Рішення № 90781276, 04.08.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6168/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ООТЦКСП), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо перерахунку пенсії йому - ОСОБА_1 з 01.01.2018 р., виходячи з розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язати ГУ ПФУ перерахувати розмір пенсії йому - ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 71 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 р. із врахуванням раніше виплачених сум.

визнати протиправними дії ГУ ПФУ, що не відповідають вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, щодо обчислення і перерахунку йому - ОСОБА_1 пенсії, з 01.01.2018 року 50 %, з 01.01. 2019 року по 31.12. 2019 року 75%, з 01.01.2020 року 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 року, щодо обмеження підсумки пенсії 10638,0 грн, і фактичною виплатою 7164, 32грн.

зобов`язати ГУ ПФУ перерахувати йому пенсію з 01.01.2018 року, з розрахунку 100 % від підвищення: 6947,36 грн, що з урахуванням підсумку пенсії (з надбавками) складає: 10638,0 грн із послідуючим її перерахунком у відповідності до діючого законодавства та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправними дій ООТЦКСП щодо невключення в довідку Одеського обласного військового комісаріату № ЮО 109335 від 22.03.2018 року про розмір грошового забезпечення з 01.03.2018 року для перерахунку пенсії додаткових видів грошового забезпечення та відмови оформлення і надання нової довідки в ГУ ПФУ про розмір грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , до складу якої повинні були бути включеними додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами в розмірі 15% від посадового окладу, премія в розмірі 10% від посадового окладу;

зобов`язати ООТЦКСП виготовити та направити до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії йому - ОСОБА_1 із зазначенням з 01.01.2018 року у довідці розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15 % від посадового окладу, премії в розмірі 10 % від посадового окладу.

Ухвалою суду від14.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`єднані позовні вимоги ОСОБА_1 , виділені в самостійне провадження позовні вимоги до ООТЦКСП. Справа, яка виділена в окреме провадження, передана на реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду та їх розподілу на загальних підставах у порядку ст.31 КАС України.

Вирішено справу за іншими вимогами ОСОБА_1 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у позові зазначив, що він є військовим пенсіонером за вислугою років та з 26.12.2006 року отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ), яка з моменту призначення виплачувалась у розмірі 71% грошового забезпечення.

Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103), розмір перерахованої пенсії в порушення закону встановлений меншим ніж розмір пенсії встановлений під час призначення пенсії - у розмірі 70 % від розміру перерахованого грошового забезпечення.

Крім того, згідно з Постановою КМУ №103 йому повинно виплачуватись з 01.01.2018 року лише 50% підвищення пенсії, з 01.01.2019 року - 75 % підвищення та лише з 01.01.2020 року 100% підвищення пенсії.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, які порушують його права.

На думку позивача, в порушення ст. ст. 13, 51 та 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ), перерахована пенсія була встановлена у розмірі 70 % від розміру перерахованого грошового забезпечення, тоді як призначена після звільнення пенсія складала 71 % від розміру грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії із розрахунку 71 відсотків від грошового забезпечення, позивач вказує, що згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року (далі - Закон України № 1166-VII) внесені зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ та змінено до 70 % максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення. Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та прирівняних до них осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, разом з тим внесені Законом України № 1166-VII зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Дії відповідача є протиправними, з урахуванням того, що право на пенсію у громадянина виникає не в момент перерахунку вже призначеної пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Тому застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії позивачу суперечить нормам чинного законодавства.

Також позивач зазначив, що пункти 1,2 Постанови КМУ№103, у тому числі щодо поетапної виплати підвищення перерахованої пенсії, визнани рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18 протиправними та нечинними.

При прийнятті судового рішення позивач просив врахувати правові висновки Верховного суду у заразкових справах №240/5401/18 .

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с.35-37), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимогу та зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови КМУ №103 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України №1166-VII, яким було внесено зміни до ст.13 Закону України №2262-ХІІ. До 01.01.2016 року позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок.

Представник відповідача вказує, що в даному випадку зменшенням максимального розміру пенсії з 71% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії, так само не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005 року. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Також Європейський Суд з прав людини, у своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При проведенні перерахунку ГУ ПФУ визначає і максимальний розмір пенсії відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ на момент проведення такого перерахунку. Тобто в даному випадку, внесенням змін до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ та зменшенням максимального розміру пенсії з 71% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване та ніяким чином не звужено. Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився.

Щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення представник зазначив, що відповідно до п. 2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводиться у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків :з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків: з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Відповідно до статтей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів У вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховної Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження є обов`язковими до виконання.

Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

У рішенні від 02.03.1991 №2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її поведення відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Також представник відповідача зазначив, що рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

За приписами ч.2 ст. 265 КАС України пункти 1 та 2 Постанови КМУ №103 втратили чинність з 05 березня 2019 року. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані таким, що втратили чинність. Крім того, постановою КМУ від 14.08.2019 року №804 встановлено, що виплата пенсій у 2019 році здійснюється у розмірі 75% підвищення пенсій, а згідно з постановою КМУ від 24.12.2019 року з 01.01.2020 року здійснюється виплата пенсій 100% підвищення пенсій. .

Представник відповідача вказує, що повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перше за все ст. 23 Бюджетного кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Згідно із статтею 72 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно з частиною 2 статті 73 зазначеного Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Представник відповідача стверджує, що Головне управління як органом виконавчої влади, діяв у межах, передбачених діючим законодавством України.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером за вислугою років та з 26.12.2006 року отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, яка з моменту призначення виплачувалась у розмірі 71% грошового забезпечення.

На виконання вимог Постанови № 103 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року. Розмір пенсії визначено на рівні 70 % грошового забезпечення, якій складається з посадового окладу - 8030,00грн, окладу за військове звання 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) 4720,00грн.

Також вирішено що з 01.01.2018 року виплачується 50% підвищення пенсії - 3473,68грн, з 01.01.2019 року 50% підвищення пенсії - 5210,53грн, з 01.01.2020 року 100% підвищення пенсії- 6947,36грн (а.с.23).

Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії та невиплати 100% її підвищення позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивачу пенсія за вислугу років у розмірі 71 % грошового забезпечення призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12, 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до положень статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року (далі -Закон № 3668), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України № 1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв`язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.

Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ № 704.

Частиною 3 ст. 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові висновки Верховного Суду в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі № 240/5401/18 полягають у наступному.

Ст. 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін постанову від 04.02.2019 року Верховного Суду по зразковій справі № 240/5401/18, в постанові від 16.10.2019 року зазначила, що погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримує висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Таким чином, призначення пенсії позивачу з розрахунку 71% грошового забезпечення, перерахунок пенсії повинен здійснюватися саме з 71% грошового забезпечення, відповідно позовні вимоги позивача в цієї частині підлягають задоволенню.

Крім того, Верховним судом прийнято 06.08.2019 року рішення по зразковій справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Верховний Суд зазначив обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

1) позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закон України № 2262-ХІІ; 2) відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі; 3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року); 4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Правові висновки Верховного Суду в рішенні від 06.08.2019 року по зразковій справі №160/3586/19 полягають у наступному.

В силу приписів ст.63 Закону України, п. 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови КМУ №103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45. Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12. 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03. 2019 року, пункт 1 постанови КМУ №103 скасовано.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови КМУ №704 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 року. Постанова КМУ №103 в частині внесення змін до постанови КМУ №704 є чинними.

Отже, з набранням чинності постанови КМУ №704 , якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення від 06.08.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №160/3586/19, погодилась з висновками суду першої інстанції та в постанові від 11.03.2020 року зазначила, що згідно з частинами 1 та 2 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до закону україни від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відкидаючи доводивідповідача щодо відсутності постанови про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, суд першої інстанції правильно указав, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Порядком № 45. Постановою № 704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних відносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

У відповідь на твердження відповідача про наявність у нього права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії відповідно до положень ст.63 Закону України № 2262-ХІІ та Постанови № 103 Верховний Суд у зразковій справі зазначив про таке.

Згідно із ч.3 ст.52 Закону України № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Відповідно до ч.2 ст.53 Закону України № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз ст.ст. 51,52,63 Закону України № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».

Далі суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанова Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Постанова № 103 в частині внесення змін до Постанови № 704 та власне Постанова № 704 є чинними.

Враховуючі ці обставини, Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним висновок суду першої інстанці що з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не впливає на указані підстави.

Верховний суд у зразковій справі вирішив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення від 06.08.2019 року Верховного Суду по зразковій справі №160/3586/19.

Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом визначеним у зразковій справі.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 500,00грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії, - задовольнити часьково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років до 70 відсотків грошового забезпечення; щодо невиплати 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 71% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року;

провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року у розмірі 100% підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.

Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 500,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.