Рішення № 90728392, 21.07.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/408/20

Провадження № 2/191/139/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Твердохліб А.В.,

за участю секретаря: Яришевої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамзатова А. А., приватний виконавець Клітченко О.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що в січні 2020 року їй стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження №60313061 від 16.10.2019 року, відносно неї про стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 36672 грн. 48 коп., яка складається із: простроченої заборгованості у сумі 8663 грн. 64 коп., простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у сумі 10968 грн. 14 коп., строкової заборгованості за сумою кредиту у сумі 435 грн. 22 коп., строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 755 грн. 48 коп., строкової заборгованості за штрафами та пенею у сумі 9850 грн., за вчинення виконавчого напису в сумі 650 грн. Стягнення здійснювалось на підставі виконавчого напису №6321 від 07.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. На підтвердження розміру заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» надано кредитний договір №490923709 від 10.09.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» в сумі 8713 грн. 90 коп., який позивач вважає таким, що не входить до переліку документів, за яким стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Позивач зазначає, що не була попередженою про те, що змінилася сторона кредитного договору, жодних вимог про погашення заборгованості не отримувала. Крім того, приватному нотаріусу не було надано копії письмової вимоги про погашення заборгованості, а також доказів на підтвердження ОСОБА_1 такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості. Вказує на те, що з наданих відповідачем документів приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису неможливо встановити дати та періоду виникнення та нарахування заборгованості по кредиту, відсоткам, строку позовної давності щодо кожного платежу, неможливо встановити дати внесення платежів позивачем, їх зарахування в рахунок погашення заборгованості чи розміру заборгованості за процентам або неустойкою. В зв`язку із викладеним, позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною від 07.10.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №6321 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», в рахунок погашення заборгованості за договором №490923709 про відкриття кредитної лінії від 10.09.2014 року, грошових коштів у сумі 36672 грн. 48 коп., таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання про стягнення судового збору.

Позивач та її представник до початку проведення судового засідання надали суду заяву про розгляд справи без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Радченко В.Ю. у судове засідання не з`явилася, але надала суду відзив на позов в якому просила відмовити у вимогах ОСОБА_1 посилаючись на те, що згідно первісного кредитного договору позивачу, як стороні по договору кредитні кошти надані на умовах повернення та платності користування. В той же час, позивач систематично не виконувала свої обов`язки по кредитному договору №490923709, взяті перед АТ «Альфа банк», у зв`язку із чим АТ «Альфа банк» було передано право вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи», надалі відповідно до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та до ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідно до чинного законодавства та укладених договорів, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло усіх прав первісного кредитора по кредитному договору позивача. У зв`язку із невиконанням позивачем взятих на себе зобов`язань, було прийнято рішення про звернення до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису про стягнення суми заборгованості з метою захисту прав кредитора. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. За таких обставин, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, при цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. Верховний суд України в Постанові від 20.05.2015 р. по справі № 6-158цс15 вказав, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості, або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 Цивільного кодексу України, в той час, як право та обраний спосіб порушених прав Кредитора (Заставодержателя, Іпотекодержателя) належить виключно Кредитору. За таких обставин, безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам (Лист ВССУ від 07.02.2014р. «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій, або відмову в їх вчиненні». Постановою Верховного Суду України від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 зроблений висновок про те, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку. Цією ж постановою зроблений висновок про те, якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувана, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідності до ЗУ «Про нотаріат» було передано для вчинення виконавчого напису необхідний перелік документів, на підставі яких нотаріусом було встановлено безспірність, а тому, посилання позивача не ґрунтуються на нормах матеріального права та не основані на достовірних відомостях, доказах, які могли б бути підставою для скасування виконавчого напису нотаріуса. Позивачем не конкретизовано, якого саме документу не вистачало нотаріусу для вчинення виконавчого напису. З огляду на викладене, ТОВ «Вердикт Капітал» вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

До початку проведення судового засідання третьою особою приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. надано заяву про розгляд справи без її участі.

В матеріалах справи знаходиться письмове пояснення нотаріуса в якому вказано, що у жовтні 2019 року до неї, як до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області звернулось ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором №490923709 від 10.09.2014 року.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. №296/5, було перевірено те, щоб заява містила такі реквізити: відомості про найменування і адресу стягувана та боржника; дату та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Вчинення оскаржуваної нотаріальної дії було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. З приводу трирічного строку для вчинення виконавчого напису нотаріусом взято до уваги обов`язкову до застосування правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року Справа № 916/3006/17, Провадження № 12- 8гс 18, а саме: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в тексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

