Ухвала суду № 90737233, 21.05.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/826/13

провадження № 6/753/442/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Москаленко А.П. за участі представника боржників Кравченка В.М., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», стягувач) звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2014 р. про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , боржники) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі по тексту - ПАТ «Дельта Банк») заборгованості за кредитним договором.

Заява обґрунтована такими обставинами. На підставі договору про відступлення прав вимоги № 2149/К від 5 лютого 2020 р. ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором, на підставі якого винесене судове рішення. ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право вимоги по відношенню до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від представника нового кредитора Цимбал В.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи, представник первісного кредитора в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки.

Представник боржників ОСОБА_4. заперечував проти задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні вказуючи, що з тексту заяви неможливо встановити, у якому саме виконавчому провадженні правонаступник стягувача просить замінити сторону, а відтак ураховуючи, що виконавчого листа № 753/826/13 від 12.11.2014, не існує, правові підстави для заміни стягувача відсутні.

Однак враховуючи, що за приписом ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, підстав для відкладення судового засідання суд не встановив.

Заслухавши представника боржників ОСОБА_4 та дослідивши матеріали справи № 753/826/13, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви з таких підстав.

30.05.2014 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/826/13 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказаним рішенням суд стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 718 054,99 грн.

18.06.2016 за вказаним судовим рішенням було видано виконавчі листи, які перебували на виконанні у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Одночасно на виконанні у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебував ще один виконавчий лист № 753/352/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 718054,99 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2018 встановлено, що виконавчий лист № 753/352/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором видано помилково, у зв`язку з чим його було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 17.12.2019 визнано такими, що не підлягають виконанню, виконавчий лист № 753/352/14 від 18.06.2014 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. та виконавчого листа № 753/352/14 від 18.06.2014 про стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 718 054,99 грн.

Визнаючи вищевказані виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню, суд виходив з того, що їх було видано помилково, оскільки на той час рішення суду не набрало законної сили, і у виконавчих листах було не вірно зазначено номер цивільної справи.

Отже ураховуючи, що 12.11.2014 щодо кожного з боржників було повторно видано по два виконавчі листи, у яких вірно зазначено номер рішення 753/826/13 та дату набрання рішенням законної сили, які перебувають на виконанні у Дарницькому РВ ДВС м. Київ та Вишгородському РВ ДВС, суд дійшов висновку, що виконавчі листи від 18.06.2014 було видано помилково.

05.02.2020 ПАТ «Дельта Банк» (банк) та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (новий кредитор) уклали договір про відступлення прав вимоги № 2149/К, відповідно до умов якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув право вимоги банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та договорами поруки, договорами застави, договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

Вирішуючи вимоги заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» суд керується основним законом України - Конституцією, загальними положеннями цивільного закону, які регулюють зобов`язальні відносини, положеннями цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Так, ч. 5 ст. 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Ч. 1 ст. 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Так, згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона, мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора (стягувача), у зв`язку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження, і його заміна належним кредитором (стягувачем) відбувається на підставі судового рішення (ухвали), яке приймається за результатами розгляду подання державного виконавця, заяви вже вибулої сторони виконавчого провадження або самої заінтересованої сторони (правонаступника), що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже зважаючи на встановлені обставини та вище наведені положення закону суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для заміни первісного стягувача його правонаступником.

Заперечення представника боржників суд відхиляє, оскільки рішення суду, згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні відповідати за невиконані зобов`язання за кредитним договором, набрало законної сили, ніким не скасовано і є чинним, а його виконання здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, керуючись статтею 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» задовольнити.

У виконавчому провадженні з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 травня 2014 року у цивільній справі № 753/826/13 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором замінити первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

Новий стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», код ЄДР 37356981, ідентифікаційний номер 200029756, р/р НОМЕР_1 у АТ Кредобанк у м. Києві, МФО 325365, адреса: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: