Ухвала суду № 90805790, 03.08.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 419/6409/12

Провадження № 6/204/108/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Сокол К.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро заяву Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Дніпро), стягувач – ПАТ «Полтава-банк», боржник – ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа №2/419/2672/2012 виданого 01.02.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2020 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла заява Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Дніпро), стягувач – ПАТ «Полтава-банк», боржник – ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа №2/419/2672/2012 виданого 01.02.2013 року.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на адресу Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Дніпро) 02.04.2020 року надійшла заява стягувача ПАТ «Полтава-банк» про звернення до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з поданням про видачу дубліката виконавчого листа №2/419/2672/2012 виданого 01.02.2013 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська. Перевіривши обставини викладені у вказаному клопотанні Чечелівським ВДВС м.Дніпра було встановлено, що 25.02.2020 року старшим державним виконавцем Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено стягувачу поштовою кореспонденцією. Згідно заяви стягувача та перевірки матеріалів виконавчого провадження встановлено, що ПАТ «Полтава-банк» не отримував оригінал вказаного виконавчого документа. Таким чином, посилались на те, що виконавчий документ втрачено, у зв`язку з чим, заявник змушений звернутися до суду.

Сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, представник Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) прохав заяву розглядати без його участі, а тому, відповідно до норм ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2012 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Полтава-банк» заборгованість за кредитним договором №07325 від 09.04.2008 року станом на 01 грудня 2011 року, що становить суму боргу по тілу кредиту – 3722 грн. 42 коп., суму прострочених відсотків за користування кредитом – 2522 грн. 57 коп., а всього – 6244 грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 188 грн. 20 коп. (арк.с.43-44).

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кравченко Є.С. від 25.02.2020 року, виконавчий лист №2/419/2672/2012 виданий 01.02.2013 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» борг в розмірі 6433,19 грн., повернуто стягувачу (арк.с.53).

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування, відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Однак, при цьому, заявник, звертаючись до суду із відповідною заявою, не надає суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що виконавчий лист №2/419/2672/2012 виданий 01.02.2013 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» борг в розмірі 6433,19 грн. було втрачено.

Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того суд якої інстанції видав виконавчий лист, може видати його дублікат, якщо стягувач чи державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З налізу наведених норм очевидним є висновок про те, що обов`язковою умовою для можливості видачі дублікату виконавчого документу є підтвердження факту того, що виконавчий документ дійсно було втрачено. Обов`язок по доказуванню вказаного факту покладається на суб`єкта звернення.

Суб`єктами права на звернення із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можуть бути: стягувач - у разі якщо ним втрачено оригінал виконавчого документа, а також державний виконавець, якщо оригінал виконавчого документа втрачено ним після відкриття виконавчого провадження.

Аналіз п.п 17.4 п. 17 Розділу XIII ЦПК України свідчить про те, що дублікат виконавчого листа або судового наказу суд може видати не тільки у випадку власне його втрати, а й при його гибелі, зокрема в результаті стихійного лиха, пожежі, а також у разі якщо він став непридатним через часткове пошкодження тексту тощо.

Заяву про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа або судового наказу до виконання, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла станом на день видачі виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Відповідно до норм ЦПК України, обґрунтованість заяви щодо поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, часу, обставин втрати оригіналу виконавчого документа, щодо інших фактів і обставин, які повинні слугувати підставами для задоволення заяви, повинна доводитись заявником, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета заяви, її вмотивування, здійснює обов`язок доказування обґрунтованості заяви та здійснює інші процесуальні права, виконує процесуальні обов`язки і повинен діяти добросовісно, не зловживаючи правами. Про задоволення заяви рішення може бути прийняте лише за умови її обґрунтованості та доведеності.

Однак, як встановлено, матеріали цивільної справи не містять доказів, що підтверджують вказані обставини, та в порушення даної норми закону до заяви про видачу дубліката виконавчого листа не надано належних та допустимих доказів його втрати.

Підсумовуючи все вищенаведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 431, 433 ЦПК України, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Дніпро), стягувач – ПАТ «Полтава-банк», боржник – ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа №2/419/2672/2012 виданого 01.02.2013 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар