Рішення № 9080297, 13.03.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 березня 2010 року                               справа № 6/47

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл”,

вул. Петропавлівська, 54-А, м. Київ, 04086,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Чернігівське Хімволокно”,

вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011,

про стягнення 290953,74 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: не з”явився,

від відповідача: Шестак О.О., довіреність №3994-0107 від 29.12.2009 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл” подано позов до відкритого акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно” про стягнення боргу в розмірі 290953,74 грн., в тому числі 255449,76 грн. основного боргу за поставлений товар за період з 25.04.2008 року по 07.10.2008 року згідно договору №41-08/СІ від 09.01.2008 року, 28302,46 грн. пені та 7201,52 грн. –3% річних.

Позивач представника в судове засідання не направив, але надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач позовні вимоги позивача визнає частково в частині стягнення заборгованості за поставлене обладнання.

Позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних не визнає з наступних підстав.

З 31.12.2008 року відповідач вимушений був зупинити виробництво (наказ по підприємству №885 від 23.12.2008 року) внаслідок зменшення замовлень споживачів на продукцію підприємства, що спричинене світовою фінансовою кризою, оскільки 70% продукції постачається за межі України. Причини зупинки виробництва не залежали від дій керівництва підприємства і це підтверджується висновком експерта торгово-промислової палати №ЧК-129 від 15.05.2009 року. Тобто дії підприємства щодо несвоєчасного проведення розрахунків не є умисними та такими, що здійснені з необережності, а навпаки в протистояння об”єктивним обставинам, спричиненими світовою фінансовою кризою. Підприємство здійснювало розрахунки за поставлене обладнання та на сьогодні не відмовляється від повного виконання взятих на себе зобов”язань.

Також відповідач зазначає, що загальний відсоток виконання договірних зобов”язань становить 90% від загальної суми нарахованих зобов”язань. Тобто невиконання договору становить лише 10%.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл” та відкритим акціонерним товариством „Чернігівське-Хімволокно” укладено договір № 41-08/СІ.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити компресорне обладнання виробництва компанії Samsung Techwin Co., Ltd –Корея, градирню замкнутого циклу виробництва компанії Evapco Europe S.r.I Італія, обладнання для підготовки стислого повітря виробництва компанії Donaldson Filtration Deutschland GmbH –Німеччина, пойменовані надалі “обладнання”, вартістю 1579297,00 грн., у т.ч. ПДВ –263216,17 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 312732,08 доларів США. Зазначена в дійсному пункті сума договору в гривнях розрахована за офіційним курсом долара США до української гривні, встановленому Національним банком України на дату підписання даного договору, а саме: 1 долар США =5,05 грн. та підлягає зміні у випадку зміни курсу долара по відношенню до української гривні. Сума здійснених платежів не підлягає перегляду при зміні курсу.

Згідно п. 1.2 постачальник поставляє обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком №1 до даного договору та складає його невід’ємну частину.

Вартість обладнання підлягає зміні у випадках зміни діючих або введення додаткових податків і тарифів, пов’язаних з митним очищенням обладнання при його імпорті в Україну та змінюючи витрати постачальника з виконання прийнятих ним на себе відповідно до дійсного договору зобов’язань (п.1.3 договору).

Згідно п. 2.2 договору постачальник здійснює поставку обладнання протягом 22 робочих тижнів від дня зарахування на його рахунок попередньої оплати відповідно до п. 3.1.1 даного договору та при умові виконання замовником п. 3.1.2 даного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій (товарно-транспортній) накладній.

Згідно п. 3.1 договору замовник здійснює оплату обладнання за даним договором частинами у такий спосіб:

не пізніше десяти банківських днів від дати підписання даного договору замовник перераховує на поточний рахунок постачальника 30% вартості обладнання, що складає еквівалент 93819,62 долара США (п. 3.1.1 договору);

протягом трьох банківських днів від дати відправлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника, замовник перераховує на поточний рахунок постачальника 60 % вартості обладнання, що складає еквівалент 187639,25 долара США (п. 3.1.2 договору).

Згідно п. 3.1.2 додаткового договору №1 про внесення змін до договору №41-08/СІ від 09.01.2008 року протягом трьох банківських днів від дати відправлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу виробника, замовник перераховує на поточний рахунок постачальника 55 % вартості обладнання, що складає еквівалент 172002,64 долара США.

Відповідно до п. 3.1.3 додаткового договору №1 протягом трьох банківських днів від дати підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніш, ніж дев”яносто календарних днів від дати поставки обладнання, замовник перераховує на поточний рахунок постачальника решту 10 % вартості обладнання, що складає еквівалент 31273,21 долара США.

Згідно п. 3.1.3 додаткового договору протягом трьох банківських днів від дати підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніш, ніж дев”яносто календарних днів від дати поставки обладнання, замовник перераховує на поточний рахунок постачальника решту 15 % вартості обладнання, що складає еквівалент 46909,81 долара США.

Замовник здійснює оплату за офіційним курсом долара США на день платежу (п. 3.2 договору).

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.4 договору).

У пункту 4.2 договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п.п. 3.1.2 - 3.1.3 даного договору, замовник виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення до повного виконання замовником зобов’язання по оплаті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було поставлено товар –обладнання згідно видаткових накладних №КИ-0000644 від 25 квітня 2008 року, №КИ-0001168 від 20 серпня 2008 року, №КИ-0001405 від 07 жовтня 2008 року на загальну суму 1579297,00 грн. що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 312732,08 доларів США.

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, а також довіреностями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, 90 календарних днів від дати поставки останньої одиниці обладнання настало 05 січня 2009р., що є граничним терміном оплати повної вартості обладнання.

Відповідачем було перераховано на рахунок позивача частину боргу в сумі 1423624,61 грн., що є еквівалентом 280732,06 дол. США.

Таким чином, в позовній заяві заявлено до стягнення суму боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору поставки № 41-08/СІ від 09.01.2008р. в розмірі 255449,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних за період з 06.01.2009 року по 14.12.2009 року в сумі 7201,52 грн.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на підставі п. 4.2 договору нараховано відповідачу пеню за період прострочення платежу з 06.01.2009 р. по 04.07.2009 р. в сумі 28302,46 грн.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 290953,74 грн., з якої основна заборгованість складає 255449,76 грн., пеня 28302,46 грн. та 3% річних 7201,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 290953,74 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

Сторони договору, позивач та відповідач у даній справі, встановили відповідальність кожної з них за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором, а тому фінансовий і виробничий стан відповідача не може бути підставою для звільнення його від відповідальності не несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Статті 625 ЦК України встановлює зобов'язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення незалежно від його фінансового стану.

Таким чином, невизнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних є позицією, яка суперечить умовам договору та законодавству.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.          

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно” (вул. Щорса, 78, м. Чернігів, 14011, р/р 26002010562201/840 у Чернігівській філії Альфа-Банк, МФО 300346, код ЄДРПОУ 00204048) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессорс Інтернешнл” (вул. Петропавлівська, 54-А, м. Київ, 04086, р/р 26005962481222 в Київській філії Першого Українського Міжнародного Банку, МФО 322755, код ЄДРПОУ 33104260) 290953,74 грн., в тому числі 255449,76 грн. основного боргу, 28302,46 грн. пені, 7201,52 грн. 3% річних, 2909,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

13.03.10