Ухвала суду № 90778266, 05.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/5675/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.307 ч.1, ст.307 ч.2, ст.309 ч.1 КК України, -

за участю

прокурора Широкорада В.В.

захисника Цалина Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Під час дослідження наданого стороною обвинувачення письмового доказу: протоколу огляду предмету від 15.03.2019 року, - захисником обвинуваченого було подане письмове клопотання про визнання вказаного доказу очевидно недопустимим у зв`язку з тим, що слідчим було проведено слідчу дію без понятих, протокол огляду предмету не містить додатків, після огляду вказаної у протоколі квитанції слідчим вказаний документ належним чином не запакований, слідча під час огляду за власним бажанням перекрутила дані про особу, яка видала вказаний документ. Вказана в протоколі слідчої дії квитанція стороні захисту не відкривалась.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання зазначив, що вказана слідча дія проводиться слідчим без обов`язкової участі понятих, крім того, постійні посилання адвоката на особу « ОСОБА_2 », яка згідно протоколу огляду оперативного покупця, видає квитанцію, замість оперативного покупця « ОСОБА_3 », є помилкою особи, яка складала протокол. Огляд квитанції та її ксерокопіювання було проведено з метою збереження даних, які містяться в квитанції, оскільки з часом вказаний документ може затиратись, частина інформації втрачається. Викладені підстави захисником для визнання протоколу огляду предмету від 15.03.2019 року очевидно недопустимим доказом є безпідставними.

Суд, вислухавши доводи сторін, встановив наступне.

Стаття 84 КПК України містить визначення що є джерелом доказів в кримінальному провадженні: «процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів»

Відповідно до ст.99 КПК України, до документу як джерела доказу законодавцем віднесені складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Протокол огляду предмету від 15.03.2019 року є джерелом доказу.

В черговий раз суд зазначає, що порядок дослідження доказів під час судового розгляду визначений параграфом 3 глави 28 «Судовий розгляд» КПК України.

Так, ст.358 КПК закріплює, що протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Стороною захисту було вказано на очевидну недопустимість доказу у зв`язку з тим, що фактичні дані зафіксовані в протоколі слідчої дії отримано у порушення порядку КПК.

Обов`язок доказування обставин, що є підставою для визнання доказу очевидно недопустимим та виключення цього доказу, покладається на сторону, що заявила таке клопотання. У випадку заперечення протилежної сторони суд здійснює перевірку шляхом дослідження матеріалів провадження, допиту свідків, тощо. Рішення суду про визнання доказу недопустимим тягне невизнання його юридичної сили і неможливість використання в доказуванні і тим більше в обгрунтуванні вироку.

Пункт 7 статті 223 КПК України містить перелік тих слідчих дій, які потребують обов`язкової участі понятих під час проведення таких слідчих дій. Огляд предмету здійснюється слідчим без обов`язкової участі понятих, такі особи можуть бути запрошені для участі в такій дії, якщо слідчий вважатиме це за доцільне.

Ствердження сторони захисту про перекручування слідчим вихідних даних не відповідає дійсності, оскільки дані в протоколі слідчим зазначені з пояснювального напису з пакету, в який була поміщена вилучена квитанція при первинній слідчій дії.

Відсутність вказівки про додатки до протоколу – не є підставою очевидної недопустимості вказаного доказу.

Будь-яких інших ознак очевидної недопустимості вказаного вище протоколу слідчої дії суд не вбачає. Як зазначалось судом під час дослідження протоколу: питання допустимості доказів вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, всі заперечення та зауваження сторін враховуються при цьому.

Керуючись ст. 84, 89, 99,358 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу огляду предмету від 15.03.2019 року – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Мельник