Рішення № 90765003, 03.08.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/1995/20

2-а/583/40/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєткова Ігоря Володимировича

про скасування постанов про адміністративні правопорушення,

встановив:

04 червня 2020 р. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. подав до суду вказаний адміністративний позов, в якому просить скасувати постанову, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Цвєтковим Ігорем Володимировичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. та скасувати постанову, винесену інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Цвєтковим Ігорем Володимировичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП у вигляді попередження та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивує тим, що 23.05.2020 р. поліцейський Цвєтков І.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 961437, в якій зазначено, що 23.05.2020 р. о 17 год. 10 хв. він (позивач) керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ 213С01 номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажирів у кількості 11 чоловік в транспортному засобі, який має кількість сидячих місць 9, чим перевищив максимально допустиму кількість пасажирів для даних транспортних засобів, чим порушив п. 21.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач не був згоден з винесеною постановою, про що повідомив відповідача. 29.05.2020 р. він (позивач) був потворно зупинений відповідачем на а/д Київ-Харків-Довжанський 208 км. При зупинці відповідач повідомив, що постанова серії ДПО18 № 961437, яку він склав 23.05.2020 р. відносно позивача, підлягає до анулювання, так як в ній є невідповідності чи помилки, та попросив повернути її. При цьому відповідач склав іншу постанову та пояснив, що ця постанова є правильною та надав для підпису позивачу постанову від 29.05.2020 р. серії ДПО18 № 961440. Позивач вважає, що обидві постанови, винесені відповідачем, підлягають скасуванню, так як неможливо притягувати до відповідальності два рази за одне й те ж саме адміністративне правопорушення. 23.05.2020 р. позивач п. 21.1 ПДР не порушував і працівником поліції був зупинений безпідставно. Під час складення постанови від 23.05.2020 р. інспектор на його (позивача) прохання ознайомитися з матеріалами справи, відмовив, чим грубо порушив його права. Також позивач вказав, що в той день в салоні автомобіля їхало 12 осіб: 8 - це знайомі позивача, а 4 інші особи - сім`я з двома дорослими дітьми, які попросилися їх підвезти до села, оскільки на дворі йшов дощ та позивач не міг залишити на дорозі дітей.

Позивач не скоював правопорушення, передбаченого п. 21.1 ПДР, де вказано, що водію дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння у кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення - тобто чіткої заборони на перевезення пасажирів у кількості більше ніж це передбачено технічною характеристикою саме транспортного засобу взагалі не йде ніякої мови, адже про заборону перевезення зазначено в п. 21.11 ПДР України. Відповідач в постанові зазначає, що п. 21.1 ПДР України має назву «Перевезення водіями транспортних засобів пасажирів понад максимальну допустиму кількість пасажирів для даного транспортного засобу», що не відповідає дійсності і підтверджує факт необізнаності інспектора. Між тим, п. 21.1 ПДР передбачено: Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння у кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення. Слід зазначити, що ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, що ніяк не відповідає тому, що зазначив відповідач у постанові про зміст адміністративного правопорушення.

Із двох постанов, а саме постанови серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. та серії ДПО18 № 961440 не зрозуміло, яка саме подія та склад адміністративного правопорушення сталася.

ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені в передбаченому ст. 268 КАС України порядку.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції та відповідач - поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтков І.В. в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені у передбаченому законом порядку.

Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява про розгляд справи без участі представника УПП.

Від відповідача поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєткова І.В. надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без його участі. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи ДАІ МВС України кількість сидячих місць разом з водійським у транспортному засобі Mersedes Benz 211 CDI днз НОМЕР_1 становить 9, однак на момент зупинки транспортного засобу гр. ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів у кількості 11 осіб, що є порушенням п. 21.1 ПДР України. Даний факт не заперечує і сам позивач як під час розгляду справи, що підтверджується матеріалами відео фіксації, так і в позовній заяві. Щодо порядку винесення постанов серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. та ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. зазначив наступне. 23.05.2020 р. ним ( Цвєтковим І.В. ) було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 961437 за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ 211 CDI номерний знак НОМЕР_1 перевозив пасажирів у кількості 11 чоловік в транспортному засобі, який має кількість сидячих місць 9, чим перевищив максимально допустиму кількість пасажирів для даних транспортних засобів, чим порушив п. 21.1 ПДР України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Однак під час прийняття даного адміністративного матеріалу відділом адміністративної практики УПП в Полтавській області було виявлено помилку, що має суттєве значення, зокрема, в даному випадку ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-2 КУпАП. Відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП. Таким чином, ним ( Цвєтковим І.В. ) було прийнято рішення винести іншу постанову серії ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. Перша постанова серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. не є чинною, відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП до відповідних баз даних не вносились, штраф у розмірі 170 грн. не є дійсним. На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відео фіксації. При винесенні оскаржуваної постанови він ( Цвєтков І.В. ) керувався Правилами дорожнього руху, КУПАП, в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні,а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Беручи до уваги те, що позивач дійсно порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних правових підстав для скасування постанови.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до ст. 268 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. 23.05.2020 р. було винесено постанову серія ДПО18 № 961437 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Згідно даної постанови ОСОБА_1 23.05.2020 р. о 17 год. 10 хв. керуючи автомобілем Mersedes Benz 213C01 днз НОМЕР_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський 208 км перевозив пасажирів в кількості 11 (одинадцять) чоловік в транспортному засобі, який має кількість місць для сидіння 9 (дев`ять), чим порушив максимально допустиму кількість пасажирів для даного транспортного засобу, чим порушив п. 21.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, 29.05.2020 р. поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. було винесено постанову серія ДПО18 № 961440 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді попередження. Згідно даної постанови ОСОБА_1 23.05.2020 р. о 17 год. 10 хв. керуючи автомобілем Mersedes Benz 213C01 днз НОМЕР_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський 208 км перевозив пасажирів в кількості 11 (одинадцять) чоловік в транспортному засобі, який має місць для сидіння 9 (дев`ять), чим порушив максимально допустиму кількість пасажирів для даного транспортного засобу, чим порушив п. 21.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваних постанов серія ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. та серія ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, імя та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, імя та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Крім того, п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., встановлено, що Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.»

Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою)/судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржувані постанови не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Такі постанови по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно п. 21.1 ПДР України дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 125 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та змісту постанови про адміністративне правопорушення, зокрема фабула ч. 1 ст. 122 КУпАП не охоплює склад адміністративного правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 - порушення правил перевезення пасажирів, а саме перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, тобто у постанові серія ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. відповідачем невірно зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Крім того, копія оскаржуваної постанови серія ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р., яка додана відповідачем до відзиву, містить виправлення щодо статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, а саме: стаття, за якою притягується позивач до адміністративної відповідальності за порушення п. 21.1 ПДР України, виправлена на ст.121-2 КУпАП, що суперечить вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року.

Відповідно до п.9 розділу IV даної Інструкції бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Слід зазначити, що у відзиві відповідач - поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтков І.В. зазначає, що постанова серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. не є чинною, відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП до відповідних баз даних не вносились, штраф у розмірі 170 грн. не є дійсним.

Встановлено також, що оскаржувані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були складені 23.05.2020 р. та 29.05.2020 р., однак з доданого до відзиву відеозапису вбачається, що розгляд справи поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. було проведено взагалі 24.05.2020 р.

Доказів про розгляд справи 29.05.2020 року, за наслідками якого стосовно ОСОБА_1 винесена постанова серія ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, суду не надано.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що даними постановами позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж правопорушення, а саме за те, що 23.05.2020 р. о 17 год. 10 хв. керуючи автомобілем Mersedes Benz 213C01 днз НОМЕР_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський 208 км позивач ОСОБА_1 перевозив пасажирів в кількості 11 (одинадцять) чоловік в транспортному засобі, який має кількість місць для сидіння 9 (дев`ять), чим порушив максимально допустиму кількість пасажирів для даного транспортного засобу, чим порушив п. 21.1 ПДР. Таким чином, позивача було двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушенн, що є порушення ст. 61 Конституції України.

Матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови прийняті не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для їх скасування.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122 та ст. 125 КУпАП, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, оскаржувані постанові серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та серія ДПО18 № 961440 від 29.05.2020 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанови серії ДПО18 № 961437 від 23.05.2020 р. та ДОП № 961440 від 29.05.2020 р., винесені поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявної в матеріалах справи квитанції від 14.06.2020 № 0.0.1734814522.1 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 840,80 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420 грн. 40 коп.).

Позивач сплатив судовий збір в сумі 840,80 гривень, тому є підстави для повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 420 грн. 40 коп.

Крім того, згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ДПО18 № 961437 винесену 23.05.2020 р. поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП закрити.

Скасувати постанову серії ДОП № 961440 винесену 29.05.2020 р. поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Полтавській області Цвєтковим І.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 125 КУпАП у вигляді попередження, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 125 КУпАП закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) з державного бюджету частину судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп., сплаченого 14 червня 2020 року за квитанцією № 0.0.1734814522.1 на р/р UA068999980313141206000018013.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Плотникова Н.Б.