Постанова № 9076301, 23.12.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4735/09/1770

23 грудня 2009 р. 17год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Надієвець О.М.,

відповідача: представник Оніщук В.П., прокурор:< Текст >, третьої особи:< Текст >,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

до Державна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання податкового повідомлення-рішення № 000092344/0/23-318 від 28.05.09 недійсним , -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом про визнання податкового повідомлення-рішення № 000092344/0/23-318 від 28.05.09 недійсним , яке прийняте відповідачем - Державною податковою інспекцією у м.Рівне. Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що між ВАТ "Рівнеазот" та ПП „Метснаб" існували правовідносини у сфері господарювання. Зокрема сторонами правовідносин укладено договір поставки №861 від 20.05.2008р., договір поставки №921 від 28.05.2008р., договір поставки № 1025 від 23.06.2008р, договір поставки № 1161 від 28.07.2008р. На виконання умов договорів ПП „Метснаб" здійснювало поставку товару для ВАТ "Рівнеазот" в передбачених об'ємах, що підтверджується видатковими накладними. Ціна переданого товару визначалась умовами кожного окремого договору. Кількість отриманого ВАТ "Рівнеазот" та поставленого ПП „Метснаб" товару було відображено в видаткових та податкових накладних.

Розрахунок за отриманий товар проводився шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП „Метснаб" і одночасно здійснювалась сплата ПДВ за отриманий товар

Таким чином, враховуючи вимоги п.7.1 та пп..7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП „Метснаб" на кожну поставку товару надало для ВАТ "Рівнеазот" податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На думку позивача, суми ПДВ за придбання товарів у ПП "Метснаб", всього на загальну суму 65 403,59грн., були правомірно включені ВАТ "Рівнеазот" до складу податкового кредиту, тому висновки відповідача щодо відсутності права ВАТ "Рівнеазот" на податковий кредит з ПДВ по отриманому від ПП "Метснаб" товару суперечать чинному податковому законодавству.

Право на бюджетне відшкодування позивач обґрунтовує наступним.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному шкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2). Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість ВАТ „Рівнеазот" за червень, серпень, вересень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового має від'ємне значення, що не заперечується відповідачем .

Користуючись правом, наданим п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, позивач в липні, серпні, вересні та жовтні 2008 року разом з декларацією з ПДВ за червень, липень, серпень та вересень 2008 року подав розрахунки сум бюджетного відшкодування, до яких ввійшла сума бюджетного відшкодування 65 403,59 грн. по господарських операціях з ПП „Метснаб".

Сума бюджетного відшкодування за вищезазначені періоди розрахована у відповідності до вимог п.п. 7.7.2 «А» п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і, є залишком від'ємного значення попередніх податкових тріодів, за вирахуванням сум податку, які підлягають сплаті до бюджету за підсумками поточних звітних періодів в межах суми, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім цього, в акті перевірки (арк.9) відповідачем підтверджено, що податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в загальній сумі 65403,59 грн. в повному обсязі віднесений ВАТ "Рівнеазот" до складу податкового кредиту в червні, липні, серпні, вересні 2008 року, про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних та дані декларації з ПДВ ВАТ "Рівнеазот" .

Позивач у позовних вимогах звертає увагу суду, що працівники податкового органу у акті перевірки відобразили той факт, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту відповідного періоду, згідно даних додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даних декларації з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень 2008 року.

Твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочину позивач обґрунтовує наступним.

В акті перевірки (арк.акту12, а.с.21) відповідач зазначає, що договори поставки між ВАТ "Рівнеазот" та ПП "Метснаб" є нікчемними, оскільки: відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; в ст. 228 ЦК України зазначено, правочин вважається таким, що порушив публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вважає таке твердження відповідача є безпідставним, так як згідно аналізу договорів поставки з ПП "Метснаб", він не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних права і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідач, всупереч положенням Цивільного кодексу України зазначає, що оскільки правочини не створили реального настання наслідків, то вони є нікчемними.

Така позиція спростовується тим, що реальні наслідки договорів настали, сторони повністю виконали умови договорів, що підтверджується платіжними дорученнями ВАТ "Рівнеазот", видатковими та податковими накладними ПП "Метснаб" та міститься в акті перевірки від 15.05.2009 року № 607/23-300/05607824.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідач не може визнати правочин нікчемним з тих підстав, що він не спричиняє реального настання правових наслідків, так як це виключна прерогатива суду. Так як зобов'язання виконані сторонами за Договорами поставки є дійсними, що підтверджує правомірність дій позивача щодо віднесення до податкового кредиту та заявлення до бюджетного відшкодування суми з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2008 року в розмірі 65 403,59 грн.

Відповідно до ст.11 1 Закону України "Про державну податкову службу", позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Порушуючи згадану норму, працівники ДПІ у м. Рівне провели самовільно таку перевірку, не дотримуючись передбаченої податковим законодавством процедури.

Так як перевірка проведена з порушенням чинного законодавства то, відповідно, всі дії ДПІ у м. Рівне повязані з даною перевіркою, в тому числі акт перевірки та податкове рішення-повідомлення № 000092344/0/23-318 від 28.05.09р. не можна вважати правомірними.

Твердження податкового органу про те, що ПП "Метснаб" на момент укладання нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тому позивачем допущено порушення п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування, не заслуговує на увагу, оскільки з аналізу пп. 7.7.2 „а" пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що законодавець ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від суми податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Просить позов задоволити.

<Текст >Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В заперечення позовних вимог зазначає, що перевірка податковим органом проведена з дотриманням вимог Закону України "Про державну службу" на підставі наказу ДПІ у м. Рівне від 28.04.2009 року №221, і лише у межах питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Метснаб" за період з 01.01.08р. по 31.03.09р.

Направлення від 28.04.2009 року №39/880/23-500 та копія наказу Державної податкової інспекції у м. Рівне вручені 28.04.2009р. під розписку заступнику головного бухгалтера ВАТ "Рівнеазот" Ілючок Тетяні Петрівні.

Працівник податкового органу Шлапак Віктор Анатолійович був допущений до проведення перевірки. Сама ж перевірка проводилася з відома керуючого санацією, генерального директора ВАТ "Рівнеазот" Заблуди М.В., головного бухгалтера Рехтмана В.І., в присутності заступника головного бухгалтера ВАТ "Рівнеазот'' Ілючок Т.П. В журналі реєстрації перевірок вчинено запис 29.04.2009 року під №8.

По суті вимог зазначає, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» завищило податковий кредит в сумі 65403 грн. 59 коп., в т.ч. за червень 2008 року на суму 5901 грн. 66 коп., липень 2008 року на суму 36495 грн. 18 коп., серпень 2008 року на суму 13779 грн. 79 коп., вересень 2008 року на суму 9226 грн. 96 коп., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за липень 2008 року на суму 5901 грн. 66 коп., серпень 2008 року на суму 36495 грн. 18 коп., вересень 2008 року на суму 13779 грн. 79 коп., жовтень 2008 року на суму 9226 грн. 96 коп.

Податковим органом за таких обставин було правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування.

Під час проведення перевірки працівником ДПІ у м.Рівне встановлено, що приватне підприємство «Метснаб» на момент укладення нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосубєктності, всі документи видані на виконання таких договорів (в т.ч. податкові накладні) не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх нікчемність.

У позові просить відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається із матеріалів справи податковим органом - ДПІ у м.Рівне проведена позапланова документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків із приватним підприємством «Метснаб» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

Перевірка проведена на підставі наказу ДПІ у м. Рівне від 28.04.2009 року №221, направлення від 28.04.2009 року за №39/880/23-500, виписане на ім'я головного державного податкового ревізор-інспектора відділу контрою за відшкодуванням ПДВ ДПІ у м. Рівне Шлапака В.А.

В ході проведення перевірки з питань правових відносин з приватним підприємством «Метснаб» державною податковою інспекцією у місті Рівне 06.05.2009 року надано відкритому акціонерному товариству «Рівнеазот» лист (а.с.96) за № 20252/23-123 від 06.05.2009 року про надання письмових пояснень та завірених належним чином копій всіх первинних документів відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот» при здійсненні фінансово-господарських операцій із приватним підприємством «Метснаб» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року».

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з приватним підприємством «Метснаб» позивачем надані договори: договір поставки за № 1161 від 28.07.2008 року на придбання скла армованого; договір поставки за № 1025 від 23.06.2008 року на придбання скла армованого; договір поставки за № 861 від 20.05.2008 року на придбання щитків розподільчих; договір поставки за № 921 від 28.05.2008 року на придбання шаф електричних (а.с.36-49).

Згідно вищевказаних договорів за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року приватним підприємством «Метснаб» виписано видаткові та податкові накладні (а.с.50-61).

На виконання цих договорів відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» проведено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування коштів приватному підприємству «Метснаб»: № 7444 від 06.08.2008 року на суму 11009 грн. 31 коп. (в т.ч. ПДВ 1834 грн. 89 коп.); за № 7258 від 30.07.2008 року на суму 13248 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 2208 грн. 00 коп.); за № 7197 від 29.07.2008 року на суму 71669 грн. 45 коп. (в т.ч. ПДВ 11944 грн. 91 коп.); за № 6853 від 17.07.2008 року на суму 997 грн. 39 коп. (в т.ч. ПДВ 166 грн. 23 коп.); за № 6333 від 04.07.2008 року на суму 16 800 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 2800 грн. 00 коп.); за № 6230 від 02.07.2008 року на суму 24121 грн. 42 коп. (в т.ч. ПДВ 4020 грн. 33 коп.); за № 6038 від 26.06.2008 року на суму 10878 грн. 21 коп. (в т.ч. ПДВ 1813 грн. 04 коп.); за № 5748 від 19.06.2008 року на суму 15175 грн. 75 коп. (в т.ч. ПДВ 2529 грн. 29 коп.); за № 5205 від 04.06.2008 року на суму 192917 грн. 10 коп. (в т.ч. ПДВ 32152 грн. 85 коп.); за № 4881 від 27.05.2008 року на суму 35410 грн. 08 коп. (в т.ч. ПДВ 5901 грн. 68 коп.) - (а.с.62-71).

Станом на 31.03.2009 року по розрахунках з Приватним підприємством «Метснаб» рахується кредиторська заборгованість в сумі 194 грн. 98 коп..

Відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» включено до складу валових витрат суми по взаємовідносинах з приватним підприємством «Метснаб» в сумі 55200 грн. 00 коп., в т. ч.: ІІІ квартал 2008 року на суму 55200 грн. 00 коп..

Податок на додану вартість на підставі виписаних вищенаведених податкових накладних в сумі 65403 грн. 59 коп. в повному обсязі віднесений відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» до складу податкового кредиту в наступних періодах: червень 2008 року на суму 5901 грн. 66 коп., липень 2008 року на суму 36495 грн. 18 коп., серпень 2008 року на суму 13779 грн. 79 коп., вересень 2008 року на суму 9226 грн. 96 коп..

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту відповідного періоду, згідно даних додатку за № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даних декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень 2008 року.

Державною податковою інспекцією у місті Рівне було направлено запит за № 8788/233-13 від 24.02.2009 року на адресу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, де зареєстроване приватне підприємство «Метснаб» щодо проведення зустрічної перевірки підтвердження відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства.

02.03.2009 року від ДПІ у Московському районі міста Харкова на вищевказаний запит отримано відповідь електронною поштою за №869/7/18-009 від 24.01.08р. (а.с.112):

Проведеною перевіркою працівниками податкового органу у Московському районі м.Харкова встановлено, що за юридичною адресою приватне підприємство «Метснаб» відсутнє. Акт про відсутність субєкта господарювання за юридичною адресою (фактичним місцезнаходженням) за № 383/23/35589694 від 29.10.2008 року (а.с.98).

Підприємство має стан 10 (запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Посадова особа директор Сердюк Владислав Анатолійович за місцем знаходження підприємства відсутній. Згідно аналізу податкової звітності, наданої до ДПІ у Московському районі м.Харкова у приватного підприємства «Метснаб» не виявлено власних, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на умовах господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність, крім приміщення, орендованого у приватного підприємця Семененко Л.В. загальною площею 5 кв. м. за адресою: м.Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, будинок за № 56, офіс за № 307. Відповідно до наданої звітності протягом перевіряємого періоду на підприємстві рахується один працівник (директор), сумісників немає.

В ході аналізу податкової звітності, інших документів використаних при перевірці, баз даних ДПС основні засоби, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби для здійснення господарської діяльності на підприємстві відсутні, директор приватного підприємства «Метснаб» Сердюк В.А. документів підтверджуючих здійснення фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «Метснаб» не надано.

Аналіз руху грошових коштів по розрахунковому рахунку за перевіряємий період свідчить про те, що у підприємства відсутні витрати, які виникають та повязані з веденням господарської діяльності (транспортування, зберігання, вантажні роботи інше).

Крім того, згідно листа начальника Слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м.Києва Бондарчука В.В. (вих. № 687 від 02.12.2008 року) встановлено, що в рамках кримінальної справи порушеної 04.09.2008 року відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Київметалоконструкція» Глушкова С.О. за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України було проведено обшук за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, будинок за № 43; під час проведення обшуку було допитано, в якості свідка, директора Приватного підприємство «Метснаб» Сердюка В.А. (протокол допиту свідка від 15.10.2008 року - а.с.109-110), відповідно до якого, останній повідомив, що офіційного офісу у ПП «Метснаб» не має, документи та печатки знаходились в офісі за адресою м.Харків, проспект Гагаріна, будинок за № 43. Основним видом діяльності підприємства є торгівля металопрокатом. Будь-якої іншої інформації про діяльність ПП "Метснаб" не зміг надати з причин необізнаності.

Додатково в ході проведення перевірки були отримані умовно-вільні зразки почерку Сердюка В.А. та було здійснено дослідження підписів на податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість по приватному підприємству «Метснаб», які подано наручно до ДПІ у Московському районі м.Харкова. За результатами дослідження складений висновок спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України у Харківській області від 13.01.2009 року за № 15 (а.с.111) та визначено, що підписи виконані від імені Сердюка В.А. на податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість по приватному підприємству «Метснаб» виконані не Сердюком В.А., а невідомою особою.

Відповідно до вимог п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 143 від 29.03.2003 року (із наступними змінами та доповненнями): дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Відповідно до вимог п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 166 від 30.05.1997 року (із наступними змінами і доповненнями) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відтак декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість, що подані приватним підприємством «Метснаб» до ДПІ у Московському районі м.Харкова та дані наведені у цих деклараціях не відповідають вимогам абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про прядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Одним із видів правочинів є договори, тобто домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Норми ст. 228 Цивільного кодексу України вказують на те, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В звязку з тим, що договори поставок товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до цієї норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996-ХІV від 16.07.1999 року (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5,3-5,7 цієї статті.

За змістом п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відкритим акціонерним товариством «Рівнеазот» включено до складу валових витрат, витрати на придбання товару від приватного підприємства «Метснаб», які не підтверджені документально на суму 55200 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 13800 грн. 00 коп. (в т.ч. за ІІІ квартал 2008 року на суму 13800 грн. 00 коп.).

В ході проведення перевірки встановлено, що приватне підприємство «Метснаб» на момент укладення нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосубєктності, всі документи видані на виконання таких договорів (в т.ч. податкові накладні) не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх нікчемність з підстав описаних вище.

В порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» завищило податковий кредит в сумі 65403 грн. 59 коп., в т.ч. за червень 2008 року на суму 5901 грн. 66 коп., липень 2008 року на суму 36495 грн. 18 коп., серпень 2008 року на суму 13779 грн. 79 коп., вересень 2008 року на суму 9226 грн. 96 коп., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за липень 2008 року на суму 5901 грн. 66 коп., серпень 2008 року на суму 36495 грн. 18 коп., вересень 2008 року на суму 13779 грн. 79 коп., жовтень 2008 року на суму 9226 грн. 96 коп.

Податковим органом за таких обставин було правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування, що знайшло своє відображення у податковому повідомленні рішенні форми "В1" №000092344/0/23-318 від 28.05.09р.

Рішення суб'єкта владних повноважень прийнято у порядок та спосіб, визначений спеціальним законодавством з питань оподаткування, з урахуванням встановленого платником податків порушення законодавства, а відтак підстав для визнання його недійсним у суду не має.

Твердження позивача, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, а відтак усі дії ДПІ у м. Рівне повязані з даною перевіркою, в тому числі складений акт перевірки та податкове рішення-повідомлення 000092344/0/23-318 від 28.05.09р. не можна вважати правомірними спростоване вищенаведеним.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача, відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Відкритому акціонерному товариству "Рівнеазот" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення № 000092344/0/23-318 від 28.05.09 недійсним - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Юрчук М.І.

Постанова складена в повному обсязі 10.02.10р.