Рішення № 90802902, 06.08.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/1945/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить: визнати дії ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії з часу виникнення права 02 грудня 2017 року; зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок та виплатити з 02 грудня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (зі змінами на час звернення) в розмірі 70% від суми грошового забезпечення з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням розміру індексації грошового забезпечення за 24 останніх повних календарних місяців служби підряд перед звільненням, згідно з довідки № 26 від 21.01.2020, яка надана уповноваженим державним органом для перерахунку пенсії з часу призначення пенсії з 02.12.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем всупереч частині третій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», протиправно відмовлено йому у перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення. Хоча індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки враховуючи частини другу, третю статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, підставою для перерахунку пенсії слугує довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Конституцією України гарантоване право на отримання пенсії з часу виникнення права та у розмірах в процентному відношенні до грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців та носить постійний щомісячний характер з розміру якого обчислюється пенсія. Вважає, що перерахунок пенсії позивача повинен бути зроблений відповідачем з часу виникнення права, тобто з часу призначення 02.12.2017 з урахуванням індексації грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства України. А отже дії відповідача є незаконними та такими, що порушують його конституційні права на отримання пенсії в повному розмірі з часу виникнення права на отримання пенсії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70 % грошового забезпечення.

Із заявою про перерахунок пенсії від 11.02.2020 позивач звернувся до відповідача (отримано останнім 11.02.2020), в якій просив: прийняти довідку від 21.01.2020 № 26 про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24-х місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, що містить відомості про суми щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації; перерахувати та виплатити йому з часу виникнення права з 02.12.2017, відповідно до довідки від 21.01.2020 № 26 року за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду. До заяви додано лист з довідкою на виконання судового рішення (а.с. 10).

Із копії Довідки військової частини 2253 від 21.01.2020 № 26 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 та індексації грошового забезпечення, отриманих ним за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року вбачається, що позивачу з грудня 2015 року по листопад 2017 року виплачувалися суми індексація грошового забезпечення, з яких не сплачено ЄСВ в загальному розмірі 46670,96 грн (а.с. 9).

Листом від 10.03.2020 № 486-478/Ш-02/8-2500/20 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі № 620/2583/19 ГУ ПФУ в Чернігівській області не зобов`язано вчиняти будь-які дії (а.с. 11).

Із копії Довідки ГУ ПФУ в Чернігівській області Шосталю М.П. з 01.10.2019 здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (а.с. 23).

Листом від 16.07.2019 № 11/Ш-9062 адміністрація Держприкордонслужби повідомила позивача, зокрема, про те, що оскільки з 2007 року і на цей час сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із нарахованих і виплачених військовослужбовцям сум індексації грошового забезпечення не здійснюється, то відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262, абзацу першого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 на цей час відсутні підстави для включення цих сум до розміру грошового забезпечення, з якого військовослужбовцям обчислюється пенсія (а.с. 27).

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі також - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 16.04.2020 у справі № 638/8169/16-а та від 16.07.2020 № 235/603/17.

Судом встановлено, що за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням отримував суми індексація грошового забезпечення, з яких не сплачено єдиний внесок в загальному розмірі 46670,96 грн, що підтверджується копією Довідки військової частини 2253 від 21.01.2020 № 26 (а.с. 9). З приводу зазначеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») незалежно від фінансового стану платника (частини дванадцята статті 20 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170, із якого вбачається, що індексація грошового забезпечення до зазначеного переліку не включена.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.07.2020 у справі № 242/2179/17.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання роботодавцем свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхових внесків військовою частиною 2253 - страхувальником, не може бути підставою для невіднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Судом встановлено, що заяву позивача про перерахунок пенсії від 11.02.2020 з додатковими матеріалами відповідача отримав 11.02.2020, що підтверджується підписом та датою про отримання представника відповідача - Тарасевич Н. (а.с. 10).

Основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2019 становить 70 % грошового забезпечення, що підтверджується копією Довідки ГУ ПФУ в Чернігівській області (а.с. 23).

Таким чином, позивач має право з 11.02.2019 на перерахунок та виплату пенсії в розмірі 70% від суми грошового забезпечення з урахуванням розміру індексації грошового забезпечення за 24 останніх повних календарних місяців служби підряд перед звільненням, згідно з довідки № 26 від 21.01.2020.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанціями від 03.06.2020 № 65 та від 03.06.2020 № 60 (а.с. 6).

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 11.02.2019 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсіюв розмірі 70% від суми грошового забезпечення з урахуванням розміру індексації грошового забезпечення за 24 останніх повних календарних місяців служби підряд перед звільненням, згідно з довідки № 26 від 21.01.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 06.08.2020.

Суддя Ю. О. Скалозуб