Рішення № 90778189, 14.07.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/810/20

Провадження № 2/183/2109/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління-Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника,-

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила. В обґрунтування уточненого позову позивач посилалась на те, що відповідач ОСОБА_2 і її сестра у шлюбі - ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбу, від якого у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2006 року з відповідача на користь її сестри присуджено до стягнення аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його повноліття. Ще до розірвання шлюбу, з самого початку присудження аліментів на утримання дитини, відповідач покинув родину, повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків та обов`язків щодо сплати аліментів, на підставі чого останнього за вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року її сестра, мати неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_3 померла, з того часу її неповнолітній племінник почав проживати разом з нею, за весь час якого відповідач дитиною не цікавився, аліментів не сплачував.

У зв`язку з чим, позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 150, 164, 165 СК України, а також на ст.ст. 60-63 ЦК України, просить суд:

- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- призначити її опікуном над неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав, не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за результатами розгляду справи просив копію рішення суду надіслати йому засобами поштового зв`язку (а.с. 72).

Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року було залишено позовну заяву без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 27-28). 11 березня 2020 року позивач усунула недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її уточненням та надавши належним чином засвідчені копії письмових доказів (а.с. 31, 32-34, 35-59). Ухвалою суду від 09 квітня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання. Цією ж ухвалою суду було повернуто без розгляду заяву позивача про витребування доказів (а.с. 64-65). Ухвалою суду від 18 червня 2020 року було закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду по суті (а.с. 111).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги вона підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 120).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, але у поданому відзиві просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 72).

Представник третьої особи - Управління-Служби у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та письмових пояснень не подавав, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною тіткою неповнолітнього племінника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними, наданими суду у засвідчених позивачем копіях, письмовими доказами (а.с. 38, 44, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57).

14 грудня 2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклав шлюб із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації актів про одруження виконкомом Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області зроблено відповідний запис за № 08 та видане свідоцтво про одруження. Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_3 було змінено на " ОСОБА_3 " (а.с. 44).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25 червня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Лозівського міського управління юстиції, актовий запис № 257, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком дитини зазначений ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_3 (а.с. 38).

На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 листопада 2005 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 45, 47). Судом установлено, що відповідач двічі притягався до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 164 КК України, що підтверджується відповідними вироками Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2008 року та від 10 червня 2010 року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях.

31 жовтня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новомосковському району Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис № 220, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 58).

Судом установлено, що ОСОБА_3 , 26 листопада 2009 року уклала шлюб із ОСОБА_8 , після чого її прізвище було змінено на " ОСОБА_3 " (а.с. 54). 23 червня 2010 року зазначений шлюб було розірвано, що підтверджується відповідним свідоцтвом про розірвання шлюбу, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 59).

10 жовтня 2014 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 , після чого її прізвище було змінено на " ОСОБА_3 " (а.с. 55).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 26 листопада 2018 року, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 49). Після смерті ОСОБА_2 неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем.

Відповідно до характеристики учня Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровське вище професійне училище будівництва" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в училищі з 01 вересня 2019 року за професією "Електрогазозварник. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів", термін навчання 3,5 роки, характеризується виключно позитивно (а.с. 94)

Згідно з довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровське вище професійне училище будівництва" № 101 від 27 травня 2020 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії, у навчанні та вихованні ОСОБА_4 батько ОСОБА_2 участі не приймає, його вихованням і навчанням опікується його тітка ОСОБА_1 (а.с. 95).

Позивач ОСОБА_1 фізично здоров`я, працездатна, працює на посаді чергового по переїзду Структурного підрозділу "Нижньодніпровська дистанція колії" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", отримує стабільний дохід у вигляді заробітної плати, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, судимостей не має (а.с. 96, 97, 99, 100, 101).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 93/05-38 від 28 травня 2020 року вбачається, що ураховуючи інтереси дитини, беручи до уваги наявність заборгованості у ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання сина, а також визнання ним позовних вимог, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 102-103).

Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дітей, готувати їх до самостійного життя та праці.

За приписами статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Відповідно до положень статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з положеннями частин 3, 4 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Пленум Верховного Суду України в пункті 15 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Таким чином, факт нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками відносно дитини підтверджується перевіреними судом вищезазначеними доказами у справі, разом з тим відповідач визнав позовні вимоги та не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовної вимоги у цій частині та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо позовної вимоги про призначення позивача опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих майнових та немайнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Положеннями ст.ст. 58-59 ЦК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

У відповідності до ч. 3, ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Однак, враховуючи відсутність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_4 , 05 червня 2003 року, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа - Управління-Служба у справах дітей Соборної районної у місті Дніпрі ради (код ЄДРПОУ 23929260, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7) про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду складено і підписано 14 липня 2020 року.

Суддя Г.Є. Майна