Рішення № 9078863, 17.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2010 р.Справа № 22/214-09-5976 За позовом Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі, якою є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; до відповідача Одеського колективного учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих;

про стягнення 141194,53грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від прокурора: Доброжан Н.І. - за посвідченням № 69 від 19.06.2009р.;

Від позивача: не з’явилися;

Від відповідача: Бурлака В.А. –представник за довіреністю № 1/10 від 12.01.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з позовною заявою до відповідача Одеського колективного учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих про стягнення 141194,53грн.

Представник першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в попередніх судових засідання позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, відзив на позов надав у відповідності до якого позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.01.2010р. до 24.02.2010р., з 24.02.2010р. до 01.03.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали, справи заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

10.08.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Одеським колективним учбово-виробничим об'єднанням українського товариства сліпих було укладено договір оренди нежилого приміщення № 66/71 від 10.08.2004 року загальною площею 739,9 кв.м. за адресою м. Одеса, Болгарська, 8.

Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором. Згідно з п. 5 ст. 762, п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідач не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та в строк, що передбачені п. п. 2.2., 2.4. договору, чим порушив ст. 762 Цивільного кодексу України та ст.18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", у зв’язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2008р. по 18.06.2009р. у розмірі 136148,61 грн.(згідно наданого розрахунку).

Відповідно до п. 5.2. договору, за несвоєчасну або неповну оплату орендної плати орендодавець нараховує пеню. Сума пені за період з 01.07.2008р. по 18.06.2009р.становить 5045,92 грн.(згідно наданого розрахунку)

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, засновані на діючому законодавстві та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне, як вбачається з п. 1.2 договору оренди, строк дії договору встановлений з 10.08.2004р. до 01.06.2005р., а у відповідності до статті 764 ЦК України, якою встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, з цього можливо зробити висновок, що договір оренди діяв на момент не виконання відповідачем умов договору, таким чином заперечення відповідача спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Одеського колективного учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих (65065, м. Одеса, вул. Варненська, 21 код ЄДРОПОУ 03967866):

-          на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 код 26302595, рахунок 37326027001909 в УДК Одеської області, МФО 328016) заборгованість по орендній платі за користування нежилим приміщенням загальною площею 739, 9 кв. м. за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 8, у сумі 136148,61/сто тридцять грн. та 5045,92 грн. пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

-          до Державного бюджету України державне мито в сумі 1411,94 грн. /тисячу чотириста одинадцять грн. 94 коп./ на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;

-          на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість гривень/ на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 22.03.2010р.

Суддя