Рішення № 90737656, 24.07.2020, Оболонський районний суд міста Києва

24.07.2020 Справа № 756/219/19

Унікальний № 756/219/19

Провадження №2/756/851/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 червня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Макарової С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в січні 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову вказує, що 27.06.2017 року між ТОВ «Віді -Юнікомерс» та ТДВ «СК «Віді-Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту СLAU №9480, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 .

22 серпня 2017 року по вул. Зодчих, 14 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1

29 вересня 2017 року постановою Святошинського районного суду м. Києва водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

01 вересня 2017 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернувся директор ТОВ «ВіДі-Юнікомерс» Кучерявій О.С. із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9.01/1516.17 в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

21 вересня 2017 року позивач на підставі Страхового акту № 637 від 13.09.2017 р., виходячи з рахунку № ВТпС-0008356 від 01.09.2017 р., рахунку № ВТпС-0008179 від 29.08.2017 р., акту виконаних робіт № ВТПСА-030833 від 29.08.2017 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 18 236,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2718 від 21.09.2017 р.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3791906, за яким останнє взяло на себе обов`язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.04/302-17 від 08.11.2017 р.

07.12.2017 року ПрАТ «УПСК» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 12 520.43 гри.

ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 5 715,61 гри., що становить різницю між фактичним розміром шкоди (страховою виплатою, здійсненою «ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») та страховою виплатою здійсненою ПрАТ «УПСК» (вих. №15/04/8.10/077-18 від 16.03.2018).

Відповідачем не здійснено відшкодування завданої шкоди та всі спроби позивача врегулювати спір в досудовому порядку виявилися безрезультатними.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 530,993,1166,1187,1188,1192,1194 ЦК України, позивач просить суду стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 5 715 грн. 61 коп.

Ухвалою суду 24.01.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання призначені на 10.04.2019 р., 25.07.2019 р. та на 22.06.2020 р. неодноразово не з`являвся, про дату, місце та час був повідомлений належим чином та своєчасно, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 22.08.2017 року близько 19 год. 15 хв., ОСОБА_1 керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Вольво», д.н.з. НОМЕР_2 , і рухаючись в м.Києві по вул.Кільцева дорога, навпроти вул.Зодчих, 14, в порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 13.1 ПДР, при зміні напрямку руху, а саме під час розвороту, не впевнився в безпечності маневру та допустив зіткнення негабаритним вантажем з автомобілем марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ), що належить ТОВ «Віді -Юнікомерс», який рухався і зупинився в напрямку ст.м. «Академмістечко», внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва, від 29.09.2017 року, у справі №758/13376/17, водія ОСОБА_1 визнано винним, в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.25).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342 /95 «Брумареску» проти Румунії» встановлено, що «існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що вищезазначена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП набрала законної сили, а обставини встановлені в ній не доказуються при розгляді інших справ, суд вбачає вину відповідача у ДТП.

На момент ДТП автомобіль марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту СLAU №9480 від 27.06.2017 р. в ТДВ «СК «Віді-Страхування». (а.с.6-19).

01 вересня 2017 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернувся директор ТОВ «ВіДі-Юнікомерс» Кучерявій О.С. із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9.01/1516.17 в зв`язку з страховим випадком, що стався 22.08.2017 року з ТЗ «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с.26)

21 вересня 2017 року позивач на підставі Страхового акту № 637 від 13.09.2017 р. (а.с.27), виходячи з рахунку № ВТпС-0008356 від 01.09.2017 р. (а.с.29-30), рахунку №ВТпС-0008179 від 29.08.2017 р. (а.с.33), акту виконаних робіт № ВТПСА-030833 від 29.08.2017 р. (а.с.34), здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 18 236,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2718 від 21.09.2017 р. (а.с.35).

Згідно зі ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Як передбачено ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за полісом № НОМЕР_3 , а тому ТДВ «СК «Віді-Страхування» звернулося до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/8.04/302-17 від 08.11.2017 р. (а.с.36), за наслідками якої було виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 520 грн. 43 коп. на користь ТДВ «Страхова компанія «Віді-Страхування».

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) .

Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Підтвердженням розміру реально завданої шкоди є рахунки, акт виконаних робіт та платіжне доручення про виплату страхового відшкодування, таким чином, з врахуванням наведеного, позивач у повному обсязі довів свої позовні вимоги, а тому суд вважає за можливе позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 5 715 грн. 61 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., а тому на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263- 265, 274, 280-282 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ - 35429675, адреса місцезнаходження: Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул.В.Кільцева, 56) грошові кошти в розмірі 5 715 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ - 35429675, адреса місцезнаходження: Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул.В.Кільцева, 56) судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 липня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко