Рішення № 90752407, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 640/22946/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Супермаркет»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Супермаркет» (адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-А, ідентифікаційний код 35442481) (далі по тексту - позивач, ТОВ «Ашан Україна Супермаркет») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, ідентифікаційний код 39440996), в якому просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині накладення штрафу в розмірі 260746,43 грн. за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що ТОВ "Ашан Україна Супермаркет" вчинено всі дії та своєчасно направлено податкові накладні для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак їх реєстрація відбулась з запізненням з вини фіскальної служби, що виключає відповідальність позивача за прострочення строків, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Супермаркет" із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

20.12.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив відповідача, у якому зазначено, що виписані позивачем податкові накладні/розрахунки коригування, зазначені в акті перевірки від 10.07.2019 № 2061/28-10-44-01/35442481, зареєстровані позивачем з попуском граничного строку реєстрації, а тому враховуючи п. 201.10 ст. 201 ПК України та відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» правомірно застосовано штрафні санкції. Разом з цим, відповідач вказав, що позивач не погоджується з сумою нарахованих штрафних санкцій по податкових накладних, складених 30.12.2018 та 31.12.2018 та датами реєстрації 16.01.2019 та 17.01.2019 у зв`язку з несправністю роботи серверу ДФС, однак є і інші податкові накладні зареєстровані 17.01.2019 з порушенням строку, що позивачем не оскаржується і що вказує на визнання позивачем своєї вини в недотриманні строків реєстрації відповідних податкових накладних. Відповідач також звернув увагу на лист ДФС від 31.01.2019 № 5113/6/99-99-09-07-02-15 щодо перевантаженості серверу 15.01.2019, що вплинуло на обробку запитів на отримання відомостей з ЄРПН, проте не на прийом податкових накладних чи розрахунків коригування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 замінено відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасно зареєстровано накладні, що підлягають наданню платнику ПДВ. Складено акт від 10.07.2019 № 2061/28-10-44-01/35442481.

Відповідно до Акту перевірки ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» у період з 01.02.2018 по 16.05.2019 оформлено податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 661 451,20 грн., які зареєстровані в ЄДРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до Акту перевірки.

Не погоджуючись з висновками, встановленими в Акті перевірки, 02.08.2019 позивачем на підставі пункту 86.7 ст. 86 ПК України було подано заперечення на Акт перевірки вих. № 2448 від 01.08.2019.

Листом від 13.08.2019 №39475/10/28/-10-44-01-11 про розгляд заперечення позивача повідомлено про відмову у задоволенні заперечень та залишення висновків Акту перевірки без змін.

23.08.2019 ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» отримано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272 509,01 грн.

02.09.2019 позивач у порядку, передбаченому п. 56.3 ст. 56 ПК України, звернувся зі скаргою вих. № 2476 від 02.09.2019 на податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 01.11.2019 №792016199-00-08-05-05 податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками фіскальних органів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Варто відмітити, що позивач у позовній заяві не погоджується в частині накладення штрафу в розмірі 260746,43 грн., а не з сумою податкового повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 в цілому - 272 509,01 грн.

Штраф у розмірі 260746,43 грн. накладено у зв`язку з несвоєчасною, на думку фіскального органу, реєстрацією таких податкових накладних:

№ 15301 від 31.12.2018 на суму ПДВ 216 633,48 грн., що зареєстрована 17.01.2019;

№ 20672 від 30.12.2018 на суму ПДВ 940 000,00 грн., що зареєстрована 16.01.2019;

№ 114634 від 31.12.2018 на суму ПДВ 216 239,20 грн., що зареєстрована 16.01.2019;

№ 20671 від 30.12.2018 на суму ПДВ 508666,88 грн., що зареєстрована 16.01.2019;

№ 20666 від 31.12.2018 на суму ПДВ 125 924,74 грн., що зареєстрована 16.01.2019;

№ 20667 від 31.12.2018 на суму ПДВ 600 000,00 грн., що зареєстрована 16.01.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.

Як встановлено судом із матеріалів справи та акту перевірки, позивачем складено розрахунки коригування № 15301 від 31.12.2018, № 20672 від 30.12.2018, № 14634 від 31.12.2018, № 20671 від 30.12.2018, № 20666 від 31.12.2018, № 20667 від 31.12.2018 на суму ПДВ - 2 607 464,30 грн. (порушення терміну реєстрації відповідно до акту - 1 день).

Квитанціями № 1, наявними у матеріалах справи, підтверджується направлення зазначених розрахунків коригування у відповідні дні, а саме:

РК до ПН № 15301 від 31.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 14:50:30, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 18.01.2019 (т. 1, стор. 31) - документ не прийнято;

РК до ПН № 20672 від 30.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 14:33:28, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 18.01.2019 (т. 1, стор. 33, звор. бік) - документ не прийнято;

РК до ПН № 14634 від 31.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 15:13:01, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 17.01.2019 (т. 1, стор. 35) - документ не прийнято;

РК до ПН № 20671 від 30.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 14:31:43, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 18.01.2019 (т. 1, стор. 37, звор. бік) - документ не прийнято;

РК до ПН № 20666 від 31.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 14:44:24, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 17.01.2019 (т. 1, стор. 39, звор. бік) - документ не прийнято;

РК до ПН № 20667 від 31.12.2018 - дата відправки 15.01.2019, доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 14:46:02, дата надходження квитанції № 1 до ТОВ «Ашан Україна Супермаркет» - 17.01.2019 (т. 1, стор. 41) - документ не прийнято.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. (абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Приписами абз. 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, вказано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Так, у відповідності до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наведені норми свідчать про те, що вони не визначають максимально можливого терміну реєстрації податкової накладної, оскільки реєстрація податкової накладної є обов`язком платника податків, тоді як визначають термін, після якого розпочинається застосування штрафних санкцій по відношенню до платника податків у разі порушенням ним термінів реєстрації податкової накладної.

Тобто аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 1201 ПК України, лише за наявності його вини.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. (абз. 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 .

Згідно п. п. 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Положеннями п. 4 Порядку № 1246, визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 11 Порядку №1246).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з нормами п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як вже зазначалось, абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного, позивач, відправивши для реєстрації розрахунки коригування № 15301 від 31.12.2018, № 20672 від 30.12.2018, № 14634 від 31.12.2018, № 20671 від 30.12.2018, № 20666 від 31.12.2018, № 20667 від 31.12.2018 та не отримавши за результатами операційного дня квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації відповідної податкової накладної, мав право очікувати, що вказані розрахунки коригування буде зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх направлення - 15.01.2019.

Податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність вини платника податку у несвоєчасній реєстрації розрахунків коригування, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності в цій частині.

Така ж правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 09 жовтня 2018 року у справі №818/1073/17.

Посилання відповідача на обставини реєстрації решти податкових накладних як на підтвердження вини позивача за наведених у позові обґрунтувань судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються предмету спору, а саме застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування № 15301 від 31.12.2018, № 20672 від 30.12.2018, № 14634 від 31.12.2018, № 20671 від 30.12.2018, № 20666 від 31.12.2018, № 20667 від 31.12.2018, та не спростовують відсутність вини позивача як платника податків.

Надаючи правову оцінку таким діям фіскального органу, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.

При цьому, суд зазначає, що в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування № 15301 від 31.12.2018, № 20672 від 30.12.2018, № 14634 від 31.12.2018, № 20671 від 30.12.2018, № 20666 від 31.12.2018, № 20667 від 31.12.2018.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення строків реєстрації окремих розрахунків коригування.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3911,20 грн., що підтверджується квитанцією № 109308 від 15.11.2019.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача у розмірі 3911,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Супермаркет» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0011034401 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині накладення штрафу в розмірі 260746,43 грн. за порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Супермаркет» (адреса: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-А, ідентифікаційний код 35442481) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (адреса: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г, ідентифікаційний код 43141471) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Супермаркет» витрати по сплаті судового збору в сумі 3911,20 грн. (три тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 20 коп.), сплаченого відповідно до квитанції № 109308 від 15.11.2019.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко