Рішення № 9079185, 22.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2010 р.Справа № 9/37-10-697 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА";

До відповідача: Міністерства оборони України Військової частини А 1934;

про стягнення 42815,21грн.

Суддя Меденцев П.А.

.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 12.02.2010 р. за вх. № 1233 товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Міністерства оборони України Військової частини А 1934 (далі –Відповідач) в сумі 42815,21грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

02 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Спецінформ Безпека»у подальшому «Охорона», з одного боку та Військовою частиною А 1934), надалі «Замовник»з іншого боку, було укладено договір № 1 про надання послуг з фізичної охорони державного об'єкта.

Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено те, що «Охорона»зобов'язана надати «Замовнику»послуги з фізичної охорони державного об'єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 32 «Замовник» зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати «Охоронне»встановлену плату.

Згідно до п. 2.1. вартість договору є договірною та складає 111 300 00 грн. (сто одинадцять тисяч триста гривень 00 коп.) яка визначається на підставі розрахунку вартості (додаток №4 до Договору) та узгодженої протоколом «Сторін»договірної ціни за послуги «Охорони»(додаток №5 до Договору). Відповідно до п. 2.2. Оплата за послуги охорони здійснюється «Замовником»не пізніше 15 числа кожного поточного місяця.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Договір діє з 01.01.2009р. до 08.03.2009р., і в частині проведення розрахунків до повного їх виконання. Оплата по договору нараховується з дня виставлення охорони.

Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги з охорони об'єкта «Замовник»сплачує «Охороні»пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми прострочення лати за кожен день прострочення, але не менше ніж розмір подвійної ставки НБУ.

Згідно до акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) вартість послуг фізичної охорони державного об'єкта з 01 по 31 січня 2009 року наданих Замовнику склала 4944360 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста сорок три гривня 60 коп.) з ПДВ.

Відповідно до акту здачі - прийняття (надання послуг) вартість послуг фізичної охорони державного об'єкта за лютий 2009 року наданих Замовнику склала 4944360 грн. з ПДВ.

Згідно акту здачі - прийняття (надання послуг) вартість послуг фізичної охорони державного об'єкта з 01 по 08 березня 2009 року наданих Замовнику склала 1241280 з ПДВ.

Відповідно до акту здачі - прийняття (надання послуг) вартість послуг фізичної охорони державного об'єкта з 09 по 31 березня 2009 року наданих Замовнику склала 3703080 грн. з ПДВ.

Як передбачає акт звірки взаємних розрахунків від 01.04.2009р. сальдо на 01.04.2009 року становило 14833080 грн. (сто сорок вісім тисяч триста тридцять гривень 80 коп.) на користь ТОВ «Спецінформ Безпека». Відповідно до акту взаємних розрахунків станом на 01.01.2010р. відповідачем було сплачено 111300грн., отже борг відповідача перед позивачем складає 37030,80 грн.

Вище перелічені акти здачі - прийняття робіт та акти взаємних розрахунків, були підписані та скріплені печатками сторін.

Згідно з умовами вищезазначеного договору, Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, однак відповідач порушив умови договору та не здійснив оплату за виконані роботи, що є порушенням законних прав та інтересів позивача по справі та умов договору.

Відповідно до ст. 173 Господарським Кодексом України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі) боржник зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України закріплено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати у господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного          виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Водночас, відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суму, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Стан розрахунків між сторонами з часу підписання акту звірки взаємних розрахунків не змінився. Відповідач підтверджує існування зазначеної заборгованості перед позивачем.

Отже, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків всього заборгованості - 42 815,21 грн. . у тому чіслі: основна сума боргу: 37 030,80 грн., інфляційні 1259,05гнр., 3%річних-1,769грн., сума штрафной санкції пеня: 3913,60грн. Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.            Згідно зі ст. 229 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин при порушенні ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання та повинен відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції у відповідності з вимогами, встановленими цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України Військової частини А 1934 (65031 м. Одеса, вул. Промислова, 32 р/р 35215004004902 ГУДКУ в Одеській обл., МФО 828011, код ЄДРПОУ 08331736 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" (м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25 п/р 26005301539304 в Банку філії «Одеське Центральне відділення Промінвест банку»м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 33659565 ІНН 336595615538, Свід.23225655) –42815,21грн., 428,15грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.