Рішення № 90806669, 30.07.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6146/18

провадження 2/216/842/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М.В.,

за участю

секретаря судового засідання Крейси О.О.,

без участі сторін та згідно зі ст. 247 ЦПК України, без застосування технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Центрально-міської районної у місті ради, третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

суть спору:

02.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Центрально-міської районної у місті ради, третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, за якими 23.10.2018 до приватного нотаріуса Дацко Ярослава Олексійовича звернувся позивач, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарчими побудовами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , який за життя належав його батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , запис зроблено Криворізьким міським бюро реєстрації актів громадянського стану 06.12.1946 року, запис № 1486. За результатом розгляду документів, з якими звернувся Позивач, нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарчими побудовами за адресою АДРЕСА_2 , а саме винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 726/02-3 і від 23.10.2018, мотивуючи відмову тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарчими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Так як юридично вступити в права спадкоємця в нотаріальному порядку для Позивача ОСОБА_1 є неможливим, нотаріусом Позивачу було роз`яснено для вирішення вказаного питання порядок звернення до суду. Слід зазначити, що за життя батько Позивача ОСОБА_2 залишив заповіт від 25 грудня 1992 року посвідчений Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою за реєстровим номером № 2-3682, згідно якого належний йому жилий будинок з усіма господарчими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , будинок під чергою один він заповідав ОСОБА_4 - сину заповідача і рідному брату Позивача. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько Позивача ОСОБА_2 помер, свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 20.04.1993, відповідно з цієї дати була відкрита спадщина. 20.09.2018, індекс 642/02-14, ННР 300068 від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_2 (підтвердження Витяг з Домової книги), до приватного нотаріуса надійшла заява про те, що йому відомо про заповіт від 25.12.1992 посвідчений Першою Криворізькою державною нотаріальною контрою за реєстровим номером № 2-3682, згідно якого житловий будинок з господарчими побудовами за адресою АДРЕСА_2 батько ОСОБА_2 заповідав йому, сину - ОСОБА_4 . ОСОБА_4 нотаріусом були роз`яснені положення статті 554 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року про те, що вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (статті 549 цього Кодексу). ОСОБА_4 спадщину в установлені строки не прийняв, заяву про прийняття спадщини не подавав, фактично не вступив в управління і володіння спадковим майном, за подовженням цього строку згідно етапі 554 Цивільного кодексу УРСР від 18 липня 1963 року звертатися до суду не буде. До цього часу, крім громадянина ОСОБА_1 за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_2 , ніхто не звертався. Згідно статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Стаття 549 Цивільного кодексу Української РСР вказує на те, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Останні роки свого життя ОСОБА_2 необґрунтовано хвилювався з будь - якого приводу, в тому числі і за те, як самостійно проконтролювати та зберегти в порядку всі документи. Він постійно перекладав документи, зокрема і ті, які підтверджують право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 , з місця на місце, а тому після його смерті правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок ні Позивач, ні інші родичі ні в будинку, ні в його речах не знайшли. Дивлячись, як батьківський будинок стоїть начебто всіма забутий, у Позивача, вже літньої та хворої людини, стискається серце. Позивач вважає за сипів борг оформити будинок своїх батьків та у подальшому передати його у спадок своїм дітям, щоб якось зберегти зв`язок поколінь. Прийняти спадщину та визнати право власності в порядку спадкування за законом у Позивача ОСОБА_1 на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_2 в нотаріальному порядку не представляється можливим.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткаченко О.П., які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, позивача просив розглянути справу у їх відсутність, про що надав письмову заяву, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Тімуш К.О., яка належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, просила розглянути справу у її відсутність. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначила, що виконком проти задоволення позову заперечує з причин його безпідставності та необґрунтованості, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивач звернувся до нотаріальної контори лише у 2018 році, також позивач не має правовстановлюючих документів на спадкову нерухомість, а також не навів доказів постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті, фактичного управління майном спадкодавця.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, який належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що Центрально-Міським відділом ЗАГС м. Кривого Рогу зроблено відповідний актовий запис № 491, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

За життя померлим ОСОБА_2 25 грудня 1992 року було складено заповіт, відповідно до якого належний йому житловий будинок з усіма господарчими побудовами, що знаходиться в АДРЕСА_2 під номером 1 заповів ОСОБА_4 .

Відповідно до заяви приватному нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. від ОСОБА_4 , останній зазначив, що спадщину він установлені законом строки він не прийняв, заяву про прийняття спадщини не подавав, фактично не вступив в управління і володіння спадковим майном, за подовженням цього до суду звертатись не буде.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. від 23.10.2018 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з усіма господарчими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини та не надав документи, які підтверджують право власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 вважаючи, що його право на спадщину не може бути здійснено іншим шляхом, оскільки йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом постановою нотаріуса від 23.10.2018, звернувся до суду з вимогами про визнання права власності на домоволодіння у порядку спадкування за законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивач звернувся до суду у зв`язку з неможливістю оформлення ним права на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України, що регулюють питання захисту права власності, а також спадкування та виникнення права на спадщину і його здійснення.

Частиною 4 статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 ЦК України та нормами глави 23 ЦК України визначені основні способи захисту порушених прав, в тому числі права власності. Так, відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути вимоги про припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до положення ст. 392 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ст. 328 ЦК України та п.5,37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на майно, яке вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог діючого законодавства спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (статті 1216-1218 ЦК України).

Крім того порядок здійснення спадкоємцями права на спадщину визначено нормами глави 87 книги VI Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

При цьому пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується домовою книгою.

За життя ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого все його рухоме та нерухоме майно він заповів ОСОБА_4 .

Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. від 23.10.2018 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з усіма господарчими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини та не надав документи, які підтверджують право власності на спадкове майно.

При цьому статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Однак позивач ОСОБА_1 не надав суду належних доказів на підтвердження належності будинку АДРЕСА_2 його батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими належними та допустимими доказами, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про відсутність правових підстав для їх задоволення.

За наведених вище обставин та з підстав, зазначених в позові, з врахуванням наданих суду позивачем доказів в підтвердження наведених у позовній заяві обставин, - позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю, в силу чого в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 81, 84, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 16,328,392, п.1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 №14, п.п. 2, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до виконкому Центрально-міської районної у місті ради, третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

- відповідач: виконком Центрально-міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052560, розташований за адресою: 50099, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27;

- третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дацко Ярослав Олексійович, иісце розташування: АДРЕСА_3 .

Суддя М.В. Бутенко