%).

Згідно вимог ст..49 Господарського процесуального кодексу України , при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито в сумі 306,25 грн. та 228,78 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,14013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Чернігівська кондитерська фабрика ”Стріла” (вул. Комунальна, 2, м. Чернігів, 14005, р/р 260041829 в ВАТ „Ерсте Банк” м. Чернігів, МФО 380009, код ЄДРПОУ 00382295, ІПН 003822925261) боргу в сумі 26630,80 грн., штрафу в сумі 3994,62 грн., 306,25 грн. державного мита, 228,78 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.03.10р.

Суддя І.Г.Мурашко

29.03.10