Ухвала суду № 90792983, 30.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/2266/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчої А.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1

представників позивача

адвокатів Дерев`янко В.Т., ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача адвоката Давигора С.А.

представника третьої особи

за довіреністю Чернявського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього+», третя особа: Черкаська міська рада про визнання недійсними загальних зборів співвласників ОСББ, що викладені у протоколах, скасування протоколів, визнання недійсним статуту ОСББ та зобов`язання здійснити дії щодо скасування реєстрації статуту, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із позовом, в якому просить визнати недійсними загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього +» (ОСББ «ДОМ +») по вул.Гетьмана Сагайдачного, 225 у м. Черкаси від 13.03.2016; скасувати протокол № 1 від 13.03.2016; визнати недійсними загальні збори ОСББ «ДОМ +» по вул. Гетьмана Сагайдачного, 225 у м. Черкаси від 04.12.2016; скасувати протокол № 2 від 04.12.2016; визнати недійсним статут ОСББ «ДОМ +» у редакції 13.03.2016 та зобов`язати Державного реєстратора скасувати його реєстрацію. Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/2266/19 (т. 1 а.с. 6).

Ухвалою суду від 25.03.2019 позовну заяву залишено без руху (т. 1 а.с. 7, 8), а ухвалою суду від 13.05.2019 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві, оскільки недоліки зазначені в ухвалі суду від 25.03.2019 не були усунуті позивачем у встановлений строк (т. 1 а.с. 16).

Між тим, постановою апеляційного суду Черкаської області від 16.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.05.2019, а матеріали справи направлено для продовження розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси (т. 1 а.с. 63-68).

Ухвалою суду від 30.10.2019 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 72).

На виконання вимог ст. 178 ЦПК України, відповідачем надано до суду письмовий відзив від 16.12.2019 на позовну заяву та докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову. Просить у задоволенні позову відмовити (т. 1 а.с. 154а - 164).

02.01.2020 позивачка подала до суду відповідь на відзив. Просить задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі і стягнути з відповідача на її користь судові витрати (т. 1 а.с. 173 - 179).

08.01.2020 представниця відповідача – адвокат Давигора С.А. подала до суду заперечення на відповідь на відзив. Позовні вимоги вважає не доведеними належними та допустимими доказами, а обставини, що викладенні у позові не доводять факт порушення її прав на участь в організації та діяльності ОСББ «ДОМ+» (т 1 а.с. 166 - 171).

13.01.2020 позивачка подала до суду відповідь на заперечення відповідача (т. 1 а.с. 180 - 184).

Ухвалою суду від 15.01.2020 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Черкаську міську раду (т. 1 а.с. 207).

Разом з тим, 28.012020 представник Черкаської міської ради за довіреністю – Чернявський А.Л. подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що права, на захист яких спрямовані позовні вимоги ОСОБА_1 , мають корпоративний характер і справа підлягає до розгляду господарським судом.

У підготовчому засіданні представниця позивачки ОСОБА_1 – адвокат Шаповал О.В. заперечувала проти закриття провадження у справі, зазначивши, що наведені представником Черкаської міської ради аргументи є перекрученими, а позиції ВП ВС вирвані з контексту. Даний спір не подібний до корпоративного. До того ж, після повернення Черкаським апеляційним судом даної справи у Придніпровський районний суд м. Черкаси для продовження розгляду, вона підлягає розгляду судом саме у порядку цивільної юрисдикції, що також перевірялось вищестоящим судом.

У підготовчому засіданні представник позивачки – адвокат Дерев`янко В.Т. заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги стосуються питання про правомірність статуту ОСББ, а не його створення, тобто щодо окремих актів ОСББ. ОСОБА_1 подала даний позов, як співвласник житлових приміщень у будинку, який обслуговує ОСББ «ДОМ+». Таким чином, наполягав на розгляді цієї справи загальним судом у порядку цивільної юрисдикції, оскільки має місце цивільно-правовий спір. До того ж, зазначив, що Черкаський апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.05.2019 не знайшов підстав стосовно того, що даний спір повинен вирішуватися господарським судом.

У підготовчому засіданні представник позивачки – адвокат Коваль О. підтримав доводи адвоката Шаповал О.В. та ОСОБА_4 і просив відмовити у задоволенні клопотання представника Черкаської міської ради про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримав доводи своїх представників та просила відмовити у задоволенні клопотання представника Черкаської міської ради про закриття провадження у справі. Письмові заперечення позивачки на заяву про закриття провадження у справі (а.с.46), які 06.02.2020р. надійшли суду поштовим відправленням, не приймаються судом, оскільки вони не підписані самою позивачкою та/чи її представниками.

У підготовчому засіданні представниця відповідача – адвокат Давигора С.А. підтримала клопотання представника Черкаської міської ради про закриття провадження у справі. Додатково зазначила, що позивачка оспорює діяльність ОСББ «ДОМ+» та реєстрацію його статуту, отже спір щодо діяльності ОСББ наближений до корпоративних спорів, а тому підлягає розгляду господарським судом.