На підтвердження наявної заборгованості по кредиту, стягувач надав засвідчену ним виписку з особового рахунку боржника. Підстави вважати, що заборгованість перед банком (первісним кредитором) на момент звернення стягувача з заявою про вчинення виконавчого напису була погашена чи була іншою - у нотаріуса не було. На підтвердження факту попереднього відправлення на адресу боржника вимоги про погашення боргу, відповідач надав до заяви про вчинення виконавчого напису копію Реєстру згрупованих рекомендованих поштових відправлень №28091 від 18.09.2019 року, де за порядковим № 22, у т. ч. значиться гр. ОСОБА_1 та адреса, що вказана в кредитному договорі. Діючим законодавством України, що регулює діяльність нотаріусів не передбачено права нотаріуса вирішувати чи втручатись у спір між стягувачем і боржником, у т.ч. щодо суми стягнення. Тому підтвердження факту попереднього надіслання стягувачем на адресу боржника повідомлення про стягнення заборгованості достатньо для забезпечення гарантій боржника на оскарження права стягувача на стягнення. Крім того, зазначає, що до спірних правовідносин не застосовуються положення п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якою врегульовано порядок звернення стягнення на заставне майно в разі порушення основного договору, забезпеченого іпотекою і передбачають направлення нотаріусом іпотекодавцю та боржнику (якщо він є відмінним від іпотекодавця) вимоги про усунення порушень. Лише у цьому пункті Інструкції є вимога про вчинення виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту отримання письмової вимоги. Аналогічні положення містить Наказ Мін`юста України від 22.02.2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Судове рішення в адміністративній справі №826/20084/14 спірних правовідносин не стосується, оскільки воно стосується змін до постанови КМУ, внесених до порядку вчинення виконавчого напису у випадку порушення основного зобов`язання забезпеченого іпотекою. Також, у нотаріуса немає обов`язку перевіряти факт отримання кореспонденції, що надійшла на вірну адресу боржника, оскільки неотримання поштової кореспонденції від кредитора з об`єктивних чи навіть суб`єктивних причин не спростовує права стягувача на стягнення грошових коштів, що підтверджено належними документами. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно суми заборгованості як такого. Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Третя особа приватний виконавець Клітченко О.А. у судове засідання не з`явилась.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 10.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №490923709, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 8713 грн. 90 коп., із датою повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків 11.09.2019 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 39,9% річних.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Щодо посилання позивача у позові про заміну кредитора, суд вказує, що за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

25 вересня 2019 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. отримала заяву від ТОВ «Вердикт Капітал» про вчинення виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2014 року за №490923709 року, в період з 16 січня 2019 року по 11 вересня 2019 року у сумі 36672 грн. 48 коп.

До цієї заяви банком додано: кредитний договір від 10 вересня 2014 року за №490923709, виписку з особового рахунку боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, договір факторингу 2019-1 КІ/Веста від 26.12.2018 року, договір про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року, документи стягувача та представника стягувача за довіреністю.

Окрім того, приватним нотаріусом засвідчено копію списку №28091 відділення поштового зв`язку від 18 вересня 2019 року про пересилання ТОВ «Вердикт капітал», в інтересах якого діє ТОВ «Вердикт лігал», поштового відправлення, в тому числі за №22, ОСОБА_1 за адресою її проживання: АДРЕСА_1 .

07 жовтня 2019 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6321, яким стягнула з позивача заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2014 року за №490923709 року в період з 16 січня 2019 року по 11 вересня 2019 року у розмірі 36672 грн. 48 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту у сумі 8663 грн. 64 коп., прострочена заборгованість за комісією у сумі 00 грн. 00 коп., прострочена заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом у сумі 10968 грн. 14 коп., строкова заборгованість за сумою кредиту у сумі 435 грн. 22 коп., строкова заборгованість за комісією у сумі 00 грн. 00 коп., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 755 грн. 48 коп., строкова заборгованість за штрафами та пенею у сумі 9850 грн., та плату за вчинення виконавчого напису в сумі 650 грн. 00 коп. (а.с.12-13).

16 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60313061, з виконання виконавчого напису №6321, виданого 07 жовтня 2019 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Суд, спростовуючи посилання позивача про те, що підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є неотримання нею, як боржником, вимоги стягувача про необхідність погашення заборгованості за існуючим кредитним зобов`язанням, вказує, що Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначає обов`язковість відмітки на письмовому повідомленні про його отримання саме іпотекодавцем. Позивач ОСОБА_1 , в свою чергу, у даній справі, не має зобов`язань перед кредитором ТОВ «Вердикт Капітал», як іпотекодавець.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» при зверненні до приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. із заявою про вчинення виконавчого напису, надав останній виписку з особового рахунку №13856279 ОСОБА_1 за кредитним договором від 10.09.2014 року про наявність заборгованості в сумі 36672 грн. 48 коп., яка утворилась в період з 16.01.2019 року до 11.09.2019 року, де в графі «Сальдо, на початок періоду», а саме на 16.01.2019 року відсутня заборгованість, а зазначено лише у графі «Обороти за період» - Дебет - 36672 грн. 48 коп., та «Сальдо на кінець періоду» - Дебет - 36672 грн. 48 коп. Дана обставина спростовує посилання позивача ОСОБА_1 про пропуск ТОВ «Вердикт Капітал» строку позовної давності під час вчинення виконавчого напису нотаріусом 07 жовтня 2019 року, а також про неможливість встановлення дати внесення платежів позивачем та їх зарахування.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів про наявність невирішених по суті спорів щодо заборгованості боржника ОСОБА_1 або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, тобто 07 жовтня 2019 року.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Здійснюючи розгляд даної справи, суд не встановив обґрунтованих підстав у визнанні виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, тому в задоволенні позову боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 82, 141, 189, 198, 200, 206, 259, 263-268 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного НОКО Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2020 року.

Суддя:А. В. Твердохліб