Рішення № 90756798, 04.08.2020, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/681/20

Провадження № 2/628/451/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.04.2008 між ВАТ «Універсал банк», правонаступником якого є АТ «Універсал банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL36372, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти у сумі 21000грн. та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування. У зв`язку з порушенням умов користування кредитом та недотриманням взятих на себе зобов`язань, 23.06.2010 заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» стягнуто заборгованість за вказаним вище кредитом в сумі 23355,75грн.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 рішення суду вчасно не виконала, здійснивши за період з 07.08.2015 по 04.07.2019 декілька окремих платежів, чим допустила прострочення грошового зобов`язання за цей період, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути 3% річних несплаченої суми боргу за період прострочення з 23.06.2010 по 04.07.2019 у сумі 5282,81грн. та 27521,43грн. інфляційних втрат, а всього 32804,24грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102грн.

Ухвалою суду від 01.04.2020 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.08.2020 в порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» Колінько А.В., яка діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та довіреності, у судове засідання не з`явилася, направивши на адресу суду про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки відповідач суду не повідомила, відзиву не надала, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла. При цьому, суд, враховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Також суд зазначає, що оскільки ухвалою суду від 01.04.2020 відповідачеві роз`яснювалося право подати відзив, у якому він повинен викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду ОСОБА_1 за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що 23.04.2008 між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , укладено кредитний договір № CL36372, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 21000грн., зі сплатою 36% річних, на строк до 15.04.2013 (а.с.6-12).

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352) він є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ «Універсал банк» (а.с.24-25).

Заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 23.06.2010, яке набрало законної сили 05.07.2010, у справі № 2-794/10 позовні вимоги ПАТ «Універсал банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № CL36372 від 23.04.2008 у розмірі 23355,75грн. (а.с.15-17).

04.04.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього рішення (а.с.18).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором. Судовим рішенням від 23.06.2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов`язання позичальниці перед банком та його порушення. Виконавчий лист, виданий на підставі цього рішення, пред`явлений до примусового виконання та тривалий час знаходиться на виконанні При цьому, відповідачем щомісяця здійснюються платежі на погашення заборгованості.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2010 році зобов`язання відповідачав сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення за період з 07.08.2015 по 04.07.2019, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал банк» задовольняються, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням № 9283/12 від 05.03.2020 у розмірі 2102 грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050,1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Універсал банк", юридична адреса: місто Київ, вулиця автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість у розмірі 32804,24грн. (тридцять дві тисячі вісімсот чотири гривні двадцять чотири копійки), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX від 18.06.2020. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Головуючий : І.М.Демченко