Рішення № 90757867, 30.07.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3946/20

Провадження № 2/727/1013/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 липня 2020 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Семенко О.В.

секретар судових засідань Дутчак А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа банк», представник позивача Черкавський Юрій Сергійович (м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач Акціонерне товариство «Альфа банк» звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.10.2005 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (після реорганізації Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), та громадянин України ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 488. Банк свої зобов`язання виконав за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 34000,00 дол.США. В порушення умов договору позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість по кредитному договору в сумі 326557,93 грн.

Вказують, що 11 рудня 2012 року відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці задоволено позовну заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в повному обсязі. Проте, оскільки заборгованість за Кредитним договором №488 від 18.10.2005 року була стягнута судом станом на 11.12.2012 року, АТ «Альфа-Банк» вважає, що період прострочення виконання рішення суду стягувач на підставі ст.625 ЦК України має право стягувати з боржника 3% річних за період з 19.12.2016 року по 19.12.2019 року, яка становить 126486,78 грн., з яких 3% річних 29825,62 грн., заборгованість за інфляційними витратами 96661,16 грн..

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за період з 19.12.2016 року по 19.12.2019 року в сумі126486,78 грн., з яких 3% річних 29825,62 грн., заборгованість за інфляційними витратами 96661,16 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у даній справі і відповідачу наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, спрямував до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність представника. Позовні вимоги підтримує повністю, у разі неявки відповідача, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, виходячи з даних вимог закону, зокрема, що відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позовну заяву, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення та прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2005 року між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (після реорганізації Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 488 (а.с.6-8).

Банк свої зобов`язання виконав за Кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі 34000,00 дол.США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 7 від 18.10.2005 року (а.с.9). В порушення умов договору позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість по кредитному договору в сумі 326557,93 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11.12.2012 року по справі 2-2475/2012 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний код № НОМЕР_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 326557,93 грн. та понесені судові витрати в сумі 3919 грн. та 24572,31 грн. пені - солідарно (а.с.10).

Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням кредитної заборгованості за період з 19.12.2016 року по 19.12.2019 року позивачем АТ «Альфа-Банк» нараховано заборгованість в розмірі, що становить суму 126486,78 грн., з яких 3% річних 29825,62 грн., заборгованість за інфляційними витратами 96661,16 грн. (а.с.11).

Відповідно до Статуту АТ «Альфа-банк» ідентифікаційний номер 23494714 погодженого НБУ 26.11.2019 року, розділу І пункту 1.2 підпункту 2) АТ «Альфа Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (рішення №5/2019 від 15.10.2019р.) та рішенням Загальних зборів АТ «Альфа банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019р.), у відповідності до якого до АТ «Альфа Банк» було передані все майно, права і зобов`язання АТ «Укрсоцбанк» (а.с.16-28).

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою суми інфляційних втрат не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Для застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором.

Судом встановлено, що відповідач порушив строки оплати грошових коштів, а тому існують обґрунтовані підстави для стягнення на користь позивача на підставі статті 625 ЦК України інфляційних втрат.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція (частина 3 пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому, якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов`язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.

За положеннями ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

При цьому, суд не порушив принципу процесуальної рівності сторін, оскільки неодноразово повідомляв відповідача про судовий розгляд справи належним чином, пропонував подати відзив на позов, проте, відповідач вказаною пропозицію суду не скористалася, заперечень щодо позову та доказів на їх підтвердження не надав.

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з відповідача ОСОБА_1 , слід стягнути на користь позивача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» суму інфляційних втрат в розмірі 96661 (дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 16 коп. та три відсотки річних в розмірі 29825 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень 62 коп..

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 2105 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 509, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 274, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа банк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714 п/р № НОМЕР_3 ), за кредитним договором №488 від 17.10.2005 року, за період з 19 грудня 2016 року по 19 грудня 2019 року, суму заборгованості інфляційних втрат в розмірі 96661 (дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят одну) гривню 16 коп. та три відсотки річних в розмірі 29825 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа банк» (м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714 п/р № НОМЕР_3 ), судові витрати по сплаті судового збору по справі в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст. 352, 354 ЦПК України) безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Семенко О.В.