Рішення № 90752435, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 640/2288/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа»прозастосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2019 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень торговельного центру «Домосфера» Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 101 до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В якості підстави позову позивач вказав, що торговельний центр «Домосфера» ТОВ «Концерн Європа» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Зокрема, позивач зазначає, що 14.09.2018 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві прийнято наказ № 554 «Про проведення планових перевірок», яким вирішено провести планову перевірку торговельного центру «Домосфера» ТОВ «Концерн Європа» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки; повідомленням від 19.09.2018 № 24/2332 про проведення планової перевірки, яке наручно вручено головному інженеру ТОВ «Концерн Європа», повідомлено відповідача про намір проведення вказаної перевірки; на підставі наказу № 554 від 14.09.2018 видано посвідчення від 01.10.2018 № 3008 на проведення планової перевірки ТОВ «Концерн Європа»; 24.10.2018 перед початком перевірки головному інженеру ТОВ «Концерн Європа» вручено посвідчення на проведення перевірки № 30008 від 01.10.2018 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого; за результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті; ТОВ «Концерн Європа» отримати і підписати акт відмовився, про що в акті здійснено відповідний запис; за наслідками перевірки головного інженера по експлуатації ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова серії КИ № 012329/304 від 19.11.2018); вказані в акті порушення вимог законодавства щодо техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті перевірки, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі; наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Аблову Є.В.

13.02.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2288/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

07.03.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України визначаються підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування; ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом, а не центральним, тому в силу Кодексу цивільного захисту України не наділений повноваженнями для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом; щодо самих порушень, то більшість з них усунуті, а решта перебувають в процесі усунення і будуть виправлені найближчим часом; щодо проходження шляхів евакуації з торгівельної зали через складські або підсобні приміщення (п. 9 таблиці), то зазначені приміщення здаються в оренду на підставі договорів оренди, якими передбачена саме відповідальність орендарів за недотримання правил пожежної безпеки та вимог органів пожежного нагляду; до того ж всі зазначені приміщення мають 2 виходи, з яких один є центральним, а другий запасним, тобто проведення евакуації може проходити через 2 виходи; щодо влаштування меблів кав`ярні на шляхах евакуації першого поверху (п. 14 таблиці), то зі схеми розташування кафе та самих меблів видно, що вони знаходяться в стороні від евакуаційного виходу, а місця для проведення евакуації достатньо; щодо тверджень позивача про те, що в торговельних приміщеннях не звільнено підступи до систем внутрішнього протипожежного водогону (пожежних кранів) (п. 15 таблиці), то відповідно до п. 2.2.10 розділу V ППБ України передбачається, що зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані, що взагалі не відповідає виявленому порушенню; щодо тверджень позивача про те, що комори (склади) магазинів (бутиків), що використовуються адміністрацією ТРЦ як склад не відокремлені від торговельних залів протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям ІІІ типу (п. 21 таблиці), то варто звернути увагу, що у будівлі ТРЦ «Домосфера» взагалі відсутні будь-які склади (комори), натомість вказані приміщення є підсобними приміщеннями магазину (крамниці); щодо не виконання дверей складів (комор) та приміщень для приймання товарів протипожежними (п. 22 таблиці), то як видно з фотоматеріалів перевірки там взагалі відсутні двері; щодо не підвищення межі вогнестійкості несучих металевих конструкцій (п. 23 таблиці), то у відповідності до п. 22 Розділу ІІ ППБ України під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта; отже ДБН В.1.1-7:2016 прийняті набагато пізніше аніж ТРЦ «Домосфера» ТОВ «Концерн Європа» було введено в експлуатацію, а тому такі ДБНи не мають зворотної сили в часі та не можуть застосовуватись; щодо встановлення електричних вимикачів не за межами складських приміщень (п. 26 таблиці), то відповідно до п. 1.15 Розділу IV ППБ України для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших побідних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах, а отже в приміщеннях відповідача відсутні будь-які вибухонебезпечні і пожежонебезпечні зони та позивачем таких зон не виявлено; щодо не забезпечення у складському приміщенні С9/2 проходів між стінами та стелажами не менше 1 м (п. 27 таблиці), то відповідно до п. 9.1.7 розділу VI ППБ України у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконувати стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м; за відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін; конструкції стелажів висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів; в приміщенні С9/2 стелажі виконані не з горючих матеріалів, а вимоги, які ставляться щодо забезпечення проходів між стінами і стелажами стосуються саме стелажів з горючих матеріалів; щодо не визначення для всіх складських приміщень категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки (п. 29 таблиці), то ДСТУ Б В.1.1-36:2016 були затверджені у 2016 році, а тому відповідно до Конституції України не мають зворотної дії в часі; щодо здійснення реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту приміщень без розробки проектної документації (п. 32 таблиці), то з моменту вводу будівлі в експлуатацію реконструкції, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень не виконувались; щодо не передбачення для відвідувачів закладу громадського харчування другого евакуаційного виходу (п. 35 таблиці), то фактично у вказаного приміщення є другий евакуаційний вихід, а позивачем не надано доказів відсутності такого; щодо не забезпечення сходових клітин, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації евакуаційним освітленням (п. 36 таблиці), то на всіх сходових клітинах та коридорах аварійне освітлення є та справне на 100%, а лампи відсутні в основному освітленні, яке перероблюється на LED освітлення; щодо не надання результатів іспитів покриття підлоги (п. 37 таблиці), то варто зазначити, що вся підлога ТРЦ «Домосфера» вкрита керамічною плиткою, натомість докази існування килимів, килимових доріжок в якості покриття для пішого пересування відвідувачів не надані; щодо не проведення один раз на пів року практичних тренувань щодо безпечної та швидкої евакуації людей (п. 38 таблиці), то варто зазначити, що у відповідача є журнал про проведення інструктажу та практичних навчань персоналу ТРЦ «Домосфера»; щодо не обладнання зон з кухонним обладнанням модульною системою локального пожежогасіння (п. 44 таблиці), то заклад ресторанного харчування є самостійною юридичною особою, а в структурі ТРЦ «Домосфера» ТОВ «Концерн Європа» таких не створено; до того ж у ДБН необхідною умовою є кількість посадочних місць, а саме 50 і більше, однак в кафе, що знаходиться в ТРЦ «Домосфера» відсутня така кількість посадочних місць; щодо не обладнання приміщення станції пожежогасіння телефонним зв`язком з центральним пунктом управляння СПЗ (п. 46 таблиці), то вказане порушення внесено помилково, оскільки у ДБН про такі вимоги не зазначено; щодо не відповідності електричних машин, апаратів, обладнання, електропроводів та кабелів класу зони згідно з ПУЕ (п. 47 таблиці), то у ТОВ «Концерн Європа» у ТРЦ «Домосфера» відсутні будь-які складські приміщення; щодо не проведення випробування систем протидимного захисту (п. 49 таблиці), то між ТОВ «Концерн Європа» та ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи» укладено договір на технічне обслуговування № 01/10 від 01.03.2010, у відповідності до п. 1.1 кого ТОВ «Науково-технічний центр «Охоронні системи» бере на себе обов`язок по технічному обслуговуванню ряду систем, зокрема і центрального пульту управління системами протипожежного захисту та автоматики системи протидимного захисту; щодо виконання компонентів системи пожежної сигналізації газової котельні не у вибухонебезпечному виконанні (п. 50 таблиці), то у ППБ України мова йде про те, що системи протипожежного захисту мають бути справними, натомість жодного посилання на встановлення таких систем не у вибухонебезпечному виконанні немає; щодо ширини сходових площадок, яка менша за ширину маршу сходових кліток (п. 56 таблиці), то в пунктах, на які посилається позивач, жодним чином не вказано нічого про ширину сходових площадок; щодо класу вогнестійкості перегородок шахти ліфта (п. 57 таблиці), то шахта ліфта виконана з матеріалу вогнестійкість якого ЕІ 90, що відповідало всім будівельним нормам і стандартам на момент введення ТРЦ в експлуатацію; щодо не проведення заходів щодо поліпшення вогнезахисного покриву конструкцій будинку та системи димовидалення (п. 59 таблиці), то посилання позивача стосуються норм щодо будинків, а не ТРЦ; також варто врахувати, що оскільки більшість порушень виявлена саме в орендарів ТОВ «Концерн Європа», то застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації всього ТРЦ є незаконним та не пропорційним.

26.03.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що не визнає тверджень відповідача про те, що деякі пункти порушень усунуті, а інші перебувають на стадії усунення; до того ж ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд; проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає корегуванню у зв`язку із введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у т.ч. щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності до мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи; до того ж, належним доказом усунення порушень, виявлених під час перевірки, є не твердження про це відповідача, а акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому якщо відповідач вважає, що порушення виявлені під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до Головного управління.

04.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що на адресу Головного управління надійшла заява відповідача від 26.02.2019 № 24/24 «Про проведення позапланової перевірки»; згідно з наказом № 554 від 12.03.2019 на підставі посвідчення від 13.03.2019 № 2254 була проведена перевірка ТОВ «Концерн Європа» щодо додержання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; під час перевірки складено акт від 27.03.2019 № 284, у якому зафіксовано вже 51 порушення; отже у відповідача відсутній підтверджувальний доказ щодо відсутності порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

03.06.2019 у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа № 640/2288/19, для подальшого розгляду прийнято рішення передати справу на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Пащенку К.С.

07.06.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначає, що частково порушення були усунуті.

11.06.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято справу № 640/2288/19 до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.07.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що під час проведення останнього позапланового заходу у відповідача мало місце вже 42 порушення із 59 первинно виявлених; належним доказом усунення порушення є саме акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

07.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що на підставі письмового звернення ТОВ «Концерн Європа» від 18.07.2019 № 173/24 Головним управлінням видано наказ від 30.07.2019 № 613 «Про проведення позапланової перевірки», відповідно до якого видано посвідчення від 31.07.2019 № 5010.

03.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли довідкові пояснення, у яких останній зазначає, що під час проведення останнього позапланового заходу у ТОВ «Концерн Європа» було виявлено 38 порушень із 59 первинних, а тому слід вважати, що позивач і надалі порушує вимоги законодавства щодо техногенної та пожежної безпеки.

16.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначає, що порушення, які описує позивач в акті перевірки від 16.08.2019 фактично місця не мають та не підтверджені належним чином позивачем.

13.03.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, у якому серед іншого позивач зазначає, що ТОВ «Концерн Європа» і надалі експлуатує приміщення ТРЦ «Домосфера» з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю за здоров`ю людей; з 59 первинно виявлених порушень частину усунуто, але 35 порушень і надалі мають місце.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, у строк з 24.10.2018 по 06.11.2018 посадовими особами Голосіївського управління ГУ ДНС України у м. Києві було проведено планову перевірку щодо додержання ТОВ «Концерн Європа» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки було складено акт № 336 від 06.11.2018, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфера пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) розділу V п. 1.1, розділу ІІ п. 22 ППБУ - не у всіх приміщеннях зрошувачі автоматичного пожежогасіння встановлені відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації виробників;

2) розділу V п. 1.2, розділу ІІ п. 22 ППБУ - деякі приміщення не обладнано автоматичними установками пожежогасіння;

3) розділу V п. 1.2, розділу ІІ п. 22 ППБУ - деякі приміщення не дообладнані системою пожежної сигналізації;

4) розділу ІІ п. 22, розділ ІІІ п. 2.7, п. 2.8 ППБУ - часткове пошкодження вогнезахисного обробляння повітроводів системи протидимного захисту та не здійснено його відновлення;

5) розділу V п. 1.4 ППБУ - не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частиками ПКПП;

6) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - інформація про несправність променевих сповіщувачів системи пожежної сигналізації не передається на пожежний пост ТЦ;

7) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - не всі променеві сповіщувачі встановлені в артіумі знаходяться в справному стані;

8) розділу ІІІ п. 2.27 ППБУ - допускається зачинення дверей (евакуаційних виходів назовні) на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;

9) розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - шляхи евакуації з торгівельної зали проходять через складські або підсобні приміщення ;

10) розділу IV п. 1.6 ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

11) розділу IV п. 1.17 ППБУ - електропроводка прокладена по горючим основам;

12) розділу IV п. 1.8 ППБУ - в приміщення закладу громадського харчування допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

13) розділу IV п. 1.18 ППБУ - під ескалатором (обмін валют) допускається застосування саморобного подовжувача;

14) розділу ІІІ п.2.37 ППБУ - меблі кав`ярні влаштовано на шляхах евакуації першого поверху;

15) розділу V п. 2.2.10 ППБУ - в торговельних приміщеннях не звільнено підступи до систем внутрішнього протипожежного водогону;

16) розділу V п. 1.4, п. 2.2.3 ППБУ - пожежний кран-комплект насосної станції не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра за стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентилів;

17) розділу ІІІ п. 2.23, п. 2.32 ППБУ - не всі евакуаційні виходи торгівельних приміщень позначені світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

18) розділу V п. 2.3 ППБУ - у насосній станції не вивішена схема обов`язки насосів, допускається зберігання сторонніх предметів і устаткування, трубопроводи і наноси не пофарбовані у відповідний колір, на кожній засувці і пожежному насосі підвищувачі відсутня інформація про їх призначення, на дверях відсутній напис про місце зберігання ключів від насосної станції;

19) розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ - шляхи евакуації ТЦ захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами;

20) розділу IV п. 1.18 ППБУ - в деяких приміщеннях закладу громадського харчування допускається складування горючих матеріалів ближче 1 м. до розподільчих щитів, електроприладів;

21) розділу ІІІ п. 2.3, розділу VІ п. 4.1 ППБУ - деякі комори (склади) магазинів (бутиків) не відокремлені від торговельних залів протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям ІІІ-го типу;

22) розділу ІІІ п. 2.3, розділу VІ п. 4.1 ППБУ - двері складів (комор) та приміщень для приймання товарів не виконані протипожежними;

23) розділу ІІ п. 22 ППБУ - не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій;

24) розділу ІІІ п. 2.3, п. 2.37 ППБУ - протипожежні двері та ворота не утримуються у справному стані (допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей);

25) розділу ІІІ п. 2.33 ППБУ - не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі;

26) розділу ІV п. 1.15 ППБУ - електричні вимикачі, які встановлені безпосередньо у складських приміщеннях, не винесено за межі зазначених приміщень;

27) розділу VІ п. 9.1.7 ППБУ - у складському приміщенні не забезпечено проходи між стінами та стелажами не менше ніж 1 м.;

28) розділу ІІ п. 4 ППБУ - для кожного приміщення на видимих місцях не вивішені затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

29) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - для всіх приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;

30) розділу VІ п. 4.7 ППБУ - на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;

31) розділу V п.1.1 ППБУ - протипожежна штора на третьому поверсі не виконує функції проти поширення продуктів горіння;

32) розділу ІІ п. 21 ППБУ - реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень , будинків і споруд здійснюються без розробки проектної документації;

33) розділу ІV п. 1.17 ППБУ - на ресепшині, в приміщенні вузла вводу води та в мобільних будівлях допущено розміщення електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів на горючих основах;

34) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - в деяких приміщеннях на зрошувачах автоматичної системи пожежогасіння встановлено ковпаки;

35) розділу ІІІ п. 2.23, п. 2.26 ППБУ - в приміщення для відвідувачів закладу громадського харчування не передбачено другий евакуаційний вихід;

36) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (наявні світильники пошкоджені та без ламп);

37) розділу ІІІ п. 2.28 ППБУ - не надані результати іспитів покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації з торгівельних приміщень, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності;

38) розділу ІІ п. 5 ППБУ - не проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

39) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в приміщеннях не проводяться ремонтні роботи та в мобільних будівлях, що розташовані на території ТРЦ, допускається експлуатація світильників з лампами розжарювання без захисного скла;

40) розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - на підлозі по шляхам евакуації допускається влаштування перепадів висот і виступів висотою більше 0,05 м.;

41) розділу ІІІ п. 2.27 ППБУ - двері евакуаційного виходу з деяких приміщень відчиняються не в напрямку виходу з приміщень;

42) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в деяких приміщеннях, в мобільних будівлях допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

43) розділу ІІ п. 5, п. 6 ППБУ - в приміщеннях закладу громадського харчування відсутній план евакуації людей на випадок виникнення пожежі та наявні плани евакуації не відкориговані;

44) розділу V п. 1.2 ППБУ - зони з кухонним обладнанням закладу громадського харчування та базару (плити, сковороди, вертикальні, кутові, ланцюгові печі, фритюрниці, жарові шафи, «китайські котли») не обладнані модульною системою локального пожежогасіння;

45) ст. 40 КЦЗУ, п. 8 ч. 1 ст. 20 постанови КМУ № 444 - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у т.ч. правилам техногенної безпеки;

46) розділу V п. 1.2, п. 1.4 ППБУ - приміщення станції пожежогасіння не обладнано телефонним зв`язком з центральним пунктом управління СПЗ;

47) розділу ІV п. 1.2 ППБУ - електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі в складських приміщеннях за виконанням та ступенем захисту не відповідають класу зони згідно з ПУЕ;

48) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не проведено ревізію існуючих приладів захисту від блискавок із складанням відповідних актів;

49) розділу V п. 1.4 ППБУ - не проведено випробування систем протидимного захисту зі складанням відповідного акту;

50) розділу V п. 1.1, п. 1.2 ППБУ - компоненти системи пожежної сигналізації газової котельні виконані не у вибухонебезпечному виконанні;

51) розділу V п. 2.2 ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти пристосовані для візуального огляду без розкривання;

52) розділу ІІІ п. 1.3, розділу V п. 2.1 - захаращено проїзд до пожежного гідранту біля мобільних будинків;

53) розділу ІІІ п. 1.15 ППБУ - на території, на в`їздах відсутня схема території, в якій вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них;

54) розділу ІІІ п. 2.37, розділу ІІ п. 22 ППБУ - в об`ємі сходових кліток на рівні 1-го поверху влаштовані підсобні приміщення;

55) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в мобільних будинках допускається користування пошкодженими електричними плитами;

56) розділу ІІІ п. 2.23, розділу ІІ п. 22 ППБУ - ширина сходових площадок менша за ширину маршу сходових кліток;

57) розділу ІІ п. 22 ППБУ - знижено клас вогнестійкості протипожежних перегородок шахти ліфта;

58) розділу ІІІ п. 2.3, розділу ІІ п. 22 ППБУ - знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах евакуаційного коридору 2 поверху;

59) розділу ІІІ п. 2.7, п. 2.8 ППБУ - не проводяться заходи щодо підтримання вогнезахисного покриву конструкцій будинку та системи димовидалення щодо підтримання його у відповідному технічному стані.

Враховуючи те, що під час проведення планової перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме Голосіївське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві мало повноваження на проведення перевірки ТОВ «Концерн Європа».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

Так, судом з пояснень представника відповідача встановлено, що ТОВ «Концерн Європа», на момент розгляду справи, усунуло певну кількість виявлених порушень та вжито ряд заходів.

На підставі звернення ТОВ «Концерн Європа» від 26.02.2019 № 24/24 було проведено позапланову перевірку ТРЦ «Домосфера», за результатами якої складено акт від 27.03.2019 № 284, у якому зафіксовано, що ТОВ «Концерн Європа» серед 59 порушень, які були виявлені при минулій перевірці, було усунено 8 порушень, а саме:

1) розділу V п. 1.4, п. 2.2.3 ППБУ - пожежний кран-комплект насосної станції не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра за стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентилів;

2) розділу V п.1.1 ППБУ - протипожежна штора на третьому поверсі не виконує функції проти поширення продуктів горіння;

3) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - в деяких приміщеннях на зрошувачах автоматичної системи пожежогасіння встановлено ковпаки;

4) розділу ІІІ п. 2.31 ППБУ - сходові клітини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (наявні світильники пошкоджені та без ламп);

5) розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - на підлозі по шляхам евакуації допускається влаштування перепадів висот і виступів висотою більше 0,05 м.;

6) розділу V п. 1.1, п. 1.2 ППБУ - компоненти системи пожежної сигналізації газової котельні виконані не у вибухонебезпечному виконанні;

7) розділу ІV п. 1.21 ППБУ - не проведено ревізію існуючих приладів захисту від блискавок із складанням відповідних актів;

8) розділу ІІ п. 22 ППБУ - знижено клас вогнестійкості протипожежних перегородок шахти ліфта.

В подальшому ТОВ «Концерн Європа» було подано до ГУ ДСНС у м. Києві заяву № 56/24 про проведення позапланової перевірки. За результатами проведення перевірки було складено акт № 489 від 08.05.2019, у якому зафіксовано, що із 51 порушення позивачем усунуто 9 порушень, а саме:

1) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - інформація про несправність променевих сповіщувачів системи пожежної сигналізації не передається на пожежний пост ТЦ;

2) розділу V п. 1.1, п. 1.4 ППБУ - не всі променеві сповіщувачі встановлені в артіумі знаходяться в справному стані;

3) розділу ІІІ п. 2.27 ППБУ - допускається зачинення дверей (евакуаційних виходів назовні) на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;

4) розділу IV п. 1.18 ППБУ - під ескалатором (обмін валют) допускається застосування саморобного подовжувача;

5) розділу V п. 2.2.10 ППБУ - в торговельних приміщеннях не звільнено підступи до систем внутрішнього протипожежного водогону;

6) розділу ІІ п. 4 ППБУ - для кожного приміщення на видимих місцях не вивішені затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

7) розділу V п. 1.4 ППБУ - не проведено випробування систем протидимного захисту зі складанням відповідного акту;

8) розділу ІІІ п. 2.37, розділу ІІ п. 22 ППБУ - в об`ємі сходових кліток на рівні 1-го поверху влаштовані підсобні приміщення;

9) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в мобільних будинках допускається користування пошкодженими електричними плитами.

В подальшому ТОВ «Концерн Європа» звернулося до позивача із письмовим зверненням від 18.07.2019 № 173/24 про проведення позапланової перевірки. За результатами проведення перевірки було складено акт від 16.08.2019, у якому зафіксовано, що із 42 порушень позивачем усунуто 4 порушення, а саме:

1) розділу ІІ п. 22, розділ ІІІ п. 2.7, п. 2.8 ППБУ - часткове пошкодження вогнезахисного обробляння повітроводів системи протидимного захисту та не здійснено його відновлення;

2) розділу V п. 1.4 ППБУ - не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частиками ПКПП;

3) розділу IV п. 1.17 ППБУ - електропроводка прокладена по горючим основам;

4) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в деяких приміщеннях , в мобільних будівлях допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.

В подальшому знову було проведено позапланову перевірку ТОВ «Концерн Європа» щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 05.03.2020 № 284, у якому зафіксовано, що із 38 порушень позивачем усунуто 3 порушення, а саме:

1) розділу ІІІ п. 2.3, п. 2.37 ППБУ - протипожежні двері та ворота не утримуються у справному стані (допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей);

2) ст. 40 КЦЗУ, п. 8 ч. 1 ст. 20 постанови КМУ № 444 - не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у т.ч. правилам техногенної безпеки;

3) розділу V п. 1.2, п. 1.4 ППБУ - приміщення станції пожежогасіння не обладнано телефонним зв`язком з центральним пунктом управління СПЗ.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем усунено порушення частково. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Так, на момент винесення рішення у цій справі не усунутими залишились 35 порушень, а саме порушення: 1) розділу V п. 1.1, розділу ІІ п. 22 ППБУ - не у всіх приміщеннях зрошувачі автоматичного пожежогасіння встановлені відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів і технічної документації виробників; 2) розділу V п. 1.2, розділу ІІ п. 22 ППБУ - деякі приміщення не обладнано автоматичними установками пожежогасіння; 3) розділу V п. 1.2, розділу ІІ п. 22 ППБУ - деякі приміщення не дообладнані системою пожежної сигналізації; 4) розділу ІІІ п. 2.23 ППБУ - шляхи евакуації з торгівельної зали проходять через складські або підсобні приміщення ; 5) розділу IV п. 1.6 ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 6) розділу IV п. 1.8 ППБУ - в приміщення закладу громадського харчування допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі; 7) розділу ІІІ п.2.37 ППБУ - меблі кав`ярні влаштовано на шляхах евакуації першого поверху; 8) розділу ІІІ п. 2.23, п. 2.32 ППБУ - не всі евакуаційні виходи торгівельних приміщень позначені світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 9) розділу V п. 2.3 ППБУ - у насосній станції не вивішена схема обов`язки насосів, допускається зберігання сторонніх предметів і устаткування, трубопроводи і наноси не пофарбовані у відповідний колір, на кожній засувці і пожежному насосі підвищувачі відсутня інформація про їх призначення, на дверях відсутній напис про місце зберігання ключів від насосної станції; 10) розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ - шляхи евакуації ТЦ захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами; 11) розділу IV п. 1.18 ППБУ - в деяких приміщеннях закладу громадського харчування допускається складування горючих матеріалів ближче 1 м. до розподільчих щитів, електроприладів; 12) розділу ІІІ п. 2.3, розділу VІ п. 4.1 ППБУ - деякі комори (склади) магазинів (бутиків) не відокремлені від торговельних залів протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям ІІІ-го типу; 13) розділу ІІІ п. 2.3, розділу VІ п. 4.1 ППБУ - двері складів (комор) та приміщень для приймання товарів не виконані протипожежними; 14) розділу ІІ п. 22 ППБУ - не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій; 15) розділу ІІІ п. 2.33 ППБУ - не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі; 16) розділу ІV п. 1.15 ППБУ - електричні вимикачі, які встановлені безпосередньо у складських приміщеннях, не винесено за межі зазначених приміщень; 17) розділу VІ п. 9.1.7 ППБУ - у складському приміщенні не забезпечено проходи між стінами та стелажами не менше ніж 1 м.; 18) розділу ІІІ п. 2.9 ППБУ - для всіх приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки; 19) розділу VІ п. 4.7 ППБУ - на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі; 20) розділу ІІ п. 21 ППБУ - реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень , будинків і споруд здійснюються без розробки проектної документації; 21) розділу ІV п. 1.17 ППБУ - в мобільних будівлях допущено розміщення електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів на горючих основах; 22) розділу ІІІ п. 2.23, п. 2.26 ППБУ - в приміщення для відвідувачів закладу громадського харчування не передбачено другий евакуаційний вихід; 23) розділу ІІІ п. 2.28 ППБУ - не надані результати іспитів покриття підлоги, прокладеного на шляхах евакуації з торгівельних приміщень , щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності; 24) розділу ІІ п. 5 ППБУ - не проводяться один раз на півроку практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей; 25) розділу ІV п. 1.18 ППБУ - в приміщеннях не проводяться ремонтні роботи та в мобільних будівлях, що розташовані на території ТРЦ, допускається експлуатація світильників з лампами розжарювання без захисного скла; 26) розділу ІІІ п. 2.27 ППБУ - двері евакуаційного виходу з деяких приміщень відчиняються не в напрямку виходу з приміщень; 27) розділу ІІ п. 5, п. 6 ППБУ - в приміщеннях закладу громадського харчування відсутній план евакуації людей на випадок виникнення пожежі та наявні плани евакуації не відкориговані; 28) розділу V п. 1.2 ППБУ - зони з кухонним обладнанням закладу громадського харчування та базару (плити, сковороди, вертикальні, кутові, ланцюгові печі, фритюрниці, жарові шафи, «китайські котли») не обладнані модульною системою локального пожежогасіння; 29) розділу ІV п. 1.2 ППБУ - електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі в складських приміщеннях за виконанням та ступенем захисту не відповідають класу зони згідно з ПУЕ; 30) розділу V п. 2.2 ППБУ - не всі пожежні кран-комплекти пристосовані для візуального огляду без розкривання; 31) розділу ІІІ п. 1.3, розділу V п. 2.1 - захаращено проїзд до пожежного гідранту біля мобільних будинків; 32) розділу ІІІ п. 1.15 ППБУ - на території, на в`їздах відсутня схема території, в якій вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них; 33) розділу ІІІ п. 2.23, розділу ІІ п. 22 ППБУ - ширина сходових площадок менша за ширину маршу сходових кліток; 34) розділу ІІІ п. 2.3, розділу ІІ п. 22 ППБУ - знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах евакуаційного коридору 2 поверху; 35) розділу ІІІ п. 2.7, п. 2.8 ППБУ - не проводяться заходи щодо підтримання вогнезахисного покриву конструкцій будинку та системи димовидалення щодо підтримання його у відповідному технічному стані.

Так, належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого акту матеріали справи не містять, натомість відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Аналізуючи всі у сукупності виявлені порушення, суд приходить до висновку, що більшість порушень пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом України у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Також суд принагідно звертає увагу на те, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Оскільки ТОВ «Концерн Європа» частково усунені первинно виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, це свідчить про добросовісність намірів ТОВ «Концерн Європа» щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з тим, на час розгляду справи в суді доказів, які б свідчили про повне усунення ТОВ «Концерн Європа» саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Доводи відповідача про те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчать про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «Концерн Європа» виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в ТРЦ «Домосфера».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень торговельного центру «Домосфера» Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Європа» (адреса: 03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, корп. 1, поверх 21, код ЄДРПОУ 20046820) за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 101 до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155).

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі, право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко