Вирок № 90785411, 05.08.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7258/19

1-кп/405/251/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Майданнікова О.І.,

при секретарях: Погрібній А.А., Селянкіній А.В., Мишевець Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького кримінальне провадження, відомості про яке внесені 07.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019120020006893 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, офіційно не працюючого, неодруженого, який не має утриманців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий:

- 10.06.2005 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень;

- 08.08.2005 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 04.12.2013 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі позбавлення строком на 3 роки;

- 25.02.2014 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 14.06.2016 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 18.10.2018 звільнений умовно достроково з не відбутим строком 1 рік 3 місяці 13 днів,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурорів: Воробей Н.М., Стрижеус С.П., Солопова В.Ю., Чорної А.В.,

захисника-адвоката: Язан Л.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за наступних обставин:

Так, 06.09.2019 приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , проходячи по території Навчально-виховного об`єднання № 16, що розташований за адресою: м. Кропивницький, пров. Фортечний, 7 побачив на бордюрі жіночу сумку, яка належить ОСОБА_2 . Розуміючи, що там можуть бути цінні речі, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи злочинними шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_1 підійшов до жіночої сумки та переконавшись, що його дії ніким не помічені, таємно викрав належну ОСОБА_2 жіночу сумку, вартість якої становить 200,00 гривень, в якій знаходилися флеш накопичувач Арасег АН333, об`ємом 32 GB, вартістю 170,00 гривень, флеш накопичувач Арасег АН335, об`ємом 64 GB, вартістю 210,00 гривень, помаду помаранчевого кольору, вартість якої становить 60,00 гривень, помаду фіолетового кольору, вартість якої становить 60,00 гривень, в`язку ключів в кількості 3-ох ключів від квартири та тамбуру, які не мають матеріальної цінності для потерпілої та пенсійне посвідчення видане на її ім`я.

Однак, його злочинні дії були виявлені потерпілою ОСОБА_2 , проте ОСОБА_1 розуміючи, що його злочинні дії виявлені потерпілою, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, та утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 700,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених у вироку суду, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що 06.09.2019 він йшов по території навчально-виховного об`єднання №16, де побачив жіночу сумку, яка знаходилась на бордюрі та біля якої нікого не було. Взявши з бордюру сумку він почав тікати з місця скоєння злочину, в цей час його побачила власниця сумки та голосно йому крикнула, щоб він віддав сумку, але він її не послухав та втік. Втікаючи він забрав дві флешки, а інше майно викинув на смітник. Матеріальні збитки не відшкодував потерпілій.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурори не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, а також щодо процесуальних витрат та речових доказів, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкціях частин статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який маючи незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення, зокрема, умисних тяжких корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин в період умовно-достроково звільнення, офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, лікувався з 11.11.2019 по 06.12.2019 в Кіровоградському некомерційному підприємстві «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» з діагнозом - «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Стан відміни із судомами. Психічні поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Постійне вживання.». З 15.03.2019 по 19.04.2019 лікувався в Кіровоградському некомерційному підприємстві «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» з діагнозом – «Психічні розлади та розлади поведінки внаслідок сумісного вживання наркотичних та інших психоактивних речовин».

Згідно висновку судово-психіатричного експерта від 24.09.2019 №336 в момент вчинення кримінального правопорушення і в даний час виявляє психічні розлади поведінки внаслідок вживання декількох наркотичних засобів та використання інших псиоактивних речовин (згідно MKX-10, F19.0), проте вказані психічні розлади не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості, тому його слід вважати осудним, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Щире каяття суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи, ступеню тяжкості вчиненого злочину, позиції потерпілої, яка у своїй заяві просила призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, особи обвинувачуваного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, а отже йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, яке за розміром є мінімальним строком.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним, і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати на загальну суму 785, 05 грн., пов`язані з проведенням в кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 830 від 24.09.2019.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.06.2016 і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 22.06.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення в кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 830 від 24.09.2019 в сумі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Речові докази:

-пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , яке відповідно до розписки повернуто ОСОБА_2 , - після набрання вироку законної сили залишити ОСОБА_2 за належністю;

-оптичний диск DVD+RW з відеозаписами з камер спостереження магазину «Файно маркет 170», за адресою: м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 23, – після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах судової справи.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст. 394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Олексій Іванович Майданніков