Постанова № 9075730, 14.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4614/09/1770

14 січня 2010 р. 16год. 03хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

прокурор:Гіліс І.В.

позивача: представник Куц І.В., Барабаш Г.В.

відповідача: представник Невідомський О.А., Костевич Т.О.

третьої особи:< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" <Список ><в особі >

до Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.05.2009 року № 0000262350/0-1815/23 та № 0000282350/0-1816/23, визнання нечинним наказу № 164 від 29.04.2009 року про проведення позапланової виїзної перевірки та наказу № 175 від 08.05.2009 року про продовження позапланової перевірки. В ході судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив визнати нечинними та скасувати лише названі податкові повідомлення-рішення від 27.05.2009 року.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, уточненнях до неї та зокрема зазначили, що на час проведення перевірки всі договори, укладені між позивачем та ТОВ "Крембудінвест", ДТГО «Львівська залізниця»є дійсними. Обставини щодо безтоварності господарських операцій, відображених у первинних документах позивача та названих контрагентів, з виконання підрядних робіт та поставки ТМЦ заперечують, зазначають, що господарські операції є товарними.

Відповідач надав заперечення на позов. В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення, які повністю співпадають з позицією викладеною в запереченнях, а зокрема зазначили, що у позивача та ТОВ "Крембудінвест" відсутні трудові ресурси та виробничі потужності за допомогою яких надавались послуги для ТОВ «Селищанський гранітний карєр». Фактично роботи по ремонту підїзних колій на території замовника підрядних робіт - ТОВ «Селищанський гранітний карєр»виконувались не оформленою бригадою будівельників, які отримували оплату за виконані роботи від директора ТОВ «Ремшляхбуд»ОСОБА_1 Ліцензії на виконання робіт по капітальному ремонту залізничних колій промислового призначення ТОВ "Крембудінвест", ДТГО «Львівська залізниця»та ТОВ «Ремшляхбуд»не отримували. При цьому, представники відповідача зазначили, що відповідно до пояснень директора ТОВ "Крембудінвест" ОСОБА_2 (який перереєстрував на себе вказане підприємство) він фінансово-господарською діяльністю не займався, договорів, накладних, актів ТОВ «Ремшляхбуд»не підписував, де знаходиться печатка та фінансово господарські документи не знає. Представники відповідача та відповідач вважають, що угоди вчинені позивачем з ТОВ "Крембудінвест" та ДТГО «Львівська залізниця»є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на прибуток та податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат.

Прокурор (в судовому засіданні) позицію відповідача та його представників підтримав, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, прокурора, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що 07.04.2009року Рівненським міським судом винесено Постанову у справі № 4-810/09 про призначення у кримінальній справі №82/118-09 виїзної позапланової перевірки документальної фінансового господарської діяльності ТОВ «Ремшляхбуд»за період 01.01.2008року по 31.03.2009року. Проведення перевірки доручено ревізорам Кузнецовської ОДПІ.

Відповідно до частини 10, 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

29.04.2009 року відповідачем винесено наказ № 164 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ«Ремшляхбуд» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008року по 31.03.2009року терміном на пять робочих днів із 30.04.2009року по 08.05.2009року.

08.05.2009року відповідачем винесено наказ № 175 про продовження позапланової перевірки позивача терміном на 2 робочі дні, а зокрема 12, 13.05.2009року.

На підставі обумовлених наказів посадовим особам Кузнецовської ОДПІ видано направлення на перевірку №164 від 29.04.2009року, №87 від 30.04.2009року.

Таким чином, тривалість позапланової перевірки становила 7 діб, що не порушує приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Що ж до покликань позивача про недопустимість участі в проведенні перевірки працівників податкової міліції, то відповідно до ч. 14 ст. 11-1 названого Закону, працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

З постанови Рівненського міського суду від 07.04.2009року у справі № 4-810/09 вбачається, що проведення перевірки позивача повязане з розслідуванням кримінальної справи №82/118-09, а відтак обмеження щодо недопустимості участі в проведенні перевірки працівників податкової міліції на дану перевірку не поширюється.

За результатами проведення позапланової перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008року по 31.03.2009року посадовими особами, яким доручено проведення перевірки складено акт від 18.05.2009року (а.с. 25-58 том.1) № 137-23/32922456 (далі по тексту постанови іменовано - акт перевірки).

Так, названий акт перевірки, містить висновок осіб, що проводили перевірку про нікчемність угод, укладених ТОВ «Ремшляхбуд»з ТОВ «Крембудінвест»та ДТГО «Львівська залізниця»у звязку: відсутністю у ТОВ "Крембудінвест" та ТОВ «Ремшляхбуд»трудових ресурсів та виробничих потужностей, за допомогою яких могли виконуватись підрядні роботи по капітальному ремонту залізничних колій для ТОВ «Селищанський гранітний карєр»; відсутністю у названих субєктів господарювання ліцензії на виконання робіт по капітальному ремонту залізничних колій промислового призначення; фактичним виконанням підрядних робіт по капітальному ремонту залізничних колій для ТОВ «Селищанський гранітний карєр»не оформленою бригадою будівельників, які отримували оплату за виконані роботи від директора ТОВ «Ремшляхбуд»ОСОБА_1; відображенням ТОВ «Ремшляхбуд»та ТОВ «Крембудінвест»у первинних документах (договорах, актах, видаткових накладних) правочинів лише для виду, без фактичного їх виконання (безтоварності).

Крім того, акт перевірки містить висновок, щодо заниження позивачем валового доходу на суму 163 920грн. в І кв. 2009року., завищення позивачем валових витрат на суму 4247898грн. за період 01.01.2008року по 31.12.2008року та податкового кредиту 829622грн. за період 01.01.2008року по 31.03.2009року по операціям проведеним позивачем з субпідрядниками ДТГО «Львівська залізниця»та ТОВ «Крембудінвест».

Суд відхиляє перелічені висновки виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Ремшляхбуд»31.07.2007року, 10.10.2007року, 20.02.2008року, 08.05.2008року уклало із замовником - ТОВ «Селищанський гранітний карєр»договори генерального підряду на капітальне будівництво, предметом яких є капітальний ремонт (будівництво) підїздної колії на території Селищанського карєру (а.с.3- 34 том 2). Обставини щодо виконання таких робіт підтверджуються актами приймання передачі підрядних робіт позивача та ТОВ «Селищанський гранітний карєр»(а.с. 354-44 том 2), актом ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності ТзОВ «Селищанський гранкарєр»за період 2007-2008рр. від 17.07.2009року (а.с. 63- 65 том 3), яким встановлено обставини, щодо фактичного виконання робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру.

ТОВ «Ремшляхбуд», в свою чергу, на виконання названих договорів генпідряду укладено договори з:

- ДТГО «Львівська залізниця»№2612-2008 від 26.12.2008року, предметом якого є укладення старопридатної решітки протяжністю 500п.м. на підїзній колії «Селищанський карєр»;

- з ТОВ «Крембудінвест»а зокрема: 05.10.2007року позивачем та ТОВ «Крембудінвест»від імені якого, як зазначено, діяв директор ОСОБА_3, підписано договір підряду щодо середнього ремонту 2,2 км підїзної колії Селищанського гранітного карєру. До якого додатковими угодами № 1 від 10.10.2007року, №2 від 10.10.2007року, №3 від 16.11.2007року, № 4 від 01.12.2007року, № 5 від 02.01.2008рок, №6 від 03.03.2008року, № 8від 02.04.2008року, № 9 від 02.05.2008року, № 10 від 01.07.2008року, №11 від 01.10.2008року внесено доповнення щодо обсягу підрядних робіт, замовником яких виступає ТОВ «Селищанський гранітний карєр»; 01.04.2008року позивачем та ТОВ «Крембудінвест»від імені якого, як зазначено діяв директор ОСОБА_3 підписано договір поставки. До якого додатковими угодами № 1 від 01.04.2008року, № 2 від 01.05.2008року, № 3 від 01.06.2008року, №4 від 01.07.2008року, № 6 від 01.09.2008року, №5 від 01.08.2008року, №7 від 01.10.2008року та №8 від 01.12.2008року внесено доповнення про поставку товарів для позивача (а.с. 145-151 том 1).

Обставини щодо виконання таких підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру на загальну суму 2645 966,0грн, з якої ПДВ складає 440 994,34грн. та поставки товарно-матеріальних цінностей на суму 986100грн. з якої ПДВ складає 164350грн., ТОВ «Крембудінвест»для позивача відображені в актах прийому виконаних ТОВ «Крембудінвест»підрядних робіт за березень, червень, липень, вересень, жовтень , грудень 2008року (а.с. 166- 174 том 2); видаткових накладних на поставку ТМЦ (а.с. 156-165 том 2) за переліком, що наведені в акті перевірки та податкових накладних на загальну суму 806 311,17грн. (а.с. 191-231 том.2). Всі перелічені первинні документи складено та підписано від імені ТОВ «Крембудінвест»директором ОСОБА_3.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемним правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом .

Згідно до ст. 227 ЦК України, вчинення юридичними особами правочину без відповідного дозволу (ліцензії) є здійснення оспорюваного правочину, який може бути визнаний судом недійсним. Отже, закон не визнає нікчемним правочин здійснений особами без відповідного дозволу (ліцензії), недійсність такого правочину може бути встановлена лише судом.

Стаття 234 ЦК України визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами правочину без відповідного дозволу (ліцензії), вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ТОВ «Крембудінвест»та ДТГО «Львівська залізниця»або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені сторонами вчинені правочини.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з ТОВ «Крембудінвест» порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на прибуток та податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах (договорах, актах, видаткових накладних, платіжних документах) складених позивачем з ТОВ «Крембудінвест»лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень не були обвинувальні вироки судів щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, в ході судового розгляду справи свідок -ОСОБА_3, показав, що був засновником та директором ТОВ «Крембудінвест»(такі обставини сторонами не заперечувались). Від імені вказаного товариства вчинив, як директор вище перелічені правочини з ТОВ «Ремшляхбуд». Також зазначив, що названі правочини, ТОВ «Крембудінвест»по поставці позивачу товарно-матеріальних цінностей та виконанню підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру фактично виконувались ТОВ «Крембудінвест». При цьому, вказав, що ТОВ «Ремшляхбуд»не мало ліцензії на виконання підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії, ТОВ «Крембудінвест»уклало названі вище договори з ТОВ «Ремшляхбуд»через ОСОБА_4 (призвіще якого свідок не міг згадати). Необхідність укладення таких договорів була викликана тим, що ТОВ «Ремшляхбуд»не мало ліцензії на виконання підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії, а у ТОВ «Крембудінвест»на дату укладення названого договору підряду була ліцензія на здійснення будівельної діяльності. При цьому, свідок показав, що він, як директор ТОВ «Крембудінвест»доручив директору ТОВ «Ремшляхбуд»найняти від імені ТОВ «Крембудінвест»на місці фізичних осіб будівельників для фактичного виконання таких робіт від імені ТОВ «Крембудінвест». При цьому, зазначив, що найняття на місці будівельників було викликано з метою недопущення збільшення вартості названих підрядних робіт. Також названий свідок стверджує, що найняті директором ТОВ «Ремшляхбуд»фізичні особи будівельники, фактично виконали підрядні роботи по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру робіт від імені та за дорученням ТОВ «Крембудінвест». В ході виконання таких підрядних робіт та поставки товарно матеріальних цінностей з директором ТОВ «Ремшляхбуд» спілкувався по телефону, акти та накладні підписував по факту виконання робіт та поставки ТМЦ та пересилав за допомогою поштового звязку.

Обставини щодо наявності ліцензії на проведення будівельної діяльності у ТОВ «Крембудінвест»підтверджуються ліценцією на будівельну діяльність №357139 виданою 03.08.2007року зі строком дії з 03.08.2007року по 03.08.2012року, переліком видів робіт на провадження будівельної діяльності відповідно до названої ліцензії (а.с. 147, 148 том 3), якими передбачено, що ТОВ «Крембудінвест»мав право здійснювати будівельні роботи по зведенню несучих та огорожувальних конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту).

Свідок ОСОБА_5, як директор ТзОВ «Селищанський гранкарєр»та свідок ОСОБА_6, як начальник служби реалізації ТзОВ «Селищанський гранкарєр»показали, що підрядні роботи по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру були фактично виконані, товарно-матеріальні цінності для виконання названих робіт були поставлені згідно видаткових накладних в повному обсязі. Керівництво ТОВ «Крембудінвест»їм невідоме, в ході виконання робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей спілкувалися лише з директором ТОВ «Ремшляхбуд» ОСОБА_1, з яким ТзОВ «Селищанський гранкарєр»мало договірні відносини та фізичними особами -будівельниками. Чиї це були будівельники чи ТОВ «Крембудінвест»чи ТОВ «Ремшляхбуд»названим свідкам невідомо. Крім того, свідки зазначили, що за умовами укладених договорів підряду, ТОВ «Ремшляхбуд» мало право залучати інших субпідрядників та постачальників для виконання названих робіт для ТзОВ «Селищанський гранкарєр».

Свідок ОСОБА_6, показала, що є слідчим з ОВС ПМ ДПА в Рівненській області підполковником податкової міліції, в її провадженні знаходилася кримінальна справа № 77/24-09 обєднана з кримінальною справою №82/118-09 відносно директора ТОВ «Ремшляхбуд»ОСОБА_1 та повідомила суду обставини, які по своїй суті співпадають з обставинами, викладеними в обвинувальному висновку по кримінальній справі №82/118-09 (а.с. 192-231 том 3). Крім того, названий свідок показала, що вході проведення експертизи підписів на актах виконаних робіт, видаткових та податкових накладних укладених ТОВ «Ремшляхбуд» з ТОВ «Крембудінвест»встановлено, що підписи виконані від імені ОСОБА_3 з великою ймовірністю належать вказаній особі. Також зазначила, що в ході розслідування кримінальної справи мало місце виявлення обставин щодо наявності довіреності виданої ТОВ «Крембудінвест»директору ТОВ «Ремшляхбуд» ОСОБА_1. Обставин щодо фактичного виконання робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру робіт та поставки позивачем комплектуючих ТзОВ «Селищанський гранкарєр»для виконання таких робіт не заперечувалися.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що названі правочини, по поставці позивачу товарно-матеріальних цінностей та виконанню підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру фактично виконувались ТОВ «Крембудінвест». ТОВ «Ремшляхбуд»не мало ліцензії на виконання підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії, а у ТОВ «Крембудінвест»на дату укладення названого договору підряду така ліцензія була, а відтак укладення та виконання підрядних робіт з названим контрагентом було викликано відсутністю у ТОВ «Ремшляхбуд»такої ліцензії. Тим більше, запропонована вартість підрядних робіт була значно нижчою ніж пропонувалася іншими субпідрядними організаціями. З метою недопущення збільшення вартості названих підрядних робіт, та зайнятістю бригад ТОВ «Крембудінвест», головний інженер товариства ОСОБА_4 (так він себе назвав) повідомив, що ТОВ «Крембудінвест»було прийнято рішення про пошук та найняття фізичних осіб будівельників по місцю їх проведення, адже направлення будівельників для виконання названих підрядних робіт з інших регіонів призводило до додаткових витрат та збільшення їх вартості. ТОВ «Крембудінвест»доручило ОСОБА_1 на місці віднайти від імені ТОВ «Крембудінвест»фізичних осіб -будівельників. Вказане доручення ОСОБА_1 було виконано, він віднайшов за дорученням ТОВ «Крембудінвест»фізичних осіб, що перелічені у обумовленому вище акті перевірки (стор 18-21, а.с. 42-44 том.1), які погодилися виконувати підрядні роботи на території Селищанського карєру. В ході виконання таких підрядних робіт, директору ТОВ «Ремшляхбуд» ОСОБА_1 стало відомо, що працівники не отримали оплати за виконану роботу від ТОВ «Крембудінвест», тоді він розрахувався з ними власними коштами, розраховуючи, що ТОВ «Крембудінвест»йому їх поверне. Також представники позивача пояснили, що первинні документи (акти, накладні) ТОВ «Ремшляхбуд»отримувало по почті від ТОВ «Крембудінвест», пересвідчившись у фактичному виконанні робіт, такі документи підписувались, один примірник повертався назад поштою ТОВ «Крембудінвест», доставка товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача здійснювалось транспортом ТОВ «Крембудінвест», позивачеві невідомо чи це був власний транспорт постачальника чи найнятий.

Отже, зібраними доказами в справі підтверджуються обставини щодо поставки товарно-матеріальних цінностей та фактичного виконання підрядних робіт по капітальному ремонту підїздної колії на території Селищанського карєру.

2. Судом також встановлено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення відповідач виніс за порушення:

- п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» (податкове повідомлення-рішення від № 0000282350/0-1816/23 яким позивачу визначено податкове зобовязання в сумі 1 244433грн., з якої 829622грн. основний платіж та 414811грн. фінансова санкція);

- п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1 974 962грн. з якої 10085571грн. основний платіж та 889391грн. штрафна санкція).

Відповідно до пояснень представників відповідача та відомостей відображених у спірних рішеннях, визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість відбулося зокрема внаслідок відсторнування відповідачем з валових витрат та податкового кредиту позивача сум понесених витрат в розмірі 4247898грн. та сум податку на додану вартість в розмірі 829622грн по господарським операціям, здійсненим позивачем з ТОВ «Крембудінвест»та ДТГО «Львівська залізниця»за порушення п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» щодо не підтвердження, в ході перевірки позивача, податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) сум задекларованого податкового кредиту , та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо не підтвердження в ході перевірки відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку валових витрат.

Однак, в ході судового розгляду справи встановлено, що посадовим особам відповідача (яким було доручено проведення перевірки позивача) надано всі видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи щодо підтвердження обставин правомірності формування показників сум податкового кредиту та валових витрат. Первинні документи (акти, видаткові, податкові накладні, платіжні документи) недійсними або нечинними судом не визнавались, та не є недійсними в силу закону. Надані до перевірки податкові накладні були видані особами в установленому порядку зареєстрованими платниками податку на додану вартість та містили всі необхідні реквізити передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені обставини підтверджено поясненнями представників сторін.

Що ж до відсутності у позивача товаро- транспортних накладних на перевезення вантажів, то: по-перше, правилами податкового обліку не передбачено обовязкова наявність у покупця товарів названого документу для підтвердження ним правомірності формування валових витрат, понесених у звязку із придбанням товарно-матеріальних цінностей; по- друге, відповідно до ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт»таким документом в обовязковому порядку повинний володіти лише перевізник та замовник вантажного перевезення; по - третє, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затв. наказом Мінтрансу від 14.10.1997року №363) на які покликається відповідач не є нормативним актом, що містить правила податкового обліку для платників податків; по четверте, представники позивача пояснили, а свідок ОСОБА_3, як бувший директор ТОВ «Крембудінвест», показав, що перевезення придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей здійснювалось перевізниками, що на договірних умовах залучались ТОВ «Крембудінвест»для перевезення вантажів для позивача.

Таким чином, відсутність у позивача товаро- транспортних накладних на перевезення придбаних ним товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Крембудінвест»не є підставою для відсторнування з валових витрат позивача понесених ним витрат на придбання таких цінностей.

А відтак, висновки відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині не підтвердження податковими накладними сум податкового кредиту та не підтвердження первинними документами сум валових витрат не відповідають фактичним обставинам справи.

3. Поряд з тим, акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні рішення, містить лише узагальнені відомості, щодо завищення позивачем валових витрат на суму 4 247898грн. та завищення податкового кредиту на суму 829 622грн. по господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест»та ДТГО «Львівська залізниця»(стор. 4 , 10, а.с. 28, 34, 50 том 1).

У названому акті перевірки не відображено обставин щодо завищеної суми валових витрат та відповідно податкового кредиту окремо по операціям позивача з ДТГО «Львівська залізниця»та окремо по операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест».

3.1. Такий акт перевірки також не містить жодних відомостей щодо: обставин, які підтверджують здійснення господарської операції позивачем та ДТГО «Львівська залізниця»; щодо первинних документів якими підтверджено такі обставини; суті та змісту здійснених операцій, відомостей щодо формування позивачем валових витрат та сум податкового кредиту з названим контрагентом, у яких звітних періодах та в якому розмірі і на підставі яких документів. В акті перевірки має місце лише покликання, що між позивачем та ДТГО «Львівська залізниця»мало місце лише укладення договору підряду та, що вказаний договір укладений з порушенням порядку ліцензування. Поряд з тим, акт не розкриває переліку виконаних робіт або послуг між такими контрагентами, не відображає обставин, що саме такі роботи чи послуги є ліцензованими. Обставини щодо товарності операцій позивача з ДТГО «Львівська залізниця»сторонами не заперечуються. Єдиною підставою, як стверджують представники відповідача для відсторнування з валових витрат позивача сум витрат та з податкового кредиту сум податку на додану вартість, що припадають на господарські операції позивача з ДТГО «Львівська залізниця», є інформація відображена в акті перевірки, щодо безліцензійної діяльності названих осіб. Однак, як зазначалось судом уже вище, закон не визнає нікчемним правочин здійснений особами без відповідного дозволу (ліцензії), недійсність такого правочину, може бути встановлена лише судом.

Поряд з тим, акт перевірки позивача у частині, що стосується безпідставного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з ДТГО «Львівська залізниця»складений з порушенням п. 1.7., п. 2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», оскільки названий акт не містить чіткого викладення фактів виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на первинні (накладні, акти, договори, платіжні документи, тощо) або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність обставин, щодо неправомірного формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ДТГО «Львівська залізниця». Отже, актом перевірки, на підставі якого прийнято спірні рішення, не підтверджується правомірність тверджень відповідача, щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з ДТГО «Львівська залізниця»та проведенням ДТГО «Львівська залізниця»робіт, що відносяться до ліцензованих.

3.2. Що стосується завищення позивачем витрат з ТОВ «Крембудінвест», то з первинних документів, що перелічені в названому акті перевірки вбачається, що сума витрат позивача відображена у видаткових накладних на отримання ТМЦ, актах виконаних робіт по господарським операціям з названим субєктом господарювання (без ПДВ) складає 3 026721,73грн., податок на додану вартість з названої суми становить 605344,35грн., загальна сума витрат позивача відображена у платіжних документах (названих в акті перевірки) становить 4078 305,73 грн., податок на додану вартість на вказану суму становить 815661,15грн.

В ході судового розгляду справи представники відповідача вказали (а.с. 190,191 том 3), що по господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест» в ході перевірки відсторновано з валових витрат позивача суми 3 992 422грн. та з податкового кредиту суми 751 946грн. При цьому, ні представниками відповідача, ні відповідачем не конкретизовано по яким господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест» відбулося таке відсторнування, чи по господарській операції з підряду чи по господарській операції з поставки ТМЦ позивачу, чи по обох відразу. Якщо по обох відразу, то загальна сума господарських операцій з придбання підрядних робіт та ТМЦ є значно більшою ніж сума відсторонюваних показників валових витрат та показників податкового кредиту, якщо по якійсь конкретно, то сума показників витрат та ПДВ є значно меншою ніж обумовлена представником відповідача в судовому засіданні. А вказане свідчить, що відповідач провів таке відсторнування не в повному обсязі та не по всім проведеним господарським операціям, а лише частково по деяким операціям, що відображені у первинних документах, перелічених в акті перевірки .

Названі (в судовому засіданні представниками відповідача) показники сум відсторнованих валових витрат та податкового кредиту (по господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест») не знайшли свого відображення в акті перевірки (котрий став підставою для винесення спірних рішень). Крім того, наведені ними показники знятих валових витрат та сум податкового кредиту не відповідають фактичним показникам, що обліковуться у (перелічених в акті перевірки) первинних документах (актах виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних дорученнях, податкових накладних) по господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест». Суми витрат та ПДВ відображені у (перелічених в акті перевірки) первинних документах є значно більшими ніж суми відсторнованих валових витрат та податкового кредиту, про які повідомили представники відповідача в судовому засіданні.

Поряд з тим, ні відповідач, ні його представники не змогли навести переліку первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних документів, податкових накладних) які неприйняті перевіряючими до уваги та по яким саме господарським операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест».

Акт перевірки позивача, на підставі висновків якого прийняті спірні рішення, взагалі не містить жодних відомостей про те: які витрати, податок на додану вартість та у який сумі, по господарським операціям з ТОВ «Крембудінвест», позивач відніс до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, якими первинними документами підтверджується таке віднесення; які первинні документи по операціям з ТОВ «Крембудінвест»не були взяті перевіряючими до уваги, як такі, що не підтверджують правомірність формування таких витрат та податкового кредиту, а які відповідно взято; якими документами підтверджуються обставини щодо декларування позивачем у складі валових витрат та податкового кредиту показників витрат та відповідно сум ПДВ по операціям з таким контрагентом.

Таким чином, акт перевірки позивача у частині, що стосується безпідставного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, по операціям з ТОВ «Крембудінвест», складений з порушенням п. 1.7., п. 2.3.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», оскільки названий акт не містить чіткого викладення фактів виявлених порушень податкового законодавства з посиланням на первинні (накладні, акти, договори, платіжні документи, податкові накладні тощо) або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність обставин, щодо неправомірного формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Крембудінвест». Крім того, такий акт взагалі не містить відомостей, яка сума валових витрат та податкового кредиту є завищеною та по яким саме операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест»(з поставки чи підряду, чи може по обох відразу, тоді в якій частині). Обумовлений акт перевірки містить інформацію лише про узагальнену суму завищених валових витрат та податкового кредиту, без розподілу такої суми по кожному із названих вище контрагентів позивача та по господарських операціях з ними .

Отже, актом перевірки, як документом, на підставі якого прийнято спірні рішення, не підтверджується обставини щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям позивача з ТОВ «Крембудінвест».

4. Стосовно завищення позивачем валового доходу в І кв. 2009року, то в розділі 3.1.1 акту документальної перевірки, особами що проводили перевірку відображено, що в І кв. 2009року позивач отримав дохід від підрядних робіт по капітальному ремонту підїзної колії та реалізований товар на суму 163 920грн. та поніс витрати на суму 37999грн., декларацію з податку на прибуток підприємств за І кв. 2009року позивач у встановлені податковим законодавством строки не подав, а відтак не відобразив у складі валового доходу позивача 163 920грн. та у складі валових витрат суму 37999грн., внаслідок чого позивач по строку подачі названої декларації не відобразив податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 31480грн.

Обставини щодо несвоєчасного подання позивачем декларації з податку на прибуток за І кв. 2009року позивачем не заперечуються, однак в ході судового розгляду справи представники позивача пояснили, що декларацію з податку на прибуток за І кв. 2009року позивач подав до податкового органу з порушенням граничних строків такої подачі, оскільки позивач починаючи з 09.04.2009року не володів жодними первинними документами та не мав змоги обрахувати показники валового доходу, валових витрат та податкових зобовязань за І кв. 2009року та подати таку декларацію до податкового органу у встановлені строки. Всі первинні документи в тому рахунку і податкові накладні, накладні та акти за період з 01.01.2008року по 31.03.2009року були вилучені у позивача протоколом обшуку від 09.04.2009року та надані до перевірки відповідачу. Наведені представниками позивача обставини, представниками відповідача та прокурором не заперечувалися та підтверджено стор. 1 акту перевірки позивача від 18.05.2009року (а.с. 25 том.1).

Відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєст. в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко , об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи , які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Названий акт перевірки позивача, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення - рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток за І кв. 2009року, складений з порушенням обумовлених п. 1.7., п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки розділ 3.1.1 такого акту перевірки, як і в цілому акт не містить посилань на первинні (накладні, акти, договори, платіжні документи, тощо) або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність обумовлених обставин, щодо отримання позивачем доходу у І кв. 2009року.

Крім того, в ході судового розгляду справи, відповідач в порушення ч. 1. та ч. 2 ст. 71 КАС України (яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її заперечення, а у адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача у разі заперечення позову) також не зміг навести переліку первинних документів або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують обставини отримання позивачем в І кв. 2009року доходу в розмірі 163 920грн..

А відтак, наявними та зібраними доказами в матеріалах справи не надається за можливе підтвердити правомірність тверджень відповідача, щодо заниження позивачем валового доходу за І кв. 2009року в сумі 163 920грн. та відповідного заниження ним основного податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 31480грн. Таким чином, відповідач не довів обставин на яких ґрунтуються його заперечення щодо правомірності винесення спірного рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток за І кв. 2009року в розмірі 31480 та відповідно штрафної санкції в розмірі 3318грн.

5. Щодо застосування відповідачем штрафної санкції до позивача за не подачу декларації з податку на прибуток за І кв. 2009року в розмірі 170грн., то як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивач був позбавлений фактичної можливості щодо складання та подання такої декларації, у звязку із вилученням правоохоронними органами, за вказаний період, первинних документів на підставі яких здійснюється обрахунок показників декларації з податку на прибуток. При цьому, як встановлено в ході розгляду справи, вилучення первинних документів здійснено без відповідного залишення позивачеві копій таких документів.

Суд вважає неправомірним застосуванням до позивача штрафної санкції в розмірі 170грн. за не складання та не подання декларації з податку на прибуток за І кв. 2008року до податкового органу, оскільки такі обставини не залежали від волі позивача та були спричинені діяльністю субєктів владних повноважень.

Враховуючи все вище викладене разом, суд вважає, що відповідач в порушення ч. 1. та ч. 2 ст. 71 КАС України (яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її заперечення, а у адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача у разі заперечення позову) не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень рішень.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція від 27 травня 2009 р. за № 0000262350/0-1815/23 та № 0000282350/0-1816/23 - визнати нечинним та скасувати. <Список ><Текст >.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Шевчук С.М.

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2010року.