Рішення № 90766557, 23.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15191/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 755/15191/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2019 р., індексний номер 48638385, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА»; скасувати запис про право власності № 33184645 від 10.09.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2019 р., індексний номер 48638385.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11130126000.

23.03.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем було укладено договір іпотеки № 50297, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрований в реєстрі за № 1037, предметом якого є належна іпотекодавцю на праві власності двокімнатна квартира площею 45 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у вересні 2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА» на підставі договору іпотеки, запис про право власності № 33184645 від 10.09.2019 року внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2019 р. за індексним номером 48638385 державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В.

Позивач вважає, що реєстрація права власності за ТОВ «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА» на предмет іпотеки відбулась незаконно, з порушенням порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, порушенням вимог ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.

Позивач стверджує, що жодних вимог про усунення порушення основного зобов`язання, зазначених державним реєстратором як підставу для реєстрації права власності на спірну квартиру ні вона, як іпотекодавець, ні позичальник не отримували, тому державний реєстратор зобов`язана була відмовити ТОВ «ФК «Амбрелла» у здійсненні реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

Позивач також зазначає, що виходячи з умов договору іпотеки, сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на виключно на підставі окремого договору про задоволення вимог іпоткодержателя у порядку, встановленому ст. 37 закону України «Про іпотеку». Тобто, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно правовстановлюючим документом повинен бути договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Однак, такий договір з іпотекодавцем не укладався, згоди на відчуження спірної квартири вона не надавала. Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Вказує, що рішення державного реєстратора є протиправним та підлягає скасуванню через незаконне звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку у період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Ще позивач зазначає, що в порушення положень ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» ТОВ «ФК «Амбрелла» на підтвердження факту наявності заборгованості та її розміру за основним зобов`язанням, на забезпечення якого було укладено договір іпотеки та її розміру не надало державному реєстратору жодного документа, в тому числі розрахунків заборгованості або документів щодо безспірності таких сум заборгованості та прострочення виконання зобов`язання як в цілому, так і на строк, який тягне за собою відповідне нарахування.

Також позивач вказує, що не дотримано вимог ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», оскільки жодної оцінки предмета іпотеки АТ «Укрсоцбанк» не здійснювалося, жоден суб`єкт оціночної діяльності до неї із проханням надати для огляду іпотечну квартиру не звертався, що є підставою стверджувати ненадання ТОВ «ФК «Амбрелла» державному реєстратору звіту про оцінку предмета іпотеки для вчинення реєстраційних дій.

Позивач зазначає, що з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2019 р. вбачається, що 19.08.2019 р. на нерухоме майно було накладено арешт, запис про обтяження № 33186045 від 19.08.2019 р., тому відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державного реєстратора не було законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2019 року № 48638385.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання (т. 1 а.с. 84, 85).

Ухвалою суду від 30.09.2019 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» (т. 1 а.с. 82, 83).

Ухвалою суду від 29.10.2019 р. задоволена заява представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 120, 121).

29.10.2019 р. до суду надійшов відзив на позов поданий представником відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. ОСОБА_5 з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві зазначено, що іпотекодержателем було дотримано вимоги закону щодо надіслання вимоги про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Таку вимогу позивач отримала 27.07.2019 р., ОСОБА_2 також отримав вимогу 27.07.2019 р. Реєстраційні дії було вчинено 10.09.2019 р., тобто більш як через 45 днів після отримання вимоги. У ТОВ «ФК «Амбрелла» були наявні необхідні права та підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Нотаріусом були чітко дотримані вимоги Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, отримано всі необхідні документи для вчинення реєстраційних дій переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 до ТОВ «ФК «Амбрелла». Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем (т. 1 а.с. 211-215).

12.11.2019 р. до суду надійшла подана представником позивача ОСОБА_3 відповідь на відзив ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла», у якій зазначені обставини, викладені в позовній заяві. Також вказано, що вимога з доказами її відправлення не може вважатись належним документом в розумінні ст. ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», який би дозволяв іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Жодних вимог про усунення порушення основного зобов`язання, вказаних державним реєстратором як підставу для реєстрації права власності на спірну квартиру із зазначенням інформації про ринкову вартість майна позивач не отримувала, також у наданій відповідачем до відзиву копії вимоги від 18.07.2019 р. відсутня інформація щодо ринкової вартості майна, тому державний реєстратор зобов`язана була відмовити у здійсненні реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Іпотечний договір не є документом на підставі якого можливо проводити реєстрацію права власності на нерухоме майно за відсутності відповідного укладеного договору з іпотекодавцем (т. 1 а.с. 140-154).

18.11.2019 р. від представника відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. ОСОБА_5 до суду надійшли заперечення з проханням відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що нотаріус діяла у повній відповідності до вимог закону і Порядку, адже вона, як реєстратор, не може вимагати інших документів окрім тих, які чітко передбачені. Це стосується і звіту про оцінку майна. Іпотекодержателем було дотримано вимоги закону щодо надіслання вимоги про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», реєстраційні дії було вчинено 10.09.2019 р., тобто більш як через 45 днів після отримання вимоги. Позиція позивача проте, що у вимозі повинна вказуватися ринкова вартість квартири є помилковою, адже про це не йдеться ні в ст. 35 ні в ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Сторонами за умовами укладеного іпотечного договору, відповідно застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, було погоджено позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, що також передбачено законом та судовою практикою касаційного суду. Оскаржуване рішення від 10.09.2019 р. прийняте державним реєстратором правомірно у межах наданих йому повноважень. Нотаріусом були перевірені наявність підстав та документи для здійснення реєстраційних дій щодо переходу права власності до ТОВ «ФК «Амбрелла» на підставі іпотечного застереження. Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем (т. 1 а.с. 178-189).

19.11.2019 р. до суду надійшли письмові пояснення відповідача ТОВ «ФК «Амбрелла» з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з посиланням на те, що доводи позивача є необгрунтованими та упередженими, ОСОБА_1 всіма можливими способами намагається уникнути від виконання своїх зобов`язань. Вимога про усунення порушення, яка ТОВ «ФК «Амбрелла» надсилалась засобами поштового зв`язку, була вручена позивачу особисто. Відповідно п. 5.1 іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору, в тому числі щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При стягненні на предмет іпотеки в позасудовому порядку відповідач застосовує саме положення ч. 1 ст. 36 Закону і не потребує укладення окремих правочинів. Реєстрація права власності на спірну квартиру відбувалась не в примусовому порядку, а в порядку взаємних договірних правовідносин за згодою обох сторін, тому є безпідставне посилання позивача на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». ТОВ «ФК «Амбрелла» придбала право вимоги за кредитними зобов`язаннями через електронну систему торгів «РroZorro», що підтверджує наявність заборгованості за кредитним договором. Пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік документів, які повинні бути надані для державної реєстрації права власності, тому у товариства відсутній обов`язок щодо надання державному реєстратору звіту про оцінку предмету іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Наявність прямої норми закону чітко вказує на законність звернення стягнення на предмет іпотеки не зважаючи на наявність обтяження цього майна. Неповнолітні діти були зареєстровані у спірній квартирі задовго після укладення договору іпотеки, позивач не отримувала згоди у іпотекодержателя на таку реєстрацію. Чинний порядок не зобов`язує реєстратора проводити перевірку осіб, які зареєстровані за предметом іпотеки (т. 1 а.с. 178-198).

Ухвалою суду від 29.11.2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про залучення третьої особи, до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (т. 2 а.с. 11, 12).

Ухвалою суду від 29.11.2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення та витребування доказів (т. 2 а.с. 15-17).

21.01.2020 р. від третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до суду надійшла заява з проханням розглянути справу без участі представника служби та прийняти рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей та чинного законодавства України (т. 2 а.с. 85, 86).

Ухвалою суду від 12.03.2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 139, 140).

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у заяві просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно норми частини 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, представників відповідачів та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно положень частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», укладено договір про надання споживчого кредиту № 11130126000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 30 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених договором, строком повернення кредиту не пізніше 23.03.2017 року (т. 1 а.с. 30-40).

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань щодо погашення кредиту, 23.03.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено Договір іпотеки № 50297, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрований у реєстрі за № 1038, відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_1 передає в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» у якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором про надання споживчого кредиту № 11130126000 від 23.03.2007 р. та за договором про надання споживчого кредиту № 11131117000 від 23.03.2007 р. нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - договір іпотеки, т. 1 а.с. 41-44).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.09.2019 року, державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48638385 від 12.09.2019 р., відповідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», код ЄДРПОУ 42855051, дата державної реєстрації 10.09.2019 р., номер запису про право власності 33184645 (т. 1 а.с. 22-25).

При цьому підставами виникнення права власності зазначено: вимога про усунення порушення в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», серія та номер: 31, виданий 18.07.2019, видавник: ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА»; Вимога про усунення порушення в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», серія та номер: 30, виданий 17.07.2019, видавник: ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА»; договір іпотеки № 50297, серія та номер: 1037, виданий 23.03.2007, видавник: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (т. 1 а.с. 22).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Розділ 5 договору іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.1 договору іпотеки обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема визначено: сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодерджателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: - передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 5.4 договору іпотеки визначено, що у разі застосування передачі предмету іпотеки в власність іпотекодержателя як способу задоволення вимог іпотекодержателя (абзац 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку») даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Станом на час укладення між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» договору іпотеки від 23.03.2007 року частина перша ст. 37 Закону України «Про іпотеку» діяла в наступній редакції: Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Разом з тим станом на 23.03.2007 року статтею 36 Закону України «Про іпотеку» було визначено, що позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предме тіпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Отже, виходячи з умов договору іпотеки, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання виключно на підставі окремо укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов`язання.

Аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя) не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного правочину щодо реєстрації права власності іпотекодержателя на це майно.

Як визначено нормою частини 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

23.07.2019 р. ТОВ «ФК «Амбрелла» на адреси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надсилало вимоги про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у яких зазначалось про те, що за укладеними 23.03.2007 року договором про надання споживчого кредиту № 1113012600 та договором іпотеки № 50297 правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» є ПАТ «Дельта Банк». 27.06.2019 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/К, згідно якого право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Того ж дня 27.06.2019 р. між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Амбрелла» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 1113012600 та договором іпотеки № 50297 від 23 березня 2007 року стало належати ТОВ «ФК «Амбрелла». Заборгованість станом на дату відступлення права вимоги 27.06.2019 р. склала 1 797 074,67 грн. Цими листами вимагалось усунути порушення умов кредитного договору та з посиланням на розділ 5 договору іпотеки - «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» зазначалось, що у випадку невиконання вимоги, новий кредитор реалізує процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (за вибором іпотекодержателя) (т. 2 а.с. 39-40).

З матеріалів справи убачається, що вимоги про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позивачу та ОСОБА_2 надсилались 23.07.2019 р. за адресою: АДРЕСА_1 , цінними листами з описом вкладення (т. 1 а.с. 219, т. 2 а.с. 42).

Разом з тим, зі змісту рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, на яких наявні дати вручення ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 - 27.07.2019 р. та на які посилаються відповідачі у спростування позовних вимог, вбачається, що відправником такої поштової кореспонденції було ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», яке згідно обгрунтувань вимог, є попереднім кредитором (т. 1 а.с. 220, т. 2 а.с. 43).

За вказаних обставин суду не доведено факту надіслання ТОВ «ФК «Амбрелла» позивачу та позичальнику ОСОБА_2 письмових вимог про усунення порушень за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання таких вимог.

У зв`язку з цим суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що нею не отримувалась вимога від ТОВ «ФК «Амбрелла» про усунення порушення стосовно невиконання позичальником умов кредитного договору та повідомлення про намір звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, суд також враховує наступні обставини.

07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону «Про іпотеку»).

Отже, Закон «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

З огляду на викладене, квартира площею 45 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Амбрелла» як забезпечення виконання умов кредитного договору від 23 березня 2007 року, укладеного в іноземній валюті.

Отже, у державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Амбрелла».

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначено ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно якої у редакції на час спірних правовідносин встановлено наступний порядок: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Пунктом 8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 у редакції на час спірних правовідносин було визначено, що державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа обов`язково зазначають відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав, передбачені Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.

За вимогами пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції на час спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

У наведеному переліку документів визначених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, не зазначено стосовно надання реєстратору документу про оцінку предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав визначено ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно пунктів 18, 19 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції на час вчинення спірної реєстраційної дії), за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

З копії матеріалів реєстраційної справи № 1912398780000 убачається, що представником ТОВ «ФК «Амбрелла» державному реєстратору приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. серед іншого подавались заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.09.2019 р., довіреність представника заявника, договір іпотеки, копії вимоги про усунення порушення, квитанції Укрпошти, опис складень у цінний лист та рекомендоване повідомлення, за результатами розгляду яких державним реєстратором 12.09.2019 р. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 48638385 квартири АДРЕСА_1 за суб`єктом ТОВ «ФК «Амбрелла» (т. 2 а.с. 31-50).

При вирішенні спору суд також враховує правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а.

У вказаних рішеннях суд касаційної інстанції вказав на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Вказані обставини є підставою для задоволення позову в частині вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ТОВ «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА» права власності на квартиру АДРЕСА_1 здійсненого державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. запису від 10.09.2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48638385 від 12.09.2019 р. для реального захисту та відновлення порушених прав позивача. В іншій частині позову слід відмовити.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 152 грн. 60 коп., що включає судовий збір у розмірі 768,40 грн. за задоволену одну немайнову вимогу та судовий збір у розмірі 384,20 грн. сплачений за подання заяви про забезпечення позову, яка судом була задоволена.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 2, 4, 5, 10, 13, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності задовольнити частково.

Скасувати запис № 33184645 від 10.09.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», код ЄДРПОУ 42855051, на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 1912398780000, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48638385 від 12.09.2019 р.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42855051.

Відповідач - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місце знаходження: 02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 20.

Повне судове рішення складене 03 серпня 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко