Рішення № 90806384, 27.07.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/851/16-ц

2/214/1315/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 липня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретареві – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 23339 грн. 58 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.12.2010 року, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно його умов та в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 15 грудня 2010 року відповідач став їх клієнтом, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ними Договір про надання банківських послуг, згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Однак, відповідач своїх обов`язків по своєчасному погашенню кредиту та по сплаті відсотків належним чином не виконував, у результаті чого станом на 31 грудня 2015 року утворилась вказана вище сума заборгованості. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 1378 грн.

23 листопада 2016 року заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено, проте ухвалою суду від 10.01.2020 року – скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про незгоду із заявленими позовними вимогами, заперечував проти їх задоволення. Крім того, зазначив про відсутність доказів ознайомлення його із долученими до матеріалів справи Умовами та правилами надання банківських послуг, оскільки такі не містять ідентифікуючих ознак, його підпису, а також доказів, що саме дана редакція Умов діяла на момент підписання Кредитного договору. Зазначив також, що позивач просить стягнути окрім тіла кредиту також заборгованість по відсоткам, пеню та штрафи, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині посиланням на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. При цьому позивачем не надано доказів, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, під час підписання договору. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки сторони погодили дворічний строк користування кредитним лімітом, відтак після закінчення цього строку починається сплив позовної давності за вимогою про повернення суми кредитного ліміту, тому строк сплив у 2012 році. При цьому позивач звернувся до суду із пропуском строку позовної давності, відтак позивачу належить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача, в свою чергу, було надано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відповідачем, як повнолітньою, дієздатною особою було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, які є у вільному доступі на сайті банку. Своїм підписом відповідач підтвердив, що він ознайомився та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по платіжним картам, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування, а також підтвердив, що йому було надано для ознайомлення Умови та правила у письмовому вигляді. Крім того, з підписаної відповідачем заяви чітко вбачається, що останній висловив бажання отримати кредитну картку «Універсальна» та до неї додано Довідку про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», з якої вбачається, що відповідачеві встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік) та вказано суми комісій та штрафів. На підставі вказаної заяви, відповідачу було відкрито картковий рахунок, ключем до якого є пластикова картка. Тобто, під час укладення договору, сторонами було чітко обговорено всі істотні умови. Також, в якості доказу було додано виписку з карткового рахунку, з якої прослідковується, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи операції через банкомати та термінали, частково сплачував заборгованість за договором. Щодо строку позовної давності представник позивача зазначив, що у даному випадку перебіг позовної давності щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку договору. Строк картки виданої відповідачеві встановлений до останнього дня 12.2016 року, а позивач звернувся до суду із позовом 08.02.2016 року, тобто до спливу строку позовної давності.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, до суду не з`явився.

Представник відповідача до судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 15.12.2010 року відповідач став клієнтом позивача підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та підтвердивши свою згоду на те, що підписана Анкета-заява, Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку складають укладений між ним та позивачем Договір про надання банківських послуг (далі – Кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах визначених укладеним договором, а відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати відсотки. Відповідач виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну карту кредитка «Універсальна». Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» - ставка відсотків складає 2,5% на місяць, а також передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості та штрафи (основна та процентна складова). Крім того, своїм підписом відповідач засвідчив своє ознайомлення та згоду з умовами кредитування, які були надані йому у письмовій формі, підтвердив факт надання Умов кредитування, а також зобов`язався регулярно ознайомлюватись зі змінами на сайті Приватбанку (а.с.7,8).

Судом, з розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, установлено, що відповідач у порушення зазначених норм закону та умов Кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 31.12.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 23339грн. 58 коп., яка складається з наступного: 3697 грн. 47 коп. – заборгованість за кредитом; 15354 грн. 51 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2700 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1087 грн. 60 коп. – штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов`язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Так, згідно наданої банком копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 15.12.2010 року, відповідачем виявлено бажання оформити на своє ім`я банківську картку «Універсальна». Проте надана позивачем Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» не містить підпису відповідача, а також будь-яких підтверджень, що саме із такими умовами кредитування був ознайомлений відповідач та саме такі умови діяли під час укладення кредитного договору. Відтак, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Так, наданий позивачем до матеріалів справи Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, не містить підпису відповідача та матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила, надані позивачем до позовної заяви, розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву від 15.12.2010 року.

Суд уважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювались самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (15.12.2010 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (11.02.2016 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Суд уважає, що оскільки Умови та правила, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.12.2010 року шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору, у тому числі відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Оскільки підписана відповідачем Анкета-заява не містить визначення розміру відсотків за користування кредитом, розміру неустойки (пені, штрафів), інших доказів щодо визначення розміру відсотків за користування кредитом, розміру неустойки (пені, штрафів) позивачем не надано, відтак суд уважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум нарахованих відсотків, пені, комісії та штрафів.

При цьому суд уважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 3697 грн. 47 коп., оскільки наявність такої підтверджується матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності та клопотання застосувати наслідки такого пропуску, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 657 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, строк дії карти зазначений на лицьовій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня зазначеної дати.

Отже строк погашення кредиту у повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці та перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Так, оскільки строк дії картки № НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 , до останнього дня місяця грудня 2016 року, при цьому із позовною заявою до суду позивач звернувся 11.02.2016 року, отже строк позовної давності пропущено не було.

Відтак, зважаючи на вище викладене, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 218 грн. 30 коп. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 266, 526, 527, 530, 554, 610, 623, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 15.12.2010 року суму заборгованості за кредитом станом на 31.12.2015 року у розмірі 3697 грн. 47 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) судові витрати в сумі 218 грн. 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.