Рішення № 90742903, 03.08.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1289/20Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Жуков Т.В. (ордер серії ВН №1008828 від 03.08.2020р.);

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1289/20

за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ: 14305909)

до відповідача 1 - фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до відповідача 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )

про стягнення 102 707,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 р. до Господарського суду Одеської області надійшов позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» про дострокове стягнення в солідарному порядку з ФОП Арабаджи Віталія Сергійовича та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2018р. в розмірі 102 707,32грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 88 343,78 грн., заборгованості за відсотками в розмірі - 14 363,54 грн. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2018 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із Статуту, та ФОП Арабаджи В.С. укладено кредитний договір №011/0022/401632, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 123 000,00 грн., строком до 16.05.2021 р., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних, комісії, а також виконати інші обов`язки згідно умов укладеного між сторонами договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» з метою подальшого його використання за цільовим призначенням.

Окрім цього, 16.05.2018р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №119766/0022/328351, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору №011/0022/401632 від 16.05.2018р. в повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, банк скористався правом вимоги дострокового повернення суми кредиту шляхом направлення на адресу відповідачів вимог за вих. №114/5-178468 від 18.02.2020р. та №114/5-178468 від 18.02.2020р., надавши можливість добровільного врегулювання заборгованості протягом 30-ти днів. У зв`язку із невиконанням відповідачами в добровільному порядку вимог про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Окрім цього, 12.05.2020р. на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2-1304/20), в якій АТ «Райффайзен Банк Аваль» просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме: громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48583674 від 09.09.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2020р. в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову відмовлено, з огляду на те, що заява не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому в разі невжиття таких заходів.

14.05.2020р. судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи - ОСОБА_1 .

18.05.2020р. на адресу суду надійшла відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області (вх. №12294/20) із зазначенням необхідності уточнення даних щодо відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1289/20 за правилами спрощеного позовного провадження, з призначенням судового засідання на 11.06.2020 р.

19.05.2020р. судом вдруге направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи - ОСОБА_1 .

22.05.2020р. на адресу суду надійшла відповідь з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області (вх. №12954/20). З відповіді вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 07.10.1998 р. за адресою: АДРЕСА_2 .

10.06.2020р. від відповідачів надійшла спільна заява за вх. №14861/20 про відкладення розгляду справи на 1 місяць у зв`язку із направленням ОСОБА_1 на обстеження щодо наявності COVID-19 та переходом відповідачів на самоізоляцію. До заяви додано копію направлення на лабораторне тестування матеріалу від особи, яка відповідає визначенню випадку COVID-19.

Окрім цього, 10.06.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 (вх. №14868/20) з пропозицією про укладення мирової угоди, за умовами якої відповідач-2 запропонував: в рахунок погашення заборгованості перед позивачем передати у власність останнього частину будівель Ренійського хлібзаводу. Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо направлення вказаної пропозиції на адресу позивача.

11.06.2020р. від позивача надійшла заява (вх. №15010/20) про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину на території України та наміром представника позивача особисто брати участь у розгляді справи.

На задоволення заяв сторін, ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. відкладено розгляд справи на 08.07.2020р.

08.07.2020р. від відповідачів надійшла спільна заява (вх. №17764/20) про відкладення розгляду справи до повного зняття карантинних обмежень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2020р. оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи №916/1289/20 до 03.08.2020р. та повідомлено учасників справи про наявність в Господарському суді Одеської області можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог п. 4 ст. 197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 197 ГПК України. Окрім цього, повідомлено про наявність у Господарському суді Одеської області технічної можливості ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопії матеріалів судової справи на електронну адресу, визначену заявником.

Вирішуючи питання щодо дати наступного судового засідання, судом враховано заяву відповідачів про відкладення розгляду справи за межі встановленого карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020р. №211, з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25.03.2020р. №239, від 22.04.2020р. №291, від 04.05.2020р. №343, від 20.05.2020р. установлено з 12.03.2020р. до 31.07.2020р. на всій території України карантин. Окрім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р., який набрав чинності 02.04.2020р., були внесені зміни, зокрема до ГПК України та відповідно до п. 4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, які набрали чинності 02.04.2020р. встановлено, що на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, в тому числі розгляду справи по суті, продовжено на строк дії такого карантину.

В судовому засіданні 03.08.2020р. представник позивача від пропозиції відповідача-2 про укладення мирової угоди відмовився, з огляду на що протокольною ухвалою від 03.08.2020р. судом було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про укладення мирової угоди, оскільки - відповідно до ст. 192 ГПК України - вказана процедура проводиться за згодою обох сторін.

Також, в судовому засіданні 03.08.2020р. представник позивача підтримав в повному обсязі позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі в жодне судове засідання не з`явились, відзиву на позовну заяву не подали, натомість, 03.08.2020р. від відповідачів втретє надійшла спільна заява (вх. №20381/20) про відкладення слухання справи до повного зняття карантинних обмежень.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття рішення у справі в даному судовому засіданні, з урахуванням поданої відповідачами заяви про відкладення, суд враховує наступне.

Згідно із п. 1, п.2 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За умовами п. 2, п.3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.

Отже, учасник справи, керуючись принципами рівності учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на позовну заяву.

З урахуванням викладеного, суд відзначає, що з моменту відкриття провадження у справі - а саме з 18.05.2020р. - відповідачі мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав, передбачених ГПК України, в тому числі, права на подання відзиву на позовну заяву. Водночас, відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористались.

Поряд з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).

Так, остання спільна заява відповідачів про відкладення розгляду справи обґрунтована запровадженням карантинних заходів. Суд враховує, що на даний час на території України визначено послаблення протиепідемічних заходів, в тому числі стосовно здійснення пасажирських перевезень, при цьому, відповідачі не надали жодних доказів неможливості прийняття участі у справі, як особисто, так і через представників. Разом з тим, останні не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або в приміщенні суду, відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 197 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Водночас, відповідна поведінка відповідачів жодним чином не свідчить про добросовісне користування відповідачами своїми процесуальними правами, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про відкладення.

З огляду на викладене, враховуючи також те, що відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористались, суд вважає за можливе прийняти рішення у справі в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 03.08.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив таке та дійшов наступних висновків.

16.05.2018 р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із Статуту) та ФОП Арабаджи Віталієм Сергійовичем укладено кредитний договір №011/0022/401632, згідно п.1.1 якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 123 000,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Згідно п. 1.2. кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 16.07.2018р.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 16.05.2021р., або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за кредитом).

Згідно п.1.4. кредитного договору, кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, окрім витрат на придбання послуг, сировини, матеріалів, які будуть використані у виробництві продукції, внесків до статутного фонду позичальника, благодійні внески, виплату дивідентів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (до відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

Згідно п. 2.1. кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24% річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3 договору.

Згідно п. 2.3 кредитного договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом.

Згідно п. 2.8 кредитного договору, у разі дострокового часткового чи дострокового повного погашення заборгованості за кредитом за ініціативою позичальника, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору комісію в розмірі, визначеному тарифами, станом на дату дострокового часткового або дострокового повного погашення заборгованості за кредитом. Зазначена в цьому пункті договору комісія підлягає сплаті позичальником одночасно із здійсненням дострокового погашення кредиту відповідно до умов п. 5.5 договору.

Згідно п. 3.2 кредитного договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника, яка повинна бути подана не пізніше кінцевого терміну надання кредиту, зобов`язується надати в межах ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на зазначений позичальником поточний рахунок позичальника в АТ «Райффайзен Банк Аваль», для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно п. 4.1 кредитного договору, виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч виникнуть в майбутньому) за договором, забезпечуються порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладання договору, між кредитором і ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті, оформляється відповідним договором поруки.

Згідно п. 5.2. кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами в розмірі згідно з Графіком.

Згідно п. 5.3. кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 16 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком.

Згідно п. 5.5 кредитного договору, позичальник зобов`язується з періодичністю, визначеною цією статтею договору та графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів та комісії, зазначеної в п. 2.8 договору, шляхом переказу грошових коштів на рахунок погашення № НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі, не меншому ніж сума заборгованості за кредитом, процентами, комісією.

Згідно п. 5.6 кредитного договору, підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника (у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), зокрема з поточного рахунку № НОМЕР_4 , код Банку 380805, АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно п. 5.7 кредитного договору, при простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Згідно п. 8.1 кредитного договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором, а також інші обставини, які на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів), серед іншого: вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором (п. 8.1.3).

Згідно п. 8.2 кредитного договору, кредитор вправі скористатись правами, визначеними в п.8.1. договору, та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин.

Згідно п. 8.3 кредитного договору, якщо кредитор вирішив скористатись правами, визначеними в п.п. 8.1.1 -8.1.3 пункту 8.1 цієї статті договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі, зобов`язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати прийняття кредитором відповідного рішення. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30-го календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений інший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право пред`явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості, які не суперечать законодавству України.

Згідно п. 12.1 кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

Додатком №1 до кредитного договору погодили графік погашення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, укладений між банком та відповідачем-1 договір про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів в розмірі 123 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», з метою подальшого його використання за цільовим призначенням, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку №26000376743 за 23.05.2018р. (а.с. 14).

Суд доходить висновку, що надана позивачем виписка з поточного рахунку відповідача-1 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 76 ГПК України. Окрім цього, доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині, до матеріалів справи не надано, відповідач-1 будь-яких заперечень щодо належного виконання банком взятих на себе зобов`язань суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Арабаджи Віталій Сергійович взяті на себе зобов`язання з повернення суми позики та сплати процентів не виконав належним чином, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як зазначалось вище, пунктом 2.1 кредитного договору сторони погодили процентну ставку в фіксованому розмірі 24% річних.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 18.02.2020р. заборгованість відповідача-1 за кредитом складала - 88 343,78 грн., в тому числі прострочена заборгованість в розмірі - 26 176,05 грн.; заборгованість за відсотками - 14 363,54 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 14 247,68 грн. Загальний розмір заборгованості - 102 707,32 грн.

У зв`язку із неналежним невиконанням відповідачем-1 обов`язку щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, позивач скористався правом вимоги дострокового повернення всієї суми заборгованості та 20.02.2020р. за вих. №114/5-178467 направив на адресу ФОП Арабаджи Віталія Сергійовича вимогу від 18.02.2020р. про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, в якій вимагав сплатити суму заборгованості за договором протягом не більш як 30-ти днів з дати цієї вимоги, а саме заборгованості по кредиту в розмірі - 88 343,78 грн., заборгованості за процентами в розмірі - 14 363,54 грн. Вказану вимогу отримано відповідачем-1 за адресою: 68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 242 - 28.02.2020р. та за адресою: 68800, АДРЕСА_3 - 22.02.2020р. Проте, зазначена вимога залишилась без виконання.

Жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення заборгованості відповідачем-1 за кредитним договором до суду не надано. Окрім цього, матеріали справи не містять жодних заперечень щодо розрахованої позивачем суми заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2020р. в розмірі 102 707,32 грн.

Вирішуючи питання щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд встановив наступне.

16.05.2018р. між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №119766/0022/328351, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний: повернути кредит в розмірі 123 000,00 грн. в порядку, передбаченому кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2020р., не пізніше 16.05.2020р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 24% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набрання чинності цим договором; сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Згідно п. 1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Згідно п. 2.1 договору, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх обов`язків або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Згідно п. 2.2 договору, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10-ти банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором в вимозі.

Згідно п. 6.1. договору, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору.

Згідно п. 7.2 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку в разі, якщо кредитор в межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині, починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, в силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що вимогу за вих.№ 114/5-178468 від 18.02.2020р. банком направлено на адресу ОСОБА_1 , як поручителя, 20.02.2020р. Вказану вимогу отримано відповідачем-2 за адресою: 68800 , Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 242 - 28.02.2020р. та за адресою: 68800, АДРЕСА_3 - 22.02.2020р.

Враховуючи вищенаведене та виходячи зі змісту ст.ст. 554, 559 ЦК України, у суду відсутні підстави вважати поруку відповідача-2, як вид забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором від 16.05.2020р, припиненою, зважаючи на пред`явлення позивачем вимоги до поручителя 18.02.2020р.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання позичальником взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 102 707,32 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 88 343,78 грн.; заборгованість за відсотками - 14 363,54 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ: 14305909) заборгованість за кредитним договором №011/0022/401632 від 16.05.2018р. в розмірі 102 707 (сто дві тисячі сімсот сім) грн. 32 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі - 88 343 (вісімдесят вісім тисяч триста сорок три) грн. 78 коп., заборгованості за відсотками в розмірі - 14 363 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 54 коп.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Арабаджи Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ: 14305909) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ: 14305909) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко