Рішення № 90771150, 16.07.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5621/16-ц

Провадження № 2/521/235/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося ПАТ «ОТП Банк» з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1 044 353,32 грн. та судових витрат у розмірі 15 665,31 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 27.04.2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL-500/060/2006, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 64 000 дол. США строком до 27.04.2021р..

В забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 27.04.2006р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-500/060/2006 від 27.04.2006р., за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати за усіма обовязками по кредитному договору як солідарний боржник.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує.

У зв`язку з тим, що відповідачі належним чином свої обов`язки не виконують, станом на 07.07.2015 р. виникла заборгованість в сумі 49 109,30 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 044 353,32 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту – 42 981,68 доларів США, що еквівалентно 914 043,98 грн., відсотків за кредитом – 6 127,62 доларів США, що еквівалентно 130 309,34 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу у відсутності представника позивача, про що надав письмове клопотання.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлялися заздалегідь належним чином. Матеріали справи містять їхні заяви про неодноразові прохання відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином та у зв`язку із можливістю мирного урегулювання спору.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача та його представника, які своєчасно і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) на всій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.

Враховуючи вказану Постанову Кабінету Міністрів України, листом Ради суддів України №186/20 від 16 березня 2020 року судам було рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України, зокрема, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня. Зокрема, судам було рекомендовано не відкладати всі судові засідання, а зменшити їх кількість протягом робочого дня та по можливості здійснювати судовий розгляд без участі сторін.

При цьому суд звертає увагу, що з 11 травня 2020 року в Україні почато перший етап послаблення карантинних обмежень, введених у зв`язку з пандемією коронавірусу, зокрема, дозволено діяльність адвокатів (відповідно до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року).

Крім того, згідно розпорядження голови Малиновського районного суду м. Одеси «Про дотримання заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 22 травня 2020 року рекомендовано: суддям під час розгляду судових справ, працівникам канцелярій, архіву та інформаційного суду при здійсненні прийому громадян, працівникам апарату суду при спілкуванні з громадянами дотримуватися заходів щодо дотримання безпечної відстані між присутніми та вжиття заходів індивідуального заходу (а.с. 33).

Таким чином починаючи з 22 травня 2020 року, Малиновський районний суд м. Одеси почав працювати у звичайному режимі.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції – принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що посилання відповідача на продовження дії карантину не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки розпорядженням голови Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 17 березня 2020 року № 6-р/с (зі змінами від 27 березня 2929 року № 7-р/с, від 23 квітня 2020 року № 8-рС, від 08 травня 2020 року № 12-р/с) «Про тимчасові заходи, що спрямовані на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVІD-19)».

При цьому, відповідачі не були позбавлені можливості участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду, що в сукупності з ненаданням відзиву надає підстави для розгляду справи за їх відсутності. Крім того, стороною відповідача не було надано до суду будь-яких доказів, неможливості прибути в призначені судові засідання та доказів мирного урегулювання спору, крім самих висловів відповідачів.

З огляду на викладене, враховуючи послаблення карантинних заходів, а також можливість відповідачів взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд визнає причини неявки в судове засідання сторони відповідача неповажними.

Отже, в зв`язку з неявкою відповідачів в судове засідання без поважних причин, суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником усіх прав та обов`язків якого ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL-500/060/2006, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 64 000 дол. США під 11% річних строком до 27.04.2021р. (а.с.9-18)

В забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 27.04.2006р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-500/060/2006 від 27.04.2006р., за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати за усіма обов`язками по кредитному договору як солідарний боржник.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.07.2015р. через не виконання умов кредитного зобов`язання виникла заборгованість в сумі 49 109,30 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1 044 353,32 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту – 42 981,68 доларів США, що еквівалентно 914 043,98 грн., відсотків за кредитом – 6 127,62 доларів США, що еквівалентно 130 309,34 грн. (а.с. 6,144-146)

Відповідачам ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 06.10.2015р. направлено досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором МL-500/060/2006, про що свідчать описи вкладення в цінний лист. (а.с.26-29)

Вказані вимоги направлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору доручення №28/01/2015, укладеного 28.01.2015р. між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та АТ «ОТП Банк», копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.130-142)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Банк виконав свої зобов`язання щодо надання відповідачеві кредитних коштів.

Однак, відповідач не здійснює повернення грошових коштів, порушує умови договору.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-який заперечень стосовно суми заборгованості, розрахунків та не згоди інших підстав позову відповідачами суду не надавались та не оскаржувалися.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на той факт, що кошти йому надавалися в та кредит погашався в національній валюті, оскільки з розрахунку заборгованості та з тексту кредитного договору вбачається, що всі операції проводилися в доларах США, що відповідає п.п 1.11.1 п.1.11 кредитного договору.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України (в редакції станом на 22.03.2016р.) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 4 договору поруки, укладеного 27.04.2006р. між ОСОБА_2 та АКБ «Райффайзенбанк Україна» встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи той факт, що строк виконання кредитного договору не настав, боргові зобов`язання продовжують діяти, оскільки вони не виконані, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку на пред`явлення позовних вимог до поручителя є безпідставними.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача правомірні, регулюються умовами укладених між сторонами договорів та нормами чинного законодавства України і підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованості в сумі 1044353,32 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст.ст.133, 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 15665,31 грн.

Керуючись ст.ст.16, 525, 526, 530, 536, 541, 543, 553, 559, 610, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.9-13, 76-83, 95, 133, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 280-282,352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, рах. № НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за кредитним договором №МL-500/060/2006 від 27.04.2006р. в розмірі 1 044 353 (один мільйон сорок чотири тисячі триста п`ятдесят три) грн. 32 коп, яка складається із заборгованості по тілу кредиту – 42 981 (сорок дві тисячі дев`ятсот вісімдесят один)дол..США 68центів, що еквівалентно 914 043 (дев`ятсот чотирнадцять тисяч сорок три)грн..98 коп.., відсотків за кредитом – 6 127 (шість тисяч сто двадцять сім)дол..США 62 центи, що еквівалентно 130 309 (сто тридцять тисяч триста дев`ять)грн.. 34коп.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, рах. № НОМЕР_3 , МФО 300528) витрати по оплаті судового збору у сумі 15 665 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 31 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН