Рішення № 90758149, 21.07.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4134/20 Справа №754/1995/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа Хоцьківська сільська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 425,00 грн., посилаючись на те, що відповідач проводив вилов риби загальною вагою 5,8 кг., чим перевищив добову норму вилову на 2,5 кг., а саме сом - 1 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 425,00 грн. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 р. відповідача визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. На підставі викладеного позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.02.2020 р. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони, в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк, не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2017 р. близько 16 год. 00 хв. на Канівському водосховищі, в районі с. Хоцьки, Переяслав-Хмельницького районну, Київської області, ОСОБА_1 проводив вилов риби загальною вагою 5,8 кг., чим перевищив добову норму вилову на 2,5 кг., а саме сом - 1 шт., чим грубо порушив п. 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства і ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», та завдав збитків рибному господарству України в розмірі 425,00 грн.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 р. відповідача визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 "Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" здійснено розрахунок збитків, завданих відповідачем, згідно якого розмір збитку внаслідок незаконного вилову риби становить 425,00 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони серед іншого здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

За змістом ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Об`єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

В статті 3 даного Закону зазначено, що громадяни відповідно до закону мають право: на загальне і спеціальне використання об`єктів тваринного світу; мати у власності окремі об`єкти тваринного світу; на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами.

Громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Громадяни мають й інші права та обов`язки, передбачені законом.

Згідно зі ст. 63 Закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні і у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 69 Закону України "Про тваринний світ" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища, а тому суд приходить до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги, при цьому стороною відповідача не надано суду доказів на спростування розрахунку, наданого позивачем.

З огляду на викладене, вбачається, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а саме стягненню з відповідача підлягає майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 425,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючисьст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76, 83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 20, 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", ст. 3, 63 Закону України "Про тваринний світ", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа Хоцьківська сільська рада Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницькогорайону Київської області (реквізити одержувача: Переяслав-ХмельницькийУК/с. Хоцьки/24062100, код отримувача - 37644877, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA638999980333189331000010504, код класифікації доходів бюджету - 24062100, майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 425,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя