Рішення № 90752236, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Київ № 640/17168/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 №0219071213.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва: від 11.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання; замінено відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючи орган вже застосовував штрафні санкції за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, відтак позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме правопорушення. Також позивач стверджує про відсутність об`єкта оподаткування у зв`язку з поданням уточнюючих декларацій.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначивши що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ДП МВС України "Інформ-ресурси" з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки з питання своєчасності сплати податку на додану вартість від 20.02.2019 № 5045/26-15-12-13-20.

В акті перевірки зазначено про порушення ДП МВС України "Інформ-ресурси" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 р. №0219071213 про застосування штрафної санкції у розмірі 747439,04 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

За приписами п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1- 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 203.1, п. 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, на платника податку покладено обов`язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов`язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому у разі несвоєчасної сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання, які виникли внаслідок подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість №499011213 та №9257126793, а також грошового зобов`язання нарахованого контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2018 №499011213.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач посилається на відсутність об`єкта оподаткування у зв`язку з поданням уточнюючих декларацій за періоди протягом яких нараховано грошове зобов`язання та подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

На думку суду, такі доводи є необґрунтованими, оскільки податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2018 №499011213 позивачу було нараховано штрафну санкцію виключно за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання самостійно визначеного ДП МВС України "Інформ-ресурси" у податкових декларація з податку на додану вартість за 2017-2018 роки, а податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2019 №0219071213 нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату зобов`язань за деклараціями з податку на додану вартість №499011213 та №9257126793 та визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 07.08.2018 №499011213.

Відтак база нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2018 №499011213 та від 14.03.2019 №0219071213 є різною, а тому посилання позивача на подвійне притягненням до відповідальності за одне й те саме правопорушення є помилковим.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує щодо несвоєчасності сплати сум узгоджених грошових зобов`язань.

Оскільки доказів скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2018 №499011213 до суду не надано, відтак твердження позивача не спростовують обставини несвоєчасної сплати грошового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2019 р. №0219071213.

Оскільки, позивачем не наведене обґрунтування на спростування несвоєчасної сплати грошового зобов`язання та не надано доказів на підтвердження своєчасності перерахування коштів до бюджету, суд доходить висновку, що позивачем порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, тому прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 747439,04 грн. є обґрунтованим. Відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11489,15 грн. (платіжне доручення від 05.09.2019 р. №9837).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" (ідентифікаційний код 32248749, місцезнаходження: 01103, м. Київ, проїзд Військовий, будинок 8);

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець