Рішення № 9080149, 22.09.2009, Господарський суд Черкаської області

Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р.Справа № 14/2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю представника за довіреністю Голуба І.М. (від позивача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачадочірнього підприємства «КОНРІЛ»

до відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 6818,50 грн.,

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 6818,50 грн. (з них: 4831,28 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.01.2008 по 31.01.2009 /де 4406,40 грн. основного боргу/, 533,11 грн. пені за період з 29.08.2008 по 10.03.2009, 1321,92 грн. штрафу за прострочення виконання зобовязання понад 120 днів у розмірі 30% від повної суми вартості отриманого товару неоплаченої в строк накладної, 132,19 грн. три проценти річних без зазначення періоду розрахунку, ) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем засоби для очистки водогонів та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач тричі повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень ст.51, 93 ЦК України, розяснень Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 п.19, та аналогії закону (ч.8 ст.35 КАС України, ч.8 ст.74 ЦПК України) є доказами належного повідомлення сторони. У звязку з неотриманням поштової кореспонденції відповідачем, яка була надіслана за вказаною в установчих документах і офіційно зареєстрованою адресою (при відсутності у справі заяви про необхідність надсилання ухвал на іншу адресу), суд вважає, що відповідач не отримав ухвалу суду, не зявився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обовязковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у звязку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу від 01.07.2006 №КЧК 196, по накладним від 05.06.2008 №01-0144369 та від 14.08.2008 №01-0146790 відповідач отримав від позивача засоби для очистки водогонів в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних, на загальну суму 4406,40 грн. Відповідач свої зобовязання за договором купівлі-продажу, не виконав і станом на час розгляду спору за отриманий товар не розрахувався, заборгованість відповідача перед позивачем склала 4406,40 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, накладними з підписом і печаткою підприємця, а також витягом із установчих документів позивача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про місцезнаходження відповідача, зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представника позивача.

Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 4406,40 грн. є обгрунтованою, відповідає обставинам справи і відповідачем не заперечується. Невиконання відповідачем взятого на себе зобовязання у строки, встановлені п.4.1 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні за весь період прострочення складають 424,88 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

Також згідно із названою ст. 625 Цивільного кодексу України позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми заборгованості. Однак, розрахунок позивача на суму 132,19 грн. є невірним, оскільки здійснений без визначення періоду його розрахунку. За таких обставин у суду відсутні правові підстави для визначення предмету позову в цій частині і самостійного його розрахунку, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За невиконання грошового зобовязання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, п.6.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргуза період з 29.08.2008 по 28.02.2009. Розрахунок позивача на суму 533,11 грн. за цей період є вірним і відповідачем не оспорюється.

Разом з тим застосування за одне і теж порушення (прострочення оплати) одночасно з пенею іншого виду неустойки штрафу у вигляді 30% від суми прострочення, передбаченого п.6.3 договору, суперечить ст.61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того, ст.231 і 232 Господарського кодексу України, передбачають, що штрафні санкції за порушення грошового зобовязання можуть установлюватись у вигляді відсотків за строк не більше шести місяців від дня прострочення. Тобто штрафні санкції за порушення грошового зобовязання можуть установлюватись лише у вигляді пені (а не штрафу), поняття якої міститься у ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», передбачає, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін», однак, «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня». Вищеназвані нормативні акти є спеціальними у питанні визначення відповідальності за такий вид порушення виконання зобовязання як прострочення виконання грошового зобовязання. У звязку з цим доводи позивача про застосування інших норм чинного законодавства суд відхиляє. Тому в частині стягнення 1321,92 грн. штрафу слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 173,09 грн. (80,25 грн. витрат на оплату державного мита, 92,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Враховуючи, що при поданні позову позивачем не було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному розмірі (118 грн. замість 315 грн.) різниця 197 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.193 ч.1, 231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1):

на користь дочірнього підприємства «Конріл»(м. Київ, вул. Володимирська, 48-а, кв.9, ідентифікаційний код 23703164) 4406,40 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 424,88 грн. інфляційних, 533,11 грн. пені, 173,09 грн. судових витрат разом 5537,48 грн.

в доход державного бюджету України через місцевий (за місцезнаходженням відповідача) орган державної виконавчої служби 197грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р №31210295700002 в ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018, УЄДРПУ 22809222 УДК в м. Черкаси;

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 28.09.2009