Ухвала суду № 90805966, 03.08.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.08.2020 Єдиний унікальний номер 201/3896/18

Єдиний унікальний номер 201/3896/18

Провадження № 2п/205/43/20

УХВАЛА

03 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року по цивільній справі № 201/3896/18 (2/205/2428/18) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 березня 2007 року у сумі 35 820 грн. 39 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 3 687 грн. 51 коп., заборгованості за несплачені проценти у розмірі 25 916 грн. 48 коп., заборгованості по пені та комісії у розмірі 4 272 грн. 57 коп., штрафу у розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 1 693 грн. 83 коп., а також судовий збір у сумі 1 762 грн.

17 липня 2020 року відповідач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про перегляд заочного рішення від 17 серпня 2018 року по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка надійшла до суду 22 липня 2020 року.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі він не отримував, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином не був, судом не в повному обсязі досліджено докази, не з`ясовано обставини справи, заперечує щодо розміру заборгованості, яку банком заявлено до стягнення з нього, а також зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду. Також заперечував проти стягнення з нього відсотків за користування кредитними коштами та неустойки. Вказав, що про наявність оскаржуваного заочного рішення він не знав, а отримав його лише 02 липня 2020 року. Просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності та стягнути з позивача на користь заявника судові витрати.

Заявник у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

АТ «ПриватБанк» у судове засідання свого представника не направило, про час та дату судового засідання повідомлене належним чином, про причини неявки представника судові не повідомило.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, заяву відповідача та докази, надані відповідачем, суд приходить на такого висновку за наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2018 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення, відповідач у судове засідання не з`явився, заяву про відкладення судового розгляду судові не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві просить поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийняти заяву до розгляду. Заявник зазначає, що про існування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська йому стало відомо лише 02 липня 2020 року, саме коли воно і було отримано заявником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду через засоби електронного зв`язку із заявою про видачу йому заочного рішення суду, яке було направлено йому судом засобами поштового зв`язку 03 липня 2020 року (а.с. 46).

За таких обставин, суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 17 серпня 2018 року.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що про день, час та місце розгляду справи він повідомлений не був. Як вбачаться із відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС від 20 квітня 2018 року, зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 (а.с. 27). Про час та дату судового засідання ОСОБА_1 було повідомлено в порядку ч. 4 ст. 130 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявний поштовий конверт (а.с. 39) з відміткою відділу поштового зв`язку про повернення поштового відправлення з причини не розшуку адресата ОСОБА_1 . За таких обставин, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про час та дату судового розгляду справи.

Що стосується посилань відповідача, що позивачем було пропущено строк позовної давності, то вони не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що останній платіж із погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 березня 2007 року відповідачем було здійснено 01 липня 2015 року у розмірі 733 гривень (а.с. 6 оберт), а позов до суду було подано 11 квітня 2018 року, тобто, у встановлений законом строк позовної давності.

Також відповідач зазначає, що банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом, оскільки вважає, що їх розмір не зазначено у договорі, а розмір пені суттєво перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту, при цьому контррозрахунків не надає.

Крім того, ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не надав докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 260, ч. 3, ст. 284, п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року по цивільній справі № 201/3896/18 (2/205/2428/18) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року по цивільній справі № 201/3896/18 (2/205/2428/18) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: