Постанова № 9075451, 18.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6039/09/1770

18 січня 2010 р. 18год. 18хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Михайлов В.О., Сухомлин А.А.

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до Державна податкова інспекція в м.Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Позивач Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі КП "Теплотранссервіс") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про скасування податкових повідомлень-рішень: №0004062342/0 та №000405342/0 від 02.09.2009 року.

Позовні вимоги повністю підтримані у судовому засіданні представниками позивача, які вказали на порушення відповідачем норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Ствердили, що відповідач зробив висновки, які призвели до донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість з відповідними фінансовими санкціями, за рахунок висновків про нікчемність правочинів з такими контрагентами позивача, як: ТОВ "Будівельно-сервісна компанія", ТОВ "Рівне-метал", ТОВ "Трім К", ТОВ "Бігма-Трейд" та ПП "Юнісеф", які, в свою чергу, лягли в основу висновків про те, що сплачені позивачем на їх користь за товари і послуги суми грошових коштів не можуть бути віднесені до валових витрат позивача, як і сплачений в ціні таких придбаних товарів і послуг, податок на додану вартість не може бути віднесений до складу податкового кредиту. При цьому, вказали, що відповідач жодних доказів такої нікчемності на момент перевірки у своєму розпорядженні не мав. Зазначили, що усі названі контрагенти, як на момент укладення з ними угод, так і на момент їх виконання, являлися зареєстрованими юридичними особами, відомості про яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з вказаними контрагентами приймають, як неаргументовані та суперечливі, позаяк вважають, що ґрунтуються вони не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а на власній оцінці відповідача про неспроможність здійснення такими контрагентами тих чи інших операцій з огляду на відсутність у них певного набору матеріальних, трудових та інших ресурсів, які, знову ж таки, лише на субєктивну думку перевіряючих, є необхідною передумовою для здійснення саме таких господарських операцій. Також зазначили, що відповідачем безпідставно заперечується факт отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів, позаяк такі товари (роботи, послуги) були оприбутковані КП "Теплотранссервіс", що підтверджено даними його бухгалтерського та податкового обліку, і в подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності. Крім того, вказують, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на інформації, одержаної з джерел інших ніж первинні документи бухгалтерського і податкового обліку платника податків. За сукупністю таких обставин, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на відсутність з боку податкового органу порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вказали на те, що підставою донарахування позивачу податкових зобовязань та фінансових санкцій стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ТОВ "Будівельно-сервісна компанія", ТОВ "Рівне-метал", ТОВ "Трім К", ТОВ "Бігма-Трейд" та ПП "Юнісеф", які, в свою чергу, ґрунтуються на обставинах існування порушених кримінальних справ по факту фіктивного підприємництва та на обставинах наявності ознак фіктивності операцій. Ствердили, що правочини, укладені позивачем з вказаними субєктами є нікчемними, позаяк здійснені з умислом на заволодіння майном держави у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Також вказали, що операції з вказаними контрагентами є безтоварними, тобто такими, що відбувалися лише на папері, позаяк у контрагентів позивача відсутні необхідні для здійснення господарських операцій основні засоби та трудові ресурси. За таких підстав ствердили, що податкові повідомлення-рішення №0004062342/0 та №000405342/0 від 02.09.2009 року прийняті у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачають. Відтак, просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази та всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що планова виїзна документальна перевірка позивача за період його діяльності з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, проведена відповідачем з 06.07.2009 року по 12.08.2009 року . Її результати оформлені актом №1071/23-100/30841056 від 19.08.2009 року (а.с.177-239 том 1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0004062342/0 від 02.09.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 456624,00 грн., в тому числі за основним платежем 304416,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 152208,00 грн. (а.с.8 том 1);

- №000405342/0 від 02.09.2009 року, згідно якого позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 436404,00 грн., в тому числі за основним платежем - 335696,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100708,00 грн.(а.с.9 том 1).

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.2.3 п.7.2. пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у звязку з висновками про порушення якого, позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, податкова накладна, за правилами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідачем зроблено висновки, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати 1342785 грн., в тому числі за 3 квартал 2008 року на суму 408525 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 934260 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 335696 грн., а також занижено податок на додану вартість у розмірі 304316 грн., в тому числі за травень 2008 року - 5849 грн., липень 2008 року - 1333 грн., серпень 2008 року - 3647 грн., вересень 2008 року - 76725 грн., лютий 2009 року - 216762 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Будівельно-сервісна компанія", ТОВ "Рівне-метал", ТОВ "Трім К", ТОВ "Бігма-Трейд" та ПП "Юнісеф".

· Господарські операції КП "Теплотранссервіс" з ТОВ "Будівельно-сервісна компанія".

За результатами операцій з вказаним контрагентом КП "Теплотранссервіс" віднесено: 41615 грн. - до складу валових витрат за 3 квартал 2008 року; 8323 грн. - до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2008 року.

За умовами укладеного між сторонами договору №561 від 03.09.2008 року, ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" зобовязалася своїми силами і засобами виконувати усі роботи по ремонту турбіни Р-2,5/15-3М (м.Рівне вул.Кн.Володимира,75), а КП "Теплотрас-сервіс" - провести оплату таких робіт після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ 2). Вартість робіт встановлена договором на рівні 49938 грн. в т.ч. ПДВ 8323 грн. (а.с.105 том 1). На виконання вищевказаного договору ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" оформлено та передано до оплати довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ3 та акт приймання виконаних підрядних робіт №415 за вересень форми №КБ-2в, на суму 49938 грн., в т.ч. ПДВ 8323 грн. (а.с.106-115 том 1). Згідно з платіжними дорученнями №1631 від 30.09.2008 року і №1860 від 10.10.2008 року, КП "Теплотранссервіс" перераховано ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" в оплату виконаних з ремонту турбіни робіт 25000 грн. (а.с.117-118 том1). В свою чергу, ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" виписана податкова накладна №309 від 03.09.2008 року на 49938,00 грн. в т.ч. ПДВ 8323,00 грн. (а.с.116 том 1). Актом відповідача зафіксовано, що позивачем до перевірки було надано такі первинні документи, як договір №561 від 03.09.2008 року, форми актів КБ-2 та КБ-3 за вересень 2008 року з ресурсною відомістю, кошторис, платіжне доручення, податкова накладна №309 від 03.09.2008 року (а.с.183 том1).

Судом встановлено і актом перевірки підтверджено, що ремонтні роботи ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" оформлено за формою №КБ-2в та №КБ-3, наявність яких передбачено вимогами Наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №3237/5 від 21.06.2002 року, в яких відображено найменування робіт і витрат. Усі первинні документи з обліку вказаної господарської операції оформлені належним чином, підписані повноважними особами та завірені печатками підприємств.

Позивачем, факт необхідності проведення ремонту належної йому турбіни підтверджено дефектними актами (а.с.241-242 том 2).

Пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право КП "Теплотранссервіс" на включення до складу своїх валових витрат, вартості прийнятих робіт.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідний податковий період, на підставі податкової накладної, яка виписана в порядку виконання господарського договору, виконання якого повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. Зауваження до форми і змісту накладної у акті перевірки відсутні. На момент видачі податкової накладної ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво платника за даними офіційного веб-сайту ДПА України анульовано лише 14.08.2009 року), тому на законних підставах видало податкову накладну.

Разом з тим, відповідачем зроблено висновки про необхідність виключення зі складу валових витрат позивача сум коштів, сплачених на користь ТОВ "Будівельно-сервісна компанія, та зі складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ, як таких, що за даними перевірки не підтверджені. Крім того, що такі висновки відповідача суперечать змісту самого акту перевірки, в їх основу покладено фактично лише повідомлення УБОЗ УМВС України в Рівненській області про порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного підприємництва ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" (а.с.203 том 2). В акті перевірки також зазначено про відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу ТОВ "Будівельно-сервісна компанія", однак жодних підтверджуючих даний факт матеріалів суду не надано.

Таким чином, відповідачем було визначено позивачу податкові зобовязання на підставі інформації, одержаної з джерел, інших ніж первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, що за своєю суттю є методикою непрямих методів, правові підстави для застосування якої відсутні.

· Господарські операції КП "Теплотранссервіс" з ТОВ "Рівне-метал".

За результатами операцій з вказаним контрагентом КП "Теплотранссервіс" віднесено: 342011 грн. - до складу валових витрат в 3 кварталі 2008 року та 934261 грн. в 4 кварталі 2008 року, а також до складу податкового кредиту: 68402 грн. - за вересень 2008 року, 2000 грн. - за жовтень 2008 року, 181386 грн. за листопад 2008 року, 3466 грн. за грудень 2008 року.

За умовами укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №582/ТС від 14.12.2007 року та №567/ТС від 20.08.2008 року, ТОВ "Рівне-метал" зобовязалося передати у власність КП "Теплотранссервіс" лічильники тепла, запірну арматуру. Вартість продукції, згідно першого договору визначена на рівні 1500000,00 грн., згідно другого 411000,00 грн. (а.с.38-39). На виконання вищевказаних договорів ТОВ "Будівельно-сервісна компанія" оформлено та передано до оплати видаткові накладні: №091101 від 11.09.2008 року на суму 410413,50 грн., №101401 від 14.10.2008 року на суму 12000 грн., №112601 від 18.11.2008 року на суму 25090,02 грн., №112602 від 18.11.2008 року на суму 139429,56 грн., №112603 від 18.11.2008 року на суму 40501,55 грн., №112604 від 18.11.2008 року на суму 26403,54 грн., №112605 від 18.11.2008 року на суму 25222,42 грн., №112606 від 18.11.2008 року на суму 61954,64 грн., №112607 від 18.11.2008 року на суму 167869,81 грн., №112608 від 18.11.2008 року на суму 373474,58 грн., №112701 від 18.11.2008 року на суму 228372,00 грн., №311201 від 31.12.2008 року на суму 13019,94 грн., №311202 від 31.12.2008 року на суму 7776,00 грн. (а.с.49-62 том 1). Оплата товару проведена КП "Теплотранссервіс" грошовими коштами у сумі 786581,44 грн. згідно з платіжними дорученнями №22 від 21.08.2008 року, №924 від 27.08.2008 року, № 959 від 29.08.2008 року, №991 від 01.09.2008 року, №1284 від 16.09.2008 року, №1341 від 17.09.2008 року, №1373 від 19.09.2008 року, №1707 від 02.10.2008 року, №2519 від 18.11.2008 року, №2516 від 18.11.2008 року, №2524 від 18.11.2008 року, №2933 від 08.12.2008 року, №3073 від 11.12.2008 року №473 від 26.12.2008 року (а.с.81-94- том 1) а також простими векселями серії АА №1225448 від 11.12.2008 року та серії АА №1225449 від 11.12.2008 року, які предявлені до оплати і оплачені ТОВ НВП "ОПЕКС Енергосистеми" на суму 85425,20 грн. та ТОВ "Енергозберігаючі технології" на суму 538000 грн. (а.с.40-48 том1). В свою чергу, ТОВ "Рівне-метал " виписані податкові накладні №91101 від 11.09.2008 року на суму ПДВ 68402,25 грн., №9412 від 14.10.2008 року на суму ПДВ 2000 грн., №112601 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 4181,67 грн., №112602 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 23238,26 грн., №112603 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 6750,26 грн., №112604 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 4400,59 грн., №112605 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 4203,74 грн., №112606 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 10325,77 грн., №112607 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 27978,30 грн., №112608 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 62245,76 грн., №112701 від 18.11.2008 року на суму ПДВ 38062,00 грн., №311201 від 31.12.2008 року на суму ПДВ 2169,99 грн., №311202 від 31.12.2008 року на суму ПДВ 1296,00 грн. (а.с.63-80 том1).

Актом відповідача зафіксовано, що позивачем до перевірки було надано такі первинні документи, як договора №582/ТС від 14.12.2007 року та №567/ТС від 20.08.2008 року, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, векселя, акти прийому-передачі векселів, акти пред'явлення векселів до оплати, однак зазначено, що до перевірки не представлено таких обовязкових документів, як товарно-транспортних накладних (а.с.185 том 1).

В той же час, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ "Рівне-метал" передавало призначений для КП "Теплотранссервіс" товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару даного контрагента.

Також в акті перевірки зазначено про безтоварність операцій позивача з даним контрагентом. Вказані висновки ґрунтуються на твердженні про неспроможність ТОВ "Рівне-метал" здійснити ті господарські операції, які відображені в його обліку, яке, в свою чергу базується на тому, що у вказаного субєкта господарювання відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активі, які б приймали участь у наданні послуг по будівництву (а.с.185 том 1).

Слід зазначити, що послуг по будівництву вказаний контрагент позивачу не надавав. А щодо господарської операції з поставки продукції, то, поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання такої операції, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Крім того, висновки відповідача про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Рівне-метал" спростовуються додатково наданими КП "Теплотранссервіс" документами, які останній отримав у ТОВ "Енергозберігаючі технології", офіційним дистрибютором якого являлося ТОВ "Рівне-метал". Вказані документи, а це договір поставки №140708 від 14.07.2008 року, податкові та видаткові накладні з дорученнями на отримання ТОВ "Рівне-метал" від ТОВ "Енергозберігаючі технології" лічильників теплової енергії, запірної арматури, автоматики та комплектуючих для теплових пунктів та котелень (а.с.124-200 том 2), підтверджують факт наявності у ТОВ "Рівне-метал" товару, який був реалізований для КП "Теплотранссервіс".

Крім того, первинною документацією позивача підтверджено факт використання таких лічильників теплової енергії, запірної арматури та комплектуючих у власній господарській діяльності, а саме під час оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання теплової енергії, проведеної КП "Теплотранссервіс" за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження (а.с.241-243 том 1, а.с.1-123 том 2).

Відповідно, надані позивачем суду документи є належними доказами та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право КП "Теплотранссервіс" на включення до складу своїх валових витрат, вартості прийнятих робіт.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідні податкові періоди, на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. На момент видачі податкових накладних ТОВ "Рівне-метал" являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво платника за даними офіційного веб-сайту ДПА України анульовано лише 29.10.2009 року), тому на законних підставах видало податкові накладні.

Повідомлення СУ УМВС України в Рівненській області про провадження досудового слідства у кримінальній справі за фактом вчинення фіктивного підприємництва ТОВ "Рівне-метал" (а.с.204 том 2) не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаним суб'єктом господарювання господарських операцій з позивачем і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. Висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ТОВ "Рівне-метал" не кореспондуються з положеннями ст.228 ЦК України, за нормою якої, нікчемними є правочини, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, позаяк жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

· Господарські операції КП "Теплотранссервіс" з ТОВ "Трім К ".

За результатами операцій з вказаним контрагентом КП "Теплотранссервіс" віднесено 18233 грн. до складу валових витрат за 3 квартал 2008 року та 3647 грн. - до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2008 року.

Згідно з видатковою накладною №0829-06 від 29.08.2008 року ТОВ "Трім К" відпустило КП "Теплотранссервіс" трубу ізольовану на загальну суму 21879,48 грн. в т.ч. ПДВ 3646,58 грн. На вказану суму ПДВ продавцем виписано податкову накладну №2908/3 від 29.08.2008 року. КП "Теплотранссервіс" оплатило товар платіжними дорученнями № 638 від 13.08.2008 року та №355 від 29.07.2008 року, перерахувавши ТОВ "Трім К" кошти у розмірі 21879,48 грн. (а.с.101-104 том 1).

Актом відповідача також зафіксовано, що позивачем до перевірки було надано такі первинні документи, однак зазначено, що до перевірки не представлено документів, які посвідчують транспортування товару (а.с.186 том 1). Однак, враховуючи те, що доказів про віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на оплату доставки товару податковим органом не надано, то його вимога про підтвердження валових витрат, понесених на придбання товарів, товарно-транспортними накладними та/або подорожними листами, є незаконною, позаяк встановлює додатковий перелік документів, які не передбачені податковим законодавством.

За своїм змістом, норма пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, передбачає як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі. Судом же встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання КП "Теплотранссервіс" труби ізольованої у ТОВ "Трім К" є в наявності. Документи оформлені відповідним чином, та були належною підставою для віднесення позивачем витрат на оплату цих товарів до складу своїх валових витрат у відповідному звітному періоді. Необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці законодавством не передбачено.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідному податковому періоді, на підставі податкової накладної, яка виписана контрагентом ТОВ "Трім К", який являвся зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво платника за даними офіційного веб-сайту ДПА України анульовано лише 17.07.2009 року).

Висновки податкового органу про безтоварність вказаної операції, з огляду на наявність в провадженні органу досудового слідства кримінальної справи по обвинуваченню посадових осіб ТОВ "Трім К" у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України, в межах якої зібрано показання свідків про відсутність у вказаного субєкта господарювання трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів та про здійснення операцій лише на папері, не можуть бути прийняті судом, з огляду на те, що ні доказів отримання податковим органом інформації про існування такої кримінальної справи, ні доказів отримання ним протоколів допиту свідків, суду не надано, а тому з огляду на відсутність підтвердження факту законності джерел отримання інформації, такі докази не є допустимими.

· Господарські операції КП "Теплотранссервіс" з ТОВ "Бігма-Трейд".

За результатами операцій з вказаним контрагентом КП "Теплотранссервіс" віднесено 6667 грн. до складу валових витрат за 3 квартал 2008 року та 1333 грн. - до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2008 року.

Згідно з видатковою накладною №0723-4 від 23.07.2008 року на суму 8000 грн. ТОВ "Бігма-Трейд" відпустило КП "Теплотранссервіс" трубу ізольовану. На суму ПДВ 1333,33 грн. продавцем виписано податкову накладну №0723-4 від 23.07.2008 року. КП "Теплотранссервіс" оплатило товар на суму 8000 грн. платіжними дорученнями №337 від 28.07.2008 року, №217 від 21.07.2008 року, №248 від 22.07.2008 року, №178 від 18.07.2008 року. (а.с.95-100 том 1).

Актом відповідача також зафіксовано, що позивачем до перевірки було надано такі первинні документи, однак зазначено, що до перевірки не представлено документів, які посвідчують транспортування товару (а.с.187 том 1). Однак, враховуючи те, що доказів про віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на оплату доставки товару податковим органом не надано, то його вимога про підтвердження валових витрат, понесених на придбання товарів, товарно-транспортними накладними та/або подорожними листами, є незаконною, позаяк встановлює додатковий перелік документів, які не передбачені податковим законодавством.

Відтак, пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право КП "Теплотранссервіс" на включення до складу своїх валових витрат, вартості отриманих від даного контрагента товарів.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідному податковому періоді, на підставі податкової накладної, яка виписана контрагентом ТОВ "Бігма-Трейд", який являвся зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво платника за даними офіційного веб-сайту ДПА України анульовано лише 17.07.2009 року).

Висновки податкового органу про безтоварність вказаної операції, з огляду на наявність в провадженні органу досудового слідства кримінальної справи по обвинуваченню посадових осіб ТОВ "Бігма-Трейд" у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України, в межах якої зібрано показання свідків, не можуть бути прийняті судом, з огляду на непідтвердження жодними доказами у справі.

Аналогічні висновки, з огляду на те, що згідно облікових даних АІС ДПА України на підприємстві рахується одна посадова особа, а інформація про найманих працівників відсутня, також не можуть бути прийняті судом з огляду на неспроможність такої інформації підтвердити чи спростувати виконання господарської операції.

· Господарські операції КП "Теплотранссервіс" з ПП "Юнісеф".

За результатами операцій з вказаним контрагентом КП "Теплотранссервіс" своїх видатків до складу валових витрат не відносило, а віднесло лише до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2008 року - 5849 грн.

Операція між даними контрагентами оформлена договором №498/ТС від 01.04.2008 року за умовами якого ПП "Юнісеф" зобовязалося здійснити капітальний ремонт турбіни Р-2,5/15-3М (м.Рівне вул.Кн. Володимира,75). Вартість робіт за угодою складає 35092,00 грн. (а.с.119 том 1). На виконання вищевказаного договору ПП "Юнісеф" оформлено локальний кошторис №4-1-1 на ремонт на суму 35092 грн., в т.ч. ПДВ 5849 грн. (а.с.120-122 том 1), а КП "Теплотранссервіс" перераховано ПП "Юнісеф" платіжними дорученнями №1580 від 12.06.2008 року, №1664 від 18.06.2008 року, №1723 від 20.06.2008 року, №1762 від 24.06.2008 року, №2157 від 08.07.2008 року та №9 від 10.07.2008 року кошти у розмірі 35091,60 грн.(а.с.123-128 том 1). В той же час, КП "Теплотранссервіс" до складу валових витрат суму видатків не відносило, з огляду на те, що турбіна Р-2,5 /15-3М не введена в експлуатацію. ПП "Юнісеф" виписана податкова накладна №80 від 19.05.2008 року на суму ПДВ 5848,60 грн. (а.с.129 том 1). Актом відповідача зафіксовано, що позивачем до перевірки було надано лише копії вказаних первинних документів (а.с.188 том 1).

Разом з тим, як вбачається з долученого до матеріалів справи протоколу виїмки від 27.01.2009 року, документи щодо співпраці КП "Теплотранссервіс" з ПП "Юнісеф", а саме договір, податкова накладна, платіжні доручення та акт №1/388 за травень 2008 року, вилучені для приєднання до кримінальної справи (а.с.240 том 1).

Податковий кредит позивача сформовано по першій події, на підставі податкової накладної, яка виписана ПП "Юнісеф", що являлося зареєстрованим платником податку на додану вартість (свідоцтво платника за даними офіційного веб-сайту ДПА України анульовано 12.02.2009 року).

Разом з тим, відповідачем зроблено висновки про необхідність виключення зі складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ, як такої, що за даними перевірки не підтверджена. В основу таких висновків покладено лише повідомлення УСБУ в Рівненській області про порушення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205 та ч.2 ст.209 КК України, за фактом придбання ПП "Юнісеф" з метою прикриття незаконної діяльності (а.с.146 том 1). В акті перевірки також зазначено про відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу ПП "Юнісеф", однак жодних підтверджуючих даний факт матеріалів, суду не надано. Визначення податковим органом суми податкових зобов'язань за допомогою інформації, одержаної з джерел інших ніж первинні документи, прямо суперечить вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999 року, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року та п.4.3. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року.

Аналогічним чином, не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагента ТОВ "Бім технікс" (а.с.198 том 1), оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати, при цьому, фінансові санкції.

Відповідно, висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2008 року в сумі 1808,95 грн. та за грудень 2008 року в сумі 28190,66 грн., з огляду на встановлену розбіжність за результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та інформації від ДПІ у Святошинському районі м.Києва про те, що ТОВ "Бім технікс" не звітується (а.с.28-30 том 1), не можуть бути прийняті судом як правомірні. Крім того, за даними ДПІ у Святошинському районі м.Києва свідоцтво даного платника ПДВ анульовано 24.04.2009 року.

Не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства висновки акту перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, щодо нікчемності правочинів позивача та первинної документації, якими вони оформлені.

За змістом приписів ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним. З урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів, обставини щодо наявності у обох чи хоча б одного учасника правочинів мети, завідомо суперечної інтересам держави - ухилення від сплати податків шляхом заниження податкових зобовязань, можуть бути підтверджені, зокрема, вироком про визнання осіб, які уклали відповідні угоди, видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів. В той же час, належних і допустимих доказів суду не надано, хоча суд неодноразово пропонував відповідачу надати усю документацію, яку він мав у своєму розпорядженні та використав під час перевірки та іншу, яку він має, для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку суду також надано не було.

Відомості про ТОВ "Будівельно-сервісна компанія", ТОВ "Рівне-метал", ТОВ "Трім К", ТОВ "Бігма-Трейд" та ПП "Юнісеф" внесені до Єдиного державного реєстру (а.с.131-145 том 1). Згідно з п.1 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обовязку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

Ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Обставини порушення кримінальних справ, зокрема, за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України, не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.

Відтак, під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентами, є нікчемними. Зокрема, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок.

Самі по собі правочини позивача не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства,на час їх укладення та виконання сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, а якщо контрагент за договором не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою длявизнання фіктивними укладених з ним угод.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вимогам ст.71 КАС України, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне №0004062342/0 від 02.09.2009 року, згідно якого Комунальному підприємству "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 456624,00 грн., в тому числі за основним платежем 304416,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 152208,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне №000405342/0 від 02.09.2009 року, згідно якого Комунальному підприємству "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради нараховано податкове зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 436404,00 грн., в тому числі за основним платежем - 335696,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100708,00 грн.

Присудити на користь позивача Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі.Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.01.2010 року