ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
______________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
ПОСТАНОВА
"23" березня 2010 р. Справа № 16/116б
КРЕДИТОР: Державна податкова інспекція у місті Чернігові
(вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000)
БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілбон Хім»
(вул. Любецька, 46д, м. Чернігів, 14021)
про визнання боржника банкрутом
Суддя Фесюра М.В.
Представники сторін:
кредитора: Усенко Л.М. довіреність № 10406/9/10-010 від 31.12.2009 начальник юридичного відділу; Зарва В.А. заступник начальника відділу погашення прострочених зобов’язань довіреність № 3111/9/10-010 від 22.03.2010
боржник: не з'явився
Розглядається заява Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілбон Хім».
В судовому засіданні встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілбон Хім»зареєстровано в якості юридичної особи Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.09.2008р. за адресою вул. Автозаводська, 18, м. Київ, 04074 та взято на податковий облік в ДПІ у Оболонському районі м. Києва 29.09.2008р.
23.02.2009р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесено запис про заміну юридичної адреси на вул. Любецька, 46д, м. Чернігів, 14021 та відповідно ТОВ «Стілбон Хім»взято на облік в ДПІ у м. Чернігові з 10.02.2010р.
Кредитором подано заяву про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки останнім часом не здійснюється господарська діяльність і не сплачується заборгованість перед Державною податковою інспекцією у місті Чернігові.
Надані кредитором документи підтверджують, що розмір безспірних грошових вимог до боржника становить 139976,00 грн. і підтверджується виконавчим листом Чернігівського окружного адміністративного суду № 2-а-10055/09/2570 від 26.08.2009р.
Згідно довідки державного реєстратора товариство з обмеженою відповідальністю «Стілбон Хім»(вул. Любецька, 46д, м. Чернігів, 14021) за юридичною адресою не знаходиться, про що 03.02.2010р. року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою та відкриття ліквідаційної процедури.
В судовому засіданні представник кредитора заявила клопотання про призначення ліквідаторам по даній справі арбітражного керуючого, мотивуючи тим, що державний службовець, який працює у податковому органі, не може виконувати функції ліквідатора, оскільки це містить ознаки корупційних діянь.
Клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Поряд з цим частина 3 цієї статті передбачає , що у разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим, про що господарський суд виносить ухвалу.
З наведеною нормою в логічно –змістовному зв’язку знаходиться норма частини 4 цієї статті, яка регулює порядок призначення ліквідатором арбітражного керуючого у разі, коли ініціюючий кредитор не надав пропозицій щодо кандидатури.
Як зазначено в цій частині, в такому разі ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства.
З наведеного слідує, що арбітражний керуючий призначається ліквідатором у спрощеній процедурі не у всіх випадках, а лише в разі виявлення майна відсутнього боржника.
Це пов’язано, зокрема, з тим, що арбітражний керуючий як суб’єкт підприємницької діяльності має право на оплату праці та відшкодування витрат у зв’язку зі здійсненням своїх повноважень. Джерелом виплати винагороди є кошти боржника та кредиторів, про що зазначено у ч.10 ст.3-1 вищенаведеного Закону.
Відповідно до цієї норми оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Із загальною нормою цього Закону щодо оплати послуг арбітражного керуючого кореспондується спеціальна норма абзацу 2 ч.3 ст.52 цього ж Закону, відповідно до якої у разі виявлення ліквідатором (яким відповідно до абзацу 1 цієї частини призначено арбітражного керуючого) майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.
Слід зазначити, що жодна норма наведеного Закону не передбачає обов’язку арбітражного керуючого виконувати функції ліквідатора безоплатно.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Використання примусової праці забороняється
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається.
Крім того, відмовляючи в задоволенні заявленого клопотання, суд враховує, що покладення на податковий орган як ініціюючого кредитора обов’язку виконання функцій ліквідатора відсутнього боржника нерозривно пов’язано з суб’єктивним правом такого кредитора звертатися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.
Отже, в разі існування суб’єктивних перешкод для виконання обов’язків ліквідатора кредитор, якому належить найбільший юридичний інтерес у справі, не позбавлений права утриматись від відповідного звернення до суду або, звертаючись, погодити з арбітражним керуючим можливість участі останнього у процедурі ліквідації. В будь –якому випадку відсутність згоди ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором та відсутність майна боржника для покриття витрат арбітражного керуючого не можуть призводити до здійснення спрощеної ліквідаційної процедури без ліквідатора.
Стосовно ознак корупції в діях державного службовця податкового органу, який виконує функції ліквідатора, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про державну службу»державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією"
Статтею 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»передбачено, зокрема, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права:
а) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;
б) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).
Під корупцією в цьому Законі відповідно до статті 1 розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Корупційними діяннями є:
а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;
б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.
Враховуючи викладене, слід зазначити , що у спрощеній процедурі банкрутства ліквідатором відсутнього боржника –суб’єкта підприємницької діяльності призначається не безпосередньо державний службовець, а податковий орган, і можливість такого призначення прямо передбачена ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В свою чергу, державний службовець , який не від імені боржника, а від імені податкового органу, виконує функції ліквідатора , в силу ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зобов’язаний як посадова особа органу державної податкової служби забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій.
Крім цього, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” унеможливлює вчинення державним службовцем податкового органу корупційного діяння у вигляді одержання матеріальних благ, передбачаючи безумовну заміну ліквідатора на арбітражного керуючого в разі виявлення майна боржника незалежно від розміру.
Також суттєвою складовою діяння державного органу як ліквідатора у спрощеній процедурі банкрутства є мета такої ліквідації. Законодавець, запроваджуючи таку процедуру, та передбачаючи спрямування коштів, які можуть бути виявлені у боржника, на покриття витрат арбітражного керуючого, ставить за основну мету не погашення кредиторських вимог, а звільнення економіки від непрацюючих підприємств.
Отже норми законодавства про банкрутство не передбачають отримання ініціюючим кредитором внаслідок своїх дій як ліквідатора у спрощеній процедурі будь - яких матеріальних вигод, що виключає ознаки корупційного діяння.
На це також звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови N 13 від 25.05.98р. «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією», відповідно до якого суб'єкт корупційного правопорушення підлягає відповідальності за сприяння фізичним чи юридичним особам у здійсненні ними підприємницької, зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності, а також в одержанні ними субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг (п."а" ч. 1 та п."а" ч. 3 ст. 5 Закону) за умови використання ним свого службового чи посадового становища з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Враховуючи викладене, ліквідатором у справі має бути призначено ініціюючого кредитора.
Керуючись ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Стілбон Хім»(код 36147071, вул. Любецька, 46д, м. Чернігів, 14021) з наслідками, передбаченими ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
2. Відкрити ліквідаційну процедуру.
3. Ліквідатором призначити державну податкову інспекцію у місті Чернігові (код 21400169, начальник Ф.М.Уляненко).
4. Зобов’язати ліквідатора виконати дії, передбачені ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі перевірити наявність розрахункових рахунків в установах банку і по закінченні роботи надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу.
5. Дану постанову надіслати кредитору, боржнику, державному реєстратору виконавчого комітету Чернігівської міської ради та сектору з питань банкрутства у Чернігівській області.
Суддя М.В.Фесюра
Судове рішення № 9080640, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 23.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/116б. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: