Постанова № 9077672, 30.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-873/09/1770

30 листопада 2009 р. 14год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Сторожук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Демчик О.І.,

відповідача: представник Коритнюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПП "Рівне-Нафта" <Список ><в особі >

доДПІ у м. Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.07.2008№ 0002102342/0/23-121 ВСТАНОВИВ: Приватне підприємства «Рівне-Нафта»звернулося до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002102342/0/23-121 від 14.07.2008 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку додану вартість 5808015 грн., з яких 3872010 грн. - сума основного платежу, 1936005 грн. - нарахована штрафна санкція.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки податкового органу не об’єктивно та не в повній мірі викладені факти щодо відображення платником податку сум податкового кредиту в декларації по податку на додану вартість за червень 2007 року. Відповідно до даних колонки Б р.10.1 декларації з ПДВ за червень 2007 року, сума податкового кредиту по ПДВ становить 6619325 грн., а відповідно до даних реєстру отриманих податкових накладних така сума складає 10491334 грн. Дана сума підтверджена належним чином оформленими та наявними податковими накладними. Різниця між даними декларації рядка 10.1 та даними реєстру становить 3872010грн. Згідно з даними колонки Б р.12.1 декларації з ПДВ за червень 2007 року, сума податкового кредиту з ПДВ сплаченого митним органам становить 9738234 грн. Згідно з даними реєстру отриманих податкових накладних та наявними вантажно-митними деклараціями сума податкового кредиту ПДВ, сплаченого при розмитненні товарів за червень 2007 року ставить 5866554 грн. Різниця між даними р.12.1 декларації та даними реєстру становить 3872010 грн. Вважає, що суми податкового кредиту за червень 2007 року відповідають первинним бухгалтерським документам, а підприємство при заповненні відповідних рядків декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року припустилося арифметичної помилки. Така помилка не призвела до заниження податкових зобов»язань за відповідний період. А також вказує на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 під час оформлення акту перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив суду, що загальна сума податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2008 року складається з усіх сум, визначених в розділу ІІ «Податковий кредит»Декларації з ПДВ, а тому заниження таких сум в рядку 10.1 та завищення податкового кредиту в рядку 12.1 декларації на таку ж суму в кінцевому результаті не вплинуло на загальну суму податкового кредиту, а отже і на розмір податкового зобов»язання за червень 2007 року. Вказав, що відповідач в акті перевірки вказав лише на завищення податкового кредиту в рядку 12.1 декларації, проте не описав про заниження сум податкового в кредиту в рядку 10.1 декларації. Висновки в акті перевірки не в повній мірі відображають фактичні дані та зроблені односторонньо.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2007 року в рядку 12.1 Декларації суму 9738234 грн. Фактично сума податкового кредиту з ПДВ сплаченого митним органам становить 5866224 грн., та підтверджується вантажно-митними деклараціями, які включені до реєстру податкових накладних по придбанню товарів (робіт, послуг) за червень 2007 року. Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Вважають, що дане порушення призвело до заниження податкових зобов’язань за червень 2007 року, а допущена помилка не була виправлена шляхом подачі уточненого розрахунку, як це передбачено законодавством. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Рівне проводилась планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства «Рівне-Нафта»за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, результати якої оформленні актом № 876/23-400/31059955 від 25.06.2008 року. Перевіркою встановлено, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року в рядку 12.1 податковий кредит з ПДВ сплачений митним органом ПП «Рівне-нафта»відображено суму 9738234 грн., яка не підтверджена вантажно-митними деклараціями. Податковим органом зроблено висновок, що позивачем допущенні порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і до податкового кредиту включені суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені митними деклараціями.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Рівне винесено платнику податків приватному підприємству «Рівне-нафта»податкове повідомлення-рішення №00002102342/0/23-121 від 14.07.2008 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку додану вартість 5808015 грн., з яких 3872010 грн. - сума основного платежу, 1936005 грн. - нарахована штрафна санкція. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Судом також встановлено, що позивачем подано до ДПІ в м.Рівне 20.07.2007 року вх. №73730/10 податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2007 року. В розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 10.1 - Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою,визначено суму 5866224 грн., в рядку 12.1 цього ж розділу Декларації - Імпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою:ПДВ, сплачений митним органам, визначено суму 10491334 грн. В податковій декларації з податку на додану вартість в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 зазначено усього податкового кредиту в розмірі 15604458 грн.

Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, в червні 2007 року ПП «Рівне-нафта»придбало товарів (робіт, послуг), в тому числі ПДВ 10491334 грн., тобто це сума сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підтверджена податковими накладними. Отже, в червні 2007 року позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму 10491334грн. В податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року позивачем дана сума вказана в меншому розмірі, а саме 6619325 грн. Різниця між даними декларації рядка 10.1 та даними реєстру становить 3872010грн. В судовому засіданні були оглянуті податкові накладні за червень 2007 року та інші документи, що засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг) позивачем.

Згідно з вантажно-митними деклараціями за червень 2007 року позивач отримував від нерезидентів (нерезидента) на митній території України товари (послуги) , в тому числі ПДВ сплачене митним органам становить 5866224 грн. В декларації за червень 2007 року позивач в рядку 12.1 вказав суму ПДВ сплаченого митним органам в розмірі 9738234 грн. Різниця між даними р.12.1 декларації та даними реєстру становить 3872010 грн.

В податковій декларації з податку на додану вартість в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 зазначається усього податкового кредиту, яка включає суму значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +)) колонки Б), тобто 10491334 грн. + 5866224 грн, що дорівнює сумі 15604458 грн., визначеній в декларації з ПДВ за червень 2007 року, поданій позивачем до ДПІ в м.Рівне.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.5. ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 1) дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); 2) для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем суми по податкових накладних та вантажно-митних деклараціях, які позивач мав право включити до складу податкового кредиту за червень 2007 року, арифметично відповідають даним рядка 17 податкової декларацій за відповідний період, тобто позивачем документально підтверджено право на податковий кредит за червень 2007 року в розмірі 15604458 грн.

Відповідно до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

За обставин, наведених вище, податкові інспектори контролюючого органу, які проводили перевірку, були зобов’язані самостійно встановити дату виникнення певної події, та самостійно визначити суму податкового кредиту по всіх господарських операціях позивача в червні 2007 року, тобто, як заниження, так і завищення суми його податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), яким передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, то суд не застосовує дану норми з таких підстав. Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III від 21.12.2000 року платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов’язань адміністративні штрафи не накладаються. В даному випадку судом не встановлено факту заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка»під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо). Під терміном «методологічна помилка»слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Чинне законодавство, зокрема, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” ні інші нормативні акти та роз’яснення ДПАУ з питань податкового обліку з ПДВ не містять норми, яка б встановлювала спосіб для здійснення виправлення помилки в деклараціях, які не призвели до заниження податкового зобов»язання та не встановлюють за це відповідальності.

З врахуванням наведених норм, суд приходить до висновку, що помилка в податковій декларації ПФ «Рівне-нафта»за червень 2007 року при визначенні податкового кредиту не призвела до заниження податкових зобов»язань за відповідний період. Оскільки у податкового органу були відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість, то підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій також відсутні.

Крім того суд бере до уваги висновок судово-економічної експертизи від 21.10.2009 року №0299 де вказується про не підтвердження завищення ПП «Рівне-Нафта»податкового кредиту на суму 3872010 грн. за період червень 2007 року.

Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правовий акт індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне №00002102342/0/23-121 від 14.07.2008 року,

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне від 14 липня 2009 року №00021023442/0/23-121.

Присудити на користь позивача ПП "Рівне-Нафта" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     <Підпис >                              Жуковська Л.А.