У підготовчому засіданні представник третьої особи за довіреністю – Чернявський А.Л. підтримав своє клопотання на підставі обгрунтування, що наведене у ньому. Додатково зазначив, що даний спір не подібний, а є саме корпоративним. Таким чином, даний спір повинен вирішуватися компетентним господарським судом.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Право на доступ до суду є невід`ємною складовою права на справедливий суд, передбачений частиною першою статті 6 Конвенції.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Визначити, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір, і має судова юрисдикція.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього+» та просить: визнати недійсними загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього +» (ОСББ «ДОМ +») по вул. Гетьмана Сагайдачного, 225 у м. Черкаси від 13.03.2016; скасувати протокол № 1 від 13.03.2016, на підставі якого 28.06.2016р. до Єдиного державного реєстру було занесено запис за номером 1026105001801202 про державну реєстрацію нової редакції статуту ОСББ; визнати недійсними загальні збори ОСББ «ДОМ +» по вул.Гетьмана Сагайдачного, 225 у м. Черкаси від 04.12.2016; скасувати протокол № 2 від 04.12.2016, за яким вирішувалось питання про тарифи, внески, питання щодо рішень правління, загальних зборів з капітального ремонту будинку і фінансування проектів тощо; визнати недійсним статут ОСББ «ДОМ +» у редакції 13.03.2016 та зобов`язати Державного реєстратора скасувати його реєстрацію.

Таким чином, суд вважає, що спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , тобто в якому створене ОСББ «Демократичне об`єднання майбутнього +» і ОСББ, і стосуються фактично діяльності ОСББ, також нею оспорюється реєстрація Статуту ОСББ, незгода із прийнятими рішеннями. За обставинами позовної заяви, позивачка зазначає про її порушене право щодо участі у діяльності юридичної особи ОСББ, вона має наміри знайомитися із фінансовою діяльністю ОСББ і приймати участь в управлінні ОСББ, оспорює процедуру проведення установчих зборів.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

До того ж, слід зазначити, що у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) від 06.02.2019 про визнання протиправної та скасування реєстраційної дії з державної реєстрації ОСББ, позивачем є власник квартири у багатоквартирному житловому будинку, у якому створене ОСББ, державна реєстрація якого оспорювалася. У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Разом із тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

До таких висновків прийшов Верховний Суд, враховуючи постанову Великої Палати Верхового Суду від 26.02.2020 у справі №473/2005/19 (провадження №14-634цс19).

Тобто спір між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, щодо визнання недійсними загальних зборів ОСББ «ДОМ+» від 13.03.2016; скасування протоколу № 1 від 13.03.2016; визнання недійсними загальних зборів ОСББ «ДОМ +» від 04.12.2016; скасування протоколу № 2 від 04.12.2016; визнання недійсним статуту ОСББ «ДОМ +» у редакції 13.03.2016, є подібним до корпоративного спору.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього+» про визнання недійсними загальних зборів співвласників ОСББ, що викладені у протоколах, скасування протоколів, визнання недійсним статуту ОСББ та зобов`язання здійснити дії щодо скасування реєстрації статуту, не підлягає розгляду місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи предмет позову та характер спірних правовідносин, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Доводи, які зазначені позивачкою та її представниками, не знайшли свого підтвердження під час вирішення заяви про закриття провадження.

Статтями 4 та 5 ГПК України передбачено право особи на звернення до господарського суду та способи судового захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як визначено ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Таким чином, провадження по даній цивільній справі підлягає до закриття у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Також необхідно роз`яснити позивачці, що дана справа віднесена до розгляду господарським судом, відповідно до положень ГПК України. Слід зазначити, що підстав у суду передавати до розгляду цю справу до господарського суду, немає, оскільки такий процесуальний порядок не визначений нормами національного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 20 ГПК України, ст.ст. 4, 19, 198, 255, 256, 259, 263, 353 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника третьої особи за довіреністю Чернявського А.Л. про закриття провадження по справі, - задовольнити.

Цивільну справу №711/2266/19 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Демократичне об`єднання майбутнього+» (код ЄДРПОУ 38228534, м. Черкаси, вул.. Г.Сагайдачного, 225 кв.13), третя особа: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул.. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542) про визнання недійсним загальних зборів співвласників ОСББ від 13.03.2016р., скасування протоколу №1 від 13.03.2016р., визнання недійсним загальних зборів ОСББ від 04.12.2016р.,скасування протоколу №2 від 04.12.2016р., визнання недійсним Статуту ОСББ ««Демократичне об`єднання майбутнього+» в редакції від 13.03.2016р. та зобов`язання державного реєстратора скасувати його реєстрацію, - закрити провадженням у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.

Повернути на користь ОСОБА_1 сплачений через відділення Приватбанку судовий збір в розмірі 2305грн. 20коп. за квитанціями від 22.04.2019 року та від 26.04.2019 року за подачу до Придніпровського районного суду м. Черкаси позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 31.07.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька