Ухвала суду № 90793762, 29.07.2020, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/978/20

Провадження № 2-з/673/8/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 липня 2020 р. м. Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіна Т.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову, -

встановив:

28 липня 2020 року АТ «Кредобанк» звернулося до Деражнянського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CL-207127 від 18 липня 2019 року у розмірі 172570,40 грн. (справа №673/978/20).

Разом із означеною позовною заявою АТ «Кредобанк» подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належне відповідачу ОСОБА_1 майно, яким є:

- транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21099, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1458 куб.см., дата реєстрації 23 червня 2018 року;

- транспортний засіб марки ГАЗ, модель 33021, 1998 року випуску, об`єм двигуна 2989 куб.см., дата реєстрації 26 лютого 2019 року;

- земельна ділянка, площею 0,1247 га, кадастровий номер:6825083300:10:017:0235, яка знаходиться на території Копистянської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідачем протягом досить тривалого часу не виконувались умови кредитного договору, зокрема, допускалися прострочення чергових платежів, у зв`язку з чим станом на 04 березня 2020 року у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 172570,40 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту, відсотках та пені, що вказує на те, що відповідач і в майбутньому може ухилятися від своїх зобов`язань по сплаті коштів за кредитним договором, а тому невжиття такого заходу забезпечення позову, як арешт майна, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Згідно з приписами ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктами 1, 2 частини 1 ст. 150ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» містить роз`яснення про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №CL-207127 від 18 липня 2019 року у розмірі 172570,40 грн.

Із доданих до заяви документів, зокрема, з інформаційної довідки з сервісного центру МВС України за ІПН НОМЕР_1 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є власником двох транспортних засобів – автомобіля марки ВАЗ, моделі 21099, 2000 року випуску, з об`ємом двигуна 1458 куб.см. (дата реєстрації 23 червня 2018 року), та автомобіля марки ГАЗ, моделі 33021, 1998 року випуску, з об`ємом двигуна 2989 куб.см. (дата реєстрації 26 лютого 2019 року).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 06 квітня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,1247 га, кадастровий номер:6825083300:10:017:0235, розташованої на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Середня ринкова вартість вказаного майна підтверджується роздруківками оголошень з інтернет-сайтів по продажу рухомого та нерухомого майна.

Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно у виді належних відповідачу транспортних засобів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову суд дотримується принципів співмірності та пропорційності застосування заходів забезпечення позову, які полягають в дотриманні балансу вимог позивача з можливими негативними наслідками для відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -

постановив:

Заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Накласти арешт на належне ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рухоме майно, яким є:

- транспортний засіб марки ВАЗ, модель 21099, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1458 куб.см., дата реєстрації 23 червня 2018 року;

- транспортний засіб марки ГАЗ, модель 33021, 1998 року випуску, об`єм двигуна 2989 куб.см., дата реєстрації 26 лютого 2019 року.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Виконання даної ухвали покласти на Деражнянський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 35), зобов`язавши його представити суду відповідний документ про її виконання.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена 29 липня 2020 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна