Ухвала суду № 90750823, 04.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

04.08.2020 року справа №520/9152/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у застосуванні при перерахунки пенсії ОСОБА_1 З 25.04.2019 року положення п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2011 №1210;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області змінити раніше проведений розрахунок (механізм обчислення пенсії) при перерахунку пенсії ОСОБА_1 та починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок пенсії обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня кожного відповідного року, виключно як норми прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням відсотку втрати працездатності, без застосування інших видів розрахунку, змінивши раніше проведений розрахунок, без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210 (зокрема без застосування п. 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210), а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, та без застосування будь-яких обмежень щодо виплати заборгованості, в тому числі поетапного чи часткового.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно до норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішення Конституційного Суду України перерахунок та виплата державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинні здійснюватись виключно з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня кожного відповідного року, виключно як норми прямої дії ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням відсотку втрати працездатності, без застосування інших видів розрахунку.

Проте, відповідач на виконання рішення суду, здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та просив закрити провадження у справі у зв`язку із тим, що судом вже розглядалась справа щодо того самого предмета, між тими самими сторонами, з тих самих правових підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.05.2019 до Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області позивач подав заяву встановленої форми про перерахунок пенсії, а саме: за бажанням позивача, починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок та обчислення його державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 №1-р(1І)/2019 у справі №3-14/2019, зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням «дійсної строкової», яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019, тобто виключено з редакції ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року і урахуванням бажання позивача щодо обчислення державної (основної) пенсії зп`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону», а також проводити відповідні виплати.

14.05.2019 року рішенням Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.05.2019 року Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язати Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області за моїм бажанням, починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням «дійсної строкової», яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 року, тобто виключено з редакції ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням мого бажання щодо обчислення позивачу державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконних актів, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 року, позовну заяву задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення від 14.05.2019 року Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов`язано Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, починаючи з 25.04.2019, провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.

Рішення набрало законної сили 23.09.2019 року.

В процесі розгляду справи відбулася реорганізація Відповідача, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Згідно Переліку територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 реорганізовано, зокрема. Зміївське об`єднане у правління Пенсійного фонду України Харківської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивач вважає, що на виконання рішення суду йому здійснено частковий перерахунок пенсії, однак невірно застосовано механізм розрахунку, так як застосовано норми п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 23 листопада 2011 №1210, а не норми прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19 відповідач з 25.04.2019 здійснив перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, встановленої Постановою КМУ «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210, що не заперечується позивачем.

Таким чином, з метою виконання рішення суду позивач знов 08.11.2019 року звернувся до правонаступника Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, із заявою, в якій, з поміж іншого, просив:

1. Виконати вимоги Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19 та починаючи з 25.04.2019 року, провести перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії ОСОБА_1 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності ло положення ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, як норми прямої дії, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.

2. При виконанні вимог Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19 перерахунок пенсії ОСОБА_1 провести у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІ1, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 25.04.2019 року № 1-р(11)/2019 у справі № 3-14 2019 (402/19.1737/19).

Листом від 11.12.2019 №6366/К-14 відповідач надав відповідь на звернення позивача, роз`яснивши порядок перерахунку пенсії за рішенням суду, та зазначив, що виплата заборгованості в розмірі 12319,10 грн. за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 здійснюватиметься відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 №649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду".

Не погоджуючись з розрахунком перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд зазначає, що у даній справі, предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснення відповідних виплат.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі № 520/5252/19 прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача, отже спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду, що набрало законної сили.

Фактично при розгляді даного позову суд має дослідити і перевірити порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19 та правомірність вчинення дій відповідача щодо перерахунку пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі №520/5252/19 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугував факт здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року у справі №520/5252/19, який здійснено із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210 (а саме: п. 9-1 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210) та із застосуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.

Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись положеннями ст.ст.5, 47, 126, 142, 183, 189, 194, 205, 229, 238, 239, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.М. Тітов