Рішення № 90752042, 04.08.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/940/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги протиправною;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі моїх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням періодів роботи на посаді викладача по класу духових інструментів в Сторожинецькій музичній школі, з 01 січня 1992 року по 08 жовтня 2001 року, та з 08 січня 2002 року по 30 квітня 2019 року, до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 17.06.2019 року позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 40 років 6 місяців, або 486 місяців. Позивач працювала викладачем в «Музичній школі № 2 м. Чернівці», яка віднесена до закладів позашкільної освіти, в періоди: з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року, та в Сторожинецькій музичній школі, в періоди: з 17.08.1987 року по 08.10.2001 року, та з 08.01.2002 року по даний час.

В листопаді 2019 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області була подана заява щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 14.11.2019 року за №1899/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про відмову у виплаті грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу та у зв`язку з тим, що вона не працювала на день досягнення пенсійного віку на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років.

На думку відповідача, її спеціальний стаж, до якого можна зарахувати періоди роботи викладачем музичної школи, становить 4 роки 10 місяців 26 днів, зокрема, з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року та з 17.08.1987 року по 31.12.1991 рік.

Відповідачем не було зараховано до спеціального стажу період роботи позивача на посаді викладача з 01.01.1992 року, оскільки посада викладача в позашкільних навчальних закладах, згідно розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, не передбачена.

Позивач вважає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Таким чином, враховуючи, що позивач має необхідний спеціальний педагогічний стаж для одержання грошової допомоги відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач вважає, що відмова Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до спеціального педагогічного стажу періодів роботи на посаді викладача по класу духових інструментів в Сторожинецькій музичній школі, в періоди з: 01.01.1992 року по 08.10.2001 року, та з 08.01.2002 року по 30.04.2019 року, є протиправною.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що з 28.12.2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, яку призначено згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

У листопаді 2019 року позивач звернувся до Головного управління щодо виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

14.11.2019 року листом №1899/03 Головне управління повідомило позивача, що йому відмовлено у виплаті грошової допомоги, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. При цьому в листі зазначено, що «згідно з наданими документами, страховий стаж становить 4 роки 10 місяців 26 дня».

Головним управлінням встановлено, що згідно із записами трудової книжки, ОСОБА_1 працювала викладачем в Сторожинецькій музичній школі в періоди: з 17.08.1987 року по 08.10.2001 року та з 08.01.2002 року поданий час. Окрім того, уточнюючою довідкою «Музичної школи №2 м. Чернівців» від 12.10.2010 року №68 підтверджено період роботи викладачем з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року. Зазначені музичні школи віднесені до закладів позашкільної освіти.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР «Про пенсії за вислугу років робітникам освіти, охорони здоров`я та сільського господарства» від 17.12.1959 № 1397 був затверджений Перелік закладів, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, згідно якого була передбачена посада викладачів в музичній школі - семирічці, яка належала до навчальних закладів та дитячих установ. Тому до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, можна зарахувати період роботи на посаді викладача в дитячій музичній школі до 31.12.1991. Таким чином, до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року та з 17.08.1987 року по 31.12.1991 року (що становить 4 роки 10 місяців 26 днів).

Враховуючи вищенаведені факти, відповідач вважає, що в діях Головного управління не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, та у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, правових підстави у виплаті грошової допомоги немає.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 26.11.1998 року Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 22-23).

Згідно з Довідкою Відділу реєстрацію актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції від 22.10.2007 року №774 дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 9).

Відповідно до Довідки Чернівецької дитячої музичної школи №1 від 28.08.1987 року №34 позивач по сумісництву працювала в Чернівецькій дитячій музикальній школі №1 на посаді викладача по класу флейти в період з 02.09.1985 року по 01.06.1986 року і з 01.09.1986 року по 01.06.1987 року (а.с. 11).

Відповідно до Довідки комунальної бюджетної установи «Музична школа №2 м. Чернівців» від 12.10.2010 року №68 позивач дійсно працювала викладачем відділу духових інструментів по класу флейти на 0,33 ставки Чернівецької дитячої музичної школи №2 з 21.09.1997 року по 01.04.1978 року (а.с. 10).

Відповідно до відомостей з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 06.06.1960 року, позивач в період з 17.08.1987 року по 08.10.2001 року та з 08.01.2002 року по даний час працює в Сторожинецькій музичні школі на посаді викладача по класу духових інструментів (а.с. 13-15).

Відповідно до Довідки Сторожинецької музичної школи Сторожинецької міської ради №3 від 27.08.2019 року позивач працювала в Сторожинецькій музичній школі на посаді викладача по класу духових інструментів в період з 17.08.1987 року по 08.10.2001 року. Прийнята з 08.01.2002 року на посаду викладача по класу духових інструментів та працює по даний час (а.с. 12).

Листом від 14.11.2019 року №1899/03 Головне управління повідомило позивача, що йому відмовлено у виплаті грошової допомоги, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. При цьому в листі зазначено, що згідно з наданими документами, страховий стаж становить 4 роки 10 місяців 26 днів (а.с. 16).

Листом від 03.12.2019 року №930/Д-11 відповідач повідомив позивача, що при визначенні права на одноразову грошову допомогу при розгляді заяви застосовувався перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (а.с. 18).

Листом від 24.12.2019 року №2458-30189/Д-03/8-2800/19 відповідач повідомив позивача, що оскільки вона немає 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для виплати грошової допомоги немає (а.с. 19-20).

Листом від 01.07.2020 року №2400-0211-8/18011 відповідач повідомив позивача, що Водночас, враховуючи, що всі музичні школи Чернівецької області до 01.01.1992 року були державними навчальними закладами та відносились до дитячих музичних шкіл-семирічок, період роботи в цих школах до 01.01.1992 року на посадах, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року №1397, зараховується до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років. Однак, починаючи з 01.01.1992 право на пенсію за вислугу років визначається виключно згідно з Переліком 909. Враховуючи викладене вище, до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи позивача з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року та з 17.08.1978 року по 31.12.1991 року (що становить 4роки 10 місяців 26 днів) (а.с. 21).

Зі змісту вказаних листів судом також встановлено, що з 17.06.2019 року позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 40 років 6 місяців, або 486 місяців.

Вважаючи протиправною відмову в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та висновків по суті спору.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини 1статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами статті 28 Закону України "Про освіту" 23.05.1991 року №1060-XII система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст. 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Як передбачено статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 року за №1841-III, з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про освіту" №2145-VIII, невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Тобто позашкільна, у тому числі позашкільна освіта є складовою системи освіти.

Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" №1841-III (Закон України №1841-III) та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 06 травня 2001 року за №433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала викладачем в «Музичній школі № 2 м. Чернівці», яка віднесена до закладів позашкільної освіти, в періоди: з 21.09.1977 року по 01.04.1978 року, та в Сторожинецькій музичній школі, в періоди: з 17.08.1987 року по 08.10.2001 року, та з 08.01.2002 року по даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Суд звертає увагу на те, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку №963, який відносить посаду, зокрема, "викладач" до педагогічних посад.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Таким чином, на переконання суду, викладач дитячої музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Як встановлено судом, необхідний стаж у розумінні статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" у позивача наявний (більше 30 років).

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909 було затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача цим переліком не була передбачена, однак, за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Водночас, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.02.2019 року у справі №233/4308/17 номер провадження 11-1100апп18, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Виходячи з наведеного, викладач класу духовних інструментів музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 на посаді викладача по класу духових інструментів в Сторожинецькій музичній школі повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні п. "е" ст.55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 111 (далі - Порядок).

Вимоги п. 5, п. 6 та п. 7 Порядку передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Враховуючи наведене, висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 (номер провадження 11-1100апп18), суд приходить до висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи, його посада відносяться до посад педагогічних працівників, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, слід визнати протиправними.

У зв`язку із цим, також підлягають задоволенню похідні від них вимоги про зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №39 від 04.07.2020 року (а.с. 8).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення та дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги протиправною.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі моїх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням періодів роботи на посаді викладача по класу духових інструментів в Сторожинецькій музичній школі, з 01 січня 1992 року по 08 жовтня 2001 року, та з 08 січня 2002 року по 30 квітня 2019 року, до спеціального педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, сплачений згідно квитанції №39 від 04.07.2020 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).

Суддя В.О. Григораш