
Справа № 569/1709/20
1-кс/569/4077/20
УХВАЛА
30 липня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М., з участю прокурора Пилипіва В.М., слідчого Кучерука С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Цуняка В.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Управління Служби Безпеки України в Рівненській області підполковника юстиції Кучерука С.В., яке погоджене прокурором прокуратури Рівненської області Пилипівим В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, -
в с т а н о в и в:
Слідчий, у рамках кримінального провадження №22019180000000080 від 24.06.2019, звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання вказує, що , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою отримання прибутку від незаконного обігу прекурсорів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 22.05.2020, вступили у злочинну змову, спрямовану на контрабанду прекурсорів з республіки Польща в Україну, розробили механізм переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю пігулок, які містять у своєму складі прекурсор – псевдоефедрин з метою подальшого збуту на території Рівненської області для виготовлення психотропної речовини – метамфетаміну. Так, 22.05.2020 ОСОБА_2 виїхав до Республіки Польща з метою придбання зазначених псевдоефедриновмісних пігулок та їх контрабанди в Україну. Для унеможливлення виявлення зазначених пігулок під час переміщення в Україну, організував придбання в Республіці Польща автомобіля марки Volkswagen Caddy чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Придбав в Республіці Польща псевдоефедориновмісні пігулки, вагою брутто 21,3 кг, які помістив до 11 пет-пляшок, та помістив їх до паливного баку автомобіля, замовив транспортування вказаного автомобіля в Україну громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким не були відомі наміри ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ОСОБА_2 , 28.05.2020 перемістив автомобіль, з прихованими ним у паливному баку автомобіля пігулками, до стоянки на території Республіки Польща поблизу пункту пропуску «Ягодин-Дорохуськ». ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_2 інформацію про місцезнаходження автомобіля, ключів запалювання та документів, необхідних для митного оформлення, 31.05.2020 завантажив його на автомобіль марки Fiat Ducatto д.н.з. НОМЕР_2 для подальшого переміщення в Україну.
31.05.2020, ОСОБА_4 перемістив через митний кордон України в пункті пропуску «Ягодин-Дорохуськ» автомобіль з прихованими ОСОБА_2 у паливному баку автомобіля пігулками, та доставив автомобіль до м. Ковель, де передав його ОСОБА_1 разом з документами та ключами запалювання.
ОСОБА_1 , 31.05.2020, отримавши зазначений автомобіль з прихованими пігулками, доставив його до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
01.06.2020 ОСОБА_1 доставив автомобіль до гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснив демонтаж паливного баку та дістав приховані 11 пет-пляшок з пігулками, які передав ОСОБА_3 для транспортування з метою подальшого збуту, які того ж дня були виявлені в автомобілі марки Mercedes S550, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням останньої.
Підозру у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, слідчий обґрунтовує показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , протоколом огляду місцевості від 31.05.2020, протоколом огляду від 31.05.2020, протоколом огляду від 31.05.2020, протоколом обшуку від 01.06.2020, протоколом обшуку від 01.06.2020, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий обґрунтовує необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий доводить, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, передбачає покарання позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з конфіскацією майна, а тому існує реальний ризик переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, тобто існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. На даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення вказаних тяжких злочинів, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації, у сфері незаконного обігу прекурсорів, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб, у зв`язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання таких доказів, а перебування підозрюваного на волі може призвести до перешкоджання досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, а також впливати іншим чином.
ОСОБА_1 протягом 2019-2020 років неодноразово виїжджав до Республіки Польща, що свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків за кордоном. Один із причетних до вчинення зазначеного злочину осіб – ОСОБА_2 , на даний час перебуває в Республіці Польща.
Слідчий зазначає, що у матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість зазначених псевдоефедриновмісних пігулок становить понад 22 400 000 гривень, їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров`ю громадян. Зазначені вище обставини свідчать про високий рівень матеріального забезпечення підозрюваного, а тому, слідчий просить при застосування зазначеного запобіжного заходу визначити заставу у розмірі 2 000 000 грн., оскільки саме така сума співмірна з наявними ризиками та може забезпечити виконання процесуальних обов`язків.
Запобігти вищевказаним ризикам шляхом застосування підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можливо. ОСОБА_1 працездатний, даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
02.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини, просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі - цілодобовий домашній арешт, а у випадку обрання тримання під вартою, зменшити непомірну суму застави.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що в провадженні СВ СБ України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019180000000080 від 24.06.2019 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
02.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
20.07.2020 ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 02.12.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року – «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8-ми років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що він буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, так як неодноразово виїжджав на територію Республіки Польщі, що свідчить про наявність у нього стійких соціальних зв`язків за кордоном.
Крім того, на даний момент по кримінальному провадженню не допитані всі свідки, встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до даного правопорушення, не повно з"ясовані всі обставини правопорушення, а для цього необхідно тривалий час. Підозрюваний будучи на волі може перешкожати встановленню істини по справі, та перешкоджати провадженню іншим чином, впливати на свідків, схиляючи їх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, переважає принципи поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забеспечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому. При цьому слідчий суддя враховує складність правопорушення, наявність факту вчинення у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваного так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.
З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту з визначенням розміру застави.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Тому враховуючи викладене, а також те, що визначення розміру застави в межах, які передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, суд вважає за необхідне збільшення максимального розміру застави в межах 700 прожиткових мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в:
Клопотання – задоволити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави – 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, строком на 60 днів, тобто до 27 вересня 2020 року.
Строк тримання під вартою рахувати з 17 год. 40 хв. 30 липня 2020 року.
Встановити строк дії ухвали до 17 год. 40 хв. 27 вересня 2020 року.
Одночасно визначити розмір застави 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 471 400 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати слідчого, прокурора та суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 17 год. 40 хв. 27 вересня 2020 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Є.І.Сидорук
Судове рішення № 90732569, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 30.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/1709/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: