Ухвала суду № 90774960, 03.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

03 серпня 2020 р. Справа № 120/3726/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Житомирського обласного військового комісаріату (вул. Параджанова, буд. 4, м. Житомир, 10001) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року по 23.10.2018 року та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України за вищевказаний період.

Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача при проведенні остаточного розрахунку при його звільненні з військової служби та невиплати ним індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Крім того, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено пільги зі сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вирішуючи вказане питання суд першочергово звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Водночас згідно із ст. 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас в силу положень ст.ст. 18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Отже, заявлені у цій справі позовні вимоги за своєю юридичною природою стосуються нарахування та виплати частини заробітної плати. Відтак, на переконання суду, позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Інших процесуальних перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено. Саме тому, позовну заяву належить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення частини 6 статті 12 КАС України, відповідної до пункту 10 якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, розгляд цієї справи необхідно здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). При цьому, враховується клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Керуючись статтями 12, 160, 162, 172, 256, 257, 260, 294 КАС України -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Встановити відповідачу 15-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

4. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

5. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, передбаченому ст. 164 КАС України.

6. На підставі положень ч. 12 ст. 171, ч. 2 ст. 260 КАС України визначити відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі наявності таких заперечень).

7. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/"

8. Копії ухвали направити учасникам справи, а відповідачу додатково направити копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович