Рішення № 90759165, 12.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41752/19

Провадження № 2/761/2716/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Чугаєвій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила визначити позивачу додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 склав на користь позивача заповіт, яким заповів останній все своє майно, до складу якого увійшли вклади з відсотками, нарахованими станом на день отримання вкладів, які знаходяться в банківських установах м. Києва. Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Інших спадкоємців, крім позивача у померлого немає. Однак, державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею було пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Поважність причин пропуску пояснює тим, що позивачу, з огляду на її похилий вік, довелось прикласти значних зусиль та часу для поховання та оплакування померлого. Внаслідок втрати близької людини у позивача значно погіршилось здоров`я, почалось загострення цукрового діабету та інших хронічних хвороб. До смерті спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали за її адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , а тому місцем відкриття спадщини є саме вказана адреса, а не місце реєстрації спадкодавця: АДРЕСА_2 . З огляду на вищевикладене, позивач звернулась до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та реалізації права на отримання спадщини.

Від відповідача відзив не надходив.

25.10.2019 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, встановлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

23.01.2020 ухвалою суду виребувано від Першої Київської державної нотаріальної контори копію належним чином завірених матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2

29.01.2020 від Першої Київської державної нотаріальної контори на виконання вимог ухвали суду надійшла копія належним чином завірених матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2

12.03.2020 від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

12.03.2020 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надала заяву, відповідно до якої позовні вимог підтримала, проти задоволення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялись відповідачу за останнім відомим місцем перебування.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзиву проти позовної заяви не надав, а також того, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних у справі даних та доказів.

Суд, розглянувши подані позивачем документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

20.10.2016 громадянин ОСОБА_2 зробив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, а саме склав Заповіт , відповідно до якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заповіт посвідчено 20.10.2016 державним нотаріусом Першої київської нотаріальної контори Дубенко А.О., зареєстровано в реєстрі за № 5-926.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 189).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якого увійшли вклади з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими станом на день отримання вкладів, що знаходяться в банківських установах м. Києва.

15.10.2019 позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Першої київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_2 .

Постановою від 15.10.2019 державного нотаріуса Першої київської нотаріальної контори Дубенко А.О. відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними (правовий висновок Верховного Суду України, постанова від 23.08.2017 № 6-1320цс17).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з вимогами п. 1- 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а саме через загострення хронічних хвороб, діагнози за попередніми оглядами лікаря: гіперплазія та дифузні зміни щитовидної залози, гепатомегалія, кістозна трансформації печінки, полікістоз, кіста лівої нирки, дифузні зміни підшлункової залози що підтверджується Випискою Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Шевченківського району м. Києва за період з 03.07.2018 по 06.05.2019, Заключенням УЗД від 13.08.2019, Фіброгастродуоденоскопією № 826 КПН «КДЦ» Подільського району м. Києва від 14.08.2019,Мільтиспіральною комп`ютерною томографією від 26.09.2019, Протоколом МРТ від 29.12.2018, Висновком ДУ «Інституту нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова АМН України» від 08.01.2019.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач, яка відповідно до ст. 1222 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом, з поважних причин своєчасно не подала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне задовольнити позов, а пропущений строк - поновити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 / додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Стягнути з Київської міської ради /дані: код ЄДРПОУ 22883141, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36 / на користь ОСОБА_1 /дані: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 / витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Києва.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: