Рішення № 90745630, 23.07.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1331/20

(2/199/1117/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Рудові І.О.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , про визнання дій неправомірними.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , про визнання дій неправомірними.

Позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що 20 вересня 2000 року виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська позивачу ОСОБА_3 було видано ордер на жиле приміщення № 02376 на право зайняття жилого АДРЕСА_2 . Право проживання у згаданій квартирі відповідно до ордеру було дозволено ОСОБА_3 разом із сім`єю, а саме дружині - ОСОБА_4 , та донькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Підставою для видачі вищезазначеного ордеру стало Рішення № 5 від 09.06.2000 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області.

20 жовтня 2000 року позивач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зареєструвалися у вказаній квартирі, про що в їх паспортах проставлено відповідний штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач зауважує, що в ордері була вказана АДРЕСА_4 . 01.04.2019 року адвокатом Цезаревою М. І. на ім`я міського голови було подано адвокатський запит № 2903/19-1 від 29.03.2019 року щодо надання інформації стосовно перейменування вул . АДРЕСА_6 на АДРЕСА_13. Даний запит було направлено для виконання Головного архітектурно-планувального управління, який 04.04.2019 року надав відповідь № 12/19-77, що такого перейменування не було, а невідповідність, ймовірно, обумовлена невірним перекладом з російської мови на українську (вказано "вулиця Знаменська" замість "вулиця АДРЕСА_6") та рекомендовано при оформленні будь-яких документів, де зазначається назва проїзду, керуватись чинним найменуванням - вулиця АДРЕСА_6. Таким чином, позивач зазначає, що їх квартира знаходиться за адресою АДРЕСА_6 .

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 , маючи намір реалізувати своє право та право сім`ї на безоплатну приватизацію житла, звернувся з відповідною заявою до органу приватизації, а саме: до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, але 09 жовтня 2015 року за № 3/4-1147 отримав відмову у розгляді заяви, яка вмотивована тим, що відсутні відомості, що ОСОБА_5 не використала своє право на приватизацію, та в наданій до заяви довідці Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР від 21.08.2012 року № 9828 допущено помилку у частині адреси (вказано секція №3).

На сьогоднішній день ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ) не є зареєстрованою за вказаною адресою.

Згідно Свідоцтва на право власності від 18.12.2001 року, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 16.09.1999 року за № 2036, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записаного у реєстрову книгу № 29 ЖЮ за реєстровим № 2036, квартира АДРЕСА_7 в особі Дніпропетровської міської ради на праві комунальної власності.

Проте, після отримання відмови стало відомо, що існує розбіжність в документах, а саме: в ордері, в паспортах та в правовстановлюючих документах на цю квартиру, які отримані територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради у 2001 році. Тобто ордер на вселення у квартиру та реєстрація місця проживання були видані раніше, ніж територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпропетровської міської ради оформлено свідоцтво про право комунальної власності. Таким чином, в документах, обов`язкових для подання на приватизацію квартири є розбіжність, а саме: в ордері окрім того, що зазначена неправильно вулиця також не зазначена секція № 3, в паспортах позивачів - відсутня секція АДРЕСА_6 , а в свідоцтві про право комунальної власності на цю квартиру - зазначається, що квартира АДРЕСА_8 .

Згідно Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3269 від 11.10.2007 року житловий будинок літ. А-10 за адресою: АДРЕСА_6 передано на баланс Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Затишок-З». Таким чином, у зв`язку з розбіжностями в документах позивач разом з членами своєї сім`ї не можуть реалізувати своє право на приватизацію житла.

Внаслідок того, що квартира АДРЕСА_8 , яку отримав у законний спосіб за ордером і у якій на теперішній час проживає ОСОБА_3 з сім`єю, належить територіальній громаді м. Дніпра, у ОСОБА_3 відсутні правові підстави звернутись до комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської обласної ради для внесення змін у реєстраційну справу будинку.

Також позивач зауважує, що на момент оформлення територіальною громадою в особі Дніпропетровської міської ради права власності на вищезазначену квартиру загальна площа розраховувалась без урахування площ літніх приміщень (балконів, лоджій тощо), а тому в свідоцтві на право власності вказана загальна площа 76,5 кв. м. На сьогоднішній день порядок обміру змінився, а тому згідно нового технічного паспорта загальна площа квартири складає 79,0 кв. м., з яких 1,6 кв. м. - площа лоджії, 0,9 кв. м. - площа балкону.

Повторно, задля реалізації права на приватизацію житлового фонду, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, позивач звернувся наприкінці 2019 року до органу приватизації - Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради - через Центр надання адміністративних послуг - справа № 301032-098369-108-01- 2019. До заяви, яка була зареєстрована в Департаменті міської ради ДМР за № 2а від 09.01.2020 року, було подано необхідні документи, проте 10.02.2020 року представником позивача ОСОБА_1 в ЦНАП було отримано відповідь на звернення про приватизацію житлового фонда № 3/16-392 від 28.01.2020 року, згідно якої у приватизації квартири АДРЕСА_8 . З було відмовлено з підстави, що надана довідка про склад сім`ї від 06.12.2019 року № 227 та реєстрація місця проживання в паспортах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суперечать іншим поданим документам в частині адреси, а саме: в частині зазначення секції, а також за відсутності згоди на збір та обробку персональних даних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Таким чином, повторне звернення ОСОБА_3 з питання щодо приватизації житла не було розглянуто по суті, а тому позивач та члени його сім`ї не можуть реалізувати своє право на приватизацію житла, оскільки є неспівпадіння адреси, зазначеної в паспортах та ордері, з адресою, зазначеною в свідоцтві на право власності, виданого територіальній громаді ДМР. Отже позивачем використані усі позасудові способи захисту свого права на приватизацію житла. Тому, позивач просить суд визнати відмову Департамента житлового господарства Дніпровської міської ради від 28.01.2020 року №3/16-392 в наданні адміністративної послуги - приватизації квартири АДРЕСА_7 за заявою ОСОБА_3 неправомірною та зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради розглянути питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_3 про приватизацію квартири АДРЕСА_7 відповідно до вимог, передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ухвалою від 03.03.2020 відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись з позовними вимогами в повному обсязі представником відповідача до суду надано відзив, у якому зазначено, що інформація щодо нерухомого майна, що зазначена в ордері, відрізняється від інформації, з якою звернувся позивач до департаменту житлового господарства з метою здійснення приватизації, а саме квартири АДРЕСА_7 . Тобто , позивач просить приватизувати квартиру, що належить на праві комунальної власності - територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Крім того, згідно матеріалів справи, загальна площа, яка зазначена в ордері на квартиру АДРЕСА_8 складає 82,9 кв.м., а загальна площа відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 складає 76,5 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, в задоволенні яких просила відмовити, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

У відповідності зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

За правилами, встановленими ч. 1-3 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 року №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482-XII), приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Частиною 1 ст. 2 Закону №2482-XII передбачено, що до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно з ч. 10, 11 ст. 8 Закону № 2482-XII органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 8 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Відповідно до п. 17 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відповідно до п. 18 вказаного Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім`ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Обов`язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України проголошений ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Рішенням Конституційного суду України від 10 червня 2010 року №15-уп/2010 дано тлумачення розуміння ч. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та зазначено, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано (в одній чи кількох квартирах, будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатковою квадратних метрів на сім`ю.

Як вбачається із матеріалів справи, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради 28 січня 2020 року відмовив у наданні адміністративної послуги - приватизації квартири АДРЕСА_7 за заявою ОСОБА_3 , з тих підстав, що заявником не надані необхідні документи у повному обсязі, а саме:

1.Надана довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.12.2019 № 227 та реєстрації місця проживання в паспортах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суперечить іншим поданим документам в частині адреси, а саме в частині зазначення секції;

2.Відсутні згоди на збір та обробку персональних даних від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Суд вважає таку відмову неправомірною з огляду на наступне.

20 вересня 2000 року виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська позивачу ОСОБА_3 було видано ордер на жиле приміщення № 02376 на право зайняття жилого АДРЕСА_2 . Право проживання в даній квартирі відповідно до ордеру було дозволено ОСОБА_3 разом із сім`єю, а саме дружині - ОСОБА_4 , та донькам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Підставою для видачі вищезазначеного ордеру стало рішення Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області № 5 від 09.06.2000 року (а.с. 14).

20 жовтня 2000 року позивач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 зареєструвалися у вказаній квартирі, про що в їх паспортах проставлено відповідний штамп про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , та підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 06.12.2019 № 227 (а.с.8).

У зв`язку з наявними розбіжностями у назві вулиці, що зазначені в ордері на жиле приміщення № 02376 та паспортах, адвокатом Цезаревою М. І. до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради було подано адвокатський запит № 2903/19-1 від 29.03.2019 року щодо надання інформації стосовно перейменування вул. АДРЕСА_6 на АДРЕСА_13 (а.с. 16).

Листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 04.04.2029 повідомлено, що такого перейменування не було, а невідповідність, ймовірно, обумовлена невірним перекладом з російської мови на українську (вказано "вулиця Знаменська" замість "вулиця АДРЕСА_6") та рекомендовано при оформленні будь-яких документів, де зазначається назва проїзду, керуватись чинним найменуванням - вулиця АДРЕСА_6 (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 18.12.2001 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 16.09.1999 за № 2036, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записаного у реєстрову книгу № 29 ЖЮ за реєстровим № 2036, квартира АДРЕСА_7 в особі Дніпропетровської міської ради на праві комунальної власності (а.с.19).

В той час, коли ордер на вселення у квартиру та реєстрація місця проживання були видані раніше, ніж територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпропетровської міської ради оформлено свідоцтво про право комунальної власності. Таким чином, в документах, обов`язкових для подання на приватизацію квартири є розбіжність, а саме: в ордері окрім того, що зазначена неправильно вулиця також не зазначена секція № 3, в паспортах позивачів - відсутня секція АДРЕСА_6 , а в свідоцтві про право комунальної власності на цю квартиру - зазначається, що квартира

АДРЕСА_7. Внаслідок того, що квартира АДРЕСА_8 , яку отримав у законний спосіб за ордером і в якій на теперішній час проживає ОСОБА_3 з сім`єю, належить територіальній громаді м. Дніпра, у ОСОБА_3 відсутні правові підстави звернутись до комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської обласної ради для внесення змін у реєстраційну справу будинку.

Щодо відсутності згоди на збір та обробку персональних даних від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд виходить з того, що ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 , з 06.03.2017 року, з реєстраційного обліку знята 05.08.2019 (а.с. 33).

ОСОБА_9 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 , з 15.06.2009 до 02.08.2019 (а.с. 33).

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з метою приватизації квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були зареєстровані за вказаною адресою, суд вважає, що відсутність їх згоди на збір та обробку персональних даних не можуть бути підставою для відмови у наданні адміністративної послуги - приватизації.

Згідно з п. 10 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і визнання права.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позивачем вимог в частині зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради як органу приватизації державного житлового фонду, суд виходить з того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав не передбачено ч. 2 ст. 16 ЦК України та в порядку цивільного судочинства не передбачено можливості зобов`язання органів державної влади та місцевого самоврядування до вчинення певних дій. До того ж, суд, захищаючи порушені права громадян, не може підміняти функції окремих органів, в тому числі і органів приватизації.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем не заявлено вимог щодо розподілу судових витрат, суд вважає понесені позивачем судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 47 Конституцій України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», ст. 345 ЦК України, ст.ст.1,2,5,9,58 ЖК України, ст.ст. 4, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_4 , про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.

Визнати відмову Департамента житлового господарства Дніпровської міської ради від 28.01.2020 № 3/16-392 в наданні адміністративної послуги - приватизації квартири АДРЕСА_7 за заявою ОСОБА_3 -неправомірною.

В іншій частині позову - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.07.2020.

Позивач ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, місцезнаходження - вул. Воскресенська, буд. 16, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 38114671.

Третя особа ОСОБА_4 , місце проживання - АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 .

Суддя О.О.Богун

23.07.2020