Рішення № 90745631, 20.07.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7829/19

(2/199/216/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Куземі О.Г.,за участі представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_3 , представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири, скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири, треті особа, що не заявляють вимоги щодо предмету спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Олена Анатоліївна, ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідачів про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири, скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Дніпровська міська рада, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування. До департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради надійшов лист від департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 19.07.2019 проведено державну реєстрацію свідоцтва про право власності на житло від 27.06.2019 НОМЕР_9 на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 . Так департамент житлового господарства Дніпровської міської ради є органом приватизації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра, однак, зазначеним органом приватизації квартира АДРЕСА_1 у приватну власність не передавалась. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Подгорним Віталієм Ігоровичем за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_7 від 27.06.2019 року (номер об`єкту нерухомого майна 1877267912101), видане департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради.

У разі приватизації об`єктів державного та комунального житлового фонду документом, що підтверджує виникнення прав на такі об`єкти, є свідоцтво про право власності, видане відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», яке і є підставою для проведення державної реєстрації зава власності на приватизований об`єкт нерухомого майна в органах державної : реєстрації прав за заявою власника чи уповноваженої особи. Однак, як вбачається з листа департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради зазначене свідоцтво ОСОБА_5 не видавалось, що свідчить про підроблення документів, а дії, спрямовані на набуття права власності на об`єкти нерухомого майна містять ознаки злочину. Крім того, згідно відповіді Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» №9188 від 25.06.19, адресованій ОСОБА_5 , повідомлено заявника, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за міською радою на підставі рішення виконкому №492 від 10.08.1990, про що видано реєстраційне посвідчення від 16.08.1990. 04.09.2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за номером 529, предметом якого значиться спірна квартира, загальною площею 21,1 кв.м, житловою площею 11,8 кв.м., розташована в житловому будинку літ. А-9 та складається з 1- коридор, 2-житлова, 3-кухня, 4-санвузол, 5-шафа.

04.09.2019 року приватним нотаріусом ДМНО Дніпропетровської області Міссіяж О.А було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №529 від 04.09.2019 спірної квартири.

Отже, на час звернення з позовною заявою у власника нерухомого майна - Дніпровської міської ради створені відповідачами перешкоди в реалізації ним повноважень щодо розпорядження або користування належним позивачу майном. Спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі підробленого документа, а отже свідоцтво про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 повинно бути визнано нечинним.

У зв`язку з чим позивач просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_5 , реєстраційний НОМЕР_9 від 27.06.2019 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.09.2019 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за номером 529, предметом якого значиться вказана квартира. А також скасувати запис про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на квартиру за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

У свою чергу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду із позовом про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_5 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору № 18-19-06 від 07 грудня 2006 р., який було укладено із КЖЕП № 31 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про зміну договору найму житлового приміщення та переоформлення особового рахунку № 372/13 від 3.12.2005 р.». Він мешкає за вказаною адресою від народження, з 30.04.1984 р. З 2014 року у вказаній квартирі почала мешкати і донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка була зареєстрована орієнтовно в березні 2014 р.н.

18.10.2019 року йому стало відомо, що спірна квартира, в якій він мешкає, 04.09.2019 р. була продана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, укладеним з відповідачем ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А., зареєстрованим в реєстрі за № 529.

Позивач зазначає, що вказану угоду він не укладав, до приватного нотаріуса Міссіяж О.А. він не звертався і звертає увагу на той факт, що в договорі указана інша особа, прізвище, ім`я та по батькові якої збігається з його, а РНОКПП інший - НОМЕР_1 . Жодної заяви на приватизацію ним не подавалось, ні від нього, як від наймача спірної квартири, і як від законного представника неповнолітньої доньки - ОСОБА_6 . Жодного свідоцтва про право власності на спірну квартиру він не отримував. Реєстрація права власності на спірну квартиру відбулася за іншою особою. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був здійснений незаконний продаж спірної квартири, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 27.06.2019 року реєстраційний номер НОМЕР_7, виданого йому Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради всупереч вимогам закону, що фактично позбавило позивача та його доньку права на користування вказаною квартирою. У зв`язку з чим позивачі просили суд визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_5 , реєстраційний НОМЕР_9 від 27.06.2019 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Також просили визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Міссіяж О.А., зареєстрований в реєстрі за № 529.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник проти позовів заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, внаслідок втручання в її право власності вона понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги свої та первісного позивача підтримала.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У ст. 143 Конституції України зазначено, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 за міською радою на підставі рішення виконкому №492 від 10.08.1990 року. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є наймачем квартири АДРЕСА_1 на підставі договору № 18-19-06 від 07 грудня 2006 р., який було укладено із КЖЕП № 31 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про зміну договору найму житлового приміщення та переоформлення особового рахунку № 372/13 від 3.12.2005 р.». Третя особа та його донька ОСОБА_6 були зареєстровані у вказаній квартирі відповідно до вимог закону.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на рухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Подгорним Віталієм Ігоровичем за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_7 від 27.06.2019 року (номер об`єкту нерухомого майна 1877267912101), виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради.

Відповідно до ст.. 1, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Як було встановлено в ході розгляду справи та як вбачається з листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради зазначене свідоцтво ОСОБА_5 не видавалось. Як підтвердив сам ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), він не звертався із заявою про приватизацію спірної квартири ні до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, ні до будь-якої іншої установи, підприємства, організації.

04.09.2019 року між ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за номером АДРЕСА_4 адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 21,1 кв.м, житловою площею 11,8 кв.м., розташована в житловому будинку літ. А-9 та складається з 1- коридор, 2-житлова, 3-кухня, 4-санвузол, 5-шафа. Того ж дня приватним нотаріусом ДМНО Дніпропетровської області Міссіяж О.А. було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на підставі вказаного договору купівлі-продажу квартири (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1877267912101, номер запису про право власності 33077033).

Прізвище, ім`я, по-батькові особи, за якою реєстровано право власності на спірну квартиру збігається з даними ОСОБА_5 , однак реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначений інший, - в ОСОБА_5 , який є третьою особою за первісним позовом РНОКПП НОМЕР_2 , а РНОКПП особи, за якою проведена реєстрація права власності - НОМЕР_1 . Також не збігаються паспортні дані. Так, під час реєстрації вказаного свідоцтва про право власності, до реєстраційної справи в електронній формі долучений технічний паспорт, виконаний на замовлення « ОСОБА_5 » однак в графі «Місце проживання, серія і номер паспорта фізичної особи або місцезнаходження» вказаний невідомий номер « НОМЕР_5 », що не збігається з даними паспорта третьої особи. Так, паспорт, який посвідчує його особу: « НОМЕР_6 , виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 16.02.2001 р.» Крім того фото в паспорті, які ідентифікують особу, є різними

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п.2, 5 Постанови Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 27 червня 2019 року, реєстраційний НОМЕР_8, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 04 вересня 2019 року між ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №529. Скасувати запис 32491612 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Скасувати запис 33077033 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

У частині позовних вимог позивача та третьої особи до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради суд вважає на необхідне відмовити, оскільки доказів порушення відповідачем прав позивача та третьої особи, останніми суду не надано.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача ОСОБА_2 та її представника, оскільки сторонами не заперечується той факт, що вона є добросовісним набувачем, що не виключає можливості визнання правочину недійсним, укладеним за участі добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне ОСОБА_5 (( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 5763,00 грн. та на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1536,80 грн..

Керуючись ст.ст. 203,215, 391 ЦК України, ст.ст.10-13,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири, скасування записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу квартири,- задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 27 червня 2019 року, реєстраційний №67 А-19.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 04 вересня 2019 року між ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міссіяж Оленою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №529.

Скасувати запис 32491612 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Скасувати запис 33077033 про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 5763,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1536,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня виготовлення повного рішення апеляційної скарги.

Суддя: