Рішення № 9072655, 20.11.2008, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2-5615/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2008р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі: головуючого - судді Вербицької Н.В., за участю секретаря судового засідання - Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» про відшкодування збитків, завданих порушенням прав споживача. Свої вимоги позивачі обгрунтували тим, що впродовж 2005 - 2006 року між кожним з позивачів та відповідачем було укладено договір про надання банківських послу г. Відповідно до договорів були відкриті платіжні карти на ім'я ОСОБА_1 та на ім'я ОСОБА_3 Валюта платіжних карт - гривня, але режим функціонування карт надає можливість здійснювати операції також у валюті, що відрізняється від валюти карти.

Позивачами зазначено, що у договорах про надання банківських послуг є нечітким та неоднозначним визначення курсу, за яким відповідач повинен здійснювати перерахунок суми операції за платіжною картою у разі здійснення розрахунку з використанням платіжної карти у валюті, яка відрізняється від валюти картрахунку.

Це, на думку позивачів, надає їм право вимагати від відповідача застосування з можливих курсів більш вигідний для споживача.

Впродовж часу з 29 грудня 2007 року по 30 січня 2008 року з використанням зазначених карт позивачами були здійснені платежі у валюті, що відрізняється від валюти карти. При виконанні платежів відповідач застосував курс менш вигідний, ніж обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення відповідачем операції. Таким діями, на думку позивачів, відповідач завдав їм, як споживачам, збитків на суму 491 (чотириста дев'яноста одну) гривню 85 копійок. Цю суму позивачі просили стягнути з відповідача у якості відшкодування збитків.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, під час відкритого судового засідання заявив у запереченнях на позов просив розглядати справу у його відсутності.

Невизнання позовних вимог було обгрунтовано посиланням на те, що:

• - позивач, ОСОБА_3, не надала суду заяви, на підставі якої їй було надано платіжну карту № 4149 6253 0306 9619, а замість цього надала заяву № SAMDN34000010084639 про надання її платіжної карти № 4149 6253 0311 5487;

• - позивачі не надали суду відповідь банку від 12.09.2007р. № 3.37.0.0.2/224, у якої він надав позивачам роз'яснення підстав та порядку застосування банком курсу конвертації валют;

• - позивачі знайомилися з курсом Приватбанку, що розташований ні на належній сторінці сайту Приватбанку, а на інших сторінках Інтернету, де він є орієнтовно-довідковим;

- ствердження позивачів про неповну інформацію у договорі, зокрема у п.4.3. Правил користування платіжною картою є помилковими, так як у даному випадку має місце не нечітке або двозначне положення договору - «неповна інформація», а умови, що застосовуються у цілком різних випадках, що не дає підстав для застосування к даним правовідносинам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». У той же час представник відповідача визнав, що у спірних правовідносинах треба застосовувати обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення відповідачем операції, щодо яких виник спір, а не обмінний курс, що встановлений тим банком, фінансовою установою або платіжною системою та/або мережею, через які такі операції проводилися». Згідно приписів ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По цивільній справі № 2-6483/2007 Малиновського районного суду м. Одеси, у якої брали участь ті самі особи, було ухвалене заочне рішення від 22 жовтня 2007р. Судове рішення набрало законної сили 22 листопада 2007 року та ним було встановлене, що «інформація про курс на поточний день розташована на сайті відповідача за адресою: www.privatbank.ua/info/indexl.stm у розділі «Курсы валют/По карте, Конвертация по пластиковым картам», а інформація про курси за попередні дні розташована на тому ж сайті відповідача, але у іншому розділі: http://www.privatbank.com.ua/info/indexl.stm?url= /info /ccyrate /rate.ssc&typ=N. За один й той же день інформація за зазначеними адресами тотожна, тобто інформація опублікована за поточний день, потім розміщається на тому ж сайті, але у іншому розділі, без внесення будь-яких змін до курсу. При цьому посилання на то, що курс є лише ориєнтовно-довідковим, у розділі, у якому можна побачити інформацію про курс на поточний день, відсутнє, ніяких посилань на інший розділ сайту, у якому міститься таке застереження, не має».

На підставі цього суд відхиляє вищенаведені доводи представника відповідача.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів надання ОСОБА_2Г платіжної картки № 4149 6253 0306 9619, суд відхиляє, тому що згідно змісту наданої позивачами заяви № SAMDN3400001008463 9 ОСОБА_2 була надана саме ця платіжна картка, а не платіжна картка № 4149 6253 0311 5487, як стверджував представник відповідача.

Такий висновок випливає з того, що операції по платіжної картці № 4149 6253 0306 9619 та по зазначеної представником відповідача платіжної картці № 4149 6253 0311 5487 здійснюються через один єдиний рахунок № 2625 4606 4824 73 980. Платіжна карта № 4149 6253 0311 5487 була видана замість платіжної карти № 4149 6253 0306 9619, але із збереженням єдиного рахунку № 2625 4606 4824 73 980.

Це підтверджено також змістом витягу по карті № 4149 6253 0306 9619, який посвідчений відповідачем. Відповідно до витягу зазначена карта позначена як «Основна» відносно картки № 4149 6253 0311 5487 та рахунок цих карток має єдиний номер 2625 4606 4824 73 980.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що «у даному випадку має місце не нечітке або двозначне положення договору - «неповна інформація», а умови, що застосовуються у цілком різних випадках, що не дає підстав для застосування к даним правовідносинам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»». Підставою відхилення є те, що у договорах про надання банківських послуг, укладених відповідачем з позивачами, у п.4.3. «Правил користування платіжною картою» міститься норма, яка не визначає чітке та однозначно у якому конкретно випадку застосовується кожний із зазначених у цієї нормі курсів:

1. 1) обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення Приватбанком операції, щодо яких виник спір,

2. 2) обмінний курс, що встановлений тим банком, фінансовою установою або платіжною системою та/або мережею, через які такі операції проводилися.

Такий висновок підтверджується вимогами ч. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якими під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих неповною інформацією про продукцію, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Крім цього, представник відповідача у своїх запереченнях б/н від 23.10.2008р. визнав, що у спірних правовідносинах треба застосовувати обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення відповідачем операції, щодо яких виник спір, а ні обмінний курс, що встановлений тим банком, фінансовою установою або платіжною системою та/або мережею, через які такі операції проводилися».

Згідно вимогам ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. На підставі наведеного до спірних відносин має бути застосований обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення відповідачем операції. Інформацію про цей курс суду надано позивачами. Так як відповідачем ніякої інформації про такий курс надано не було, то суд застосовує до спірних відносин курс, інформацію про який було розташовано на сайті відповідача та надано суду позивачами.

За порівнянням обмінного курсу Приватбанку та курсу, що був фактично застосований Приватбанком, судом встановлено, що у кожному випадку відповідач застосовував курс, що був відмінний від курсу, що був розміщений на його сайті станом на відповідну дату, та у той же час був менш вигідний для споживачів.

Вислухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є подружжям, кожний окремо уклали з відповідачем договір про надання банківських послуг 19.08.2005р. (ОСОБА_1В.) та 16.11.2006 року (ОСОБА_2 ). Договір про надання банківських послуг складався із заяви (отримувача послуг), Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною картою та ОСОБА_4.

Відповідно до договорів були відкриті платіжні карти на ім'я ОСОБА_1 1.В. - № 4149 6227 5338 3863та на і'мя ОСОБА_2 № 4149 6253 0306 9619.

Валюта платіжних карт - гривня, але договором про надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати операції також у валюті, що відрізняється від валюти карти. Для цього сума операції перераховується у валюту картрахунку за певним курсом.

Згідно вимог п. 5.3 «Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженого Постановою НБУ № 137 від 19.04.2005р., що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.05.2005р. за № 543/10823, у разі здійснення розрахунку з використанням платіжної картки у валюті, яка відрізняється від валюти картрахунку, уповноважений банк здійснює перерахунок суми за операцією у валюту картрахунку за курсом, порядок установлення якого визначений у договорі між клієнтом та уповноваженим банком-емітентом.

У разі здійснення розрахунку з використанням платіжної карти у валюті, яка відрізняється від валюти картрахунку, договорами про надання банківських послуг (п.4.3. «Правил користування платіжною картою») передбачено два курси, відповідно до яких здійснюється перерахунок суми операції:

«У випадку, якщо валюта операції, що проводиться, відрізняється від валюти картрахунку, сума операції конвертується у валюту картрахунку за обмінним курсом Приватбанку, що діє на дату проведення Приватбанком операції, або за обмінним курсом, встановлюваному тим банком, фінансовою установою або платіжною системою і/або мережею, через які така операція проводиться».

Відповідно до вимог п.19) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуги, що надаються для задоволення суспільних потреб є продукцією.

Згідно вимог ч. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих неповною інформацією про продукцію, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

У свою чергу, відповідно до вимог ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Впродовж часу з 29 грудня 2007 року по 30 січня 2008 року з використанням зазначених карт позивачами були здійснені платежі у валюті, що відрізняється від валюти карти. При виконанні платежів відповідач застосував курс, якій відрізнявся від курсу, що був розміщений станом на відповідну дату на офіційному сайті відповідача://www.privatbank.ua/info/indexl.stm у розділі «Курсы валют/По карте, Конвертация по пластиковым картам».

Фактично застосований курс був менш вигідний, ніж обмінний курс Приватбанку, що діяв на дату проведення відповідачем операції. Таким діями, відповідач завдав їм, як споживачам, збитків на суму 491 (чотириста дев'яноста одну) гривню 85 копійок.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо того, що позивачі не надали суду відповідь банку від 12.09.2007р. № 3.37.0.0.2/224, у якої він надав позивачам роз'яснення підстав та порядку застосування банком курсу конвертації валют. Підставою відхилення є те, що позивачами ця відповідь була надана суду у додатку № 6 до позовної заяви та вона не є джерелом права, так як не містить підтверджень волевиявлення обох сторін договору про надання банківських послу г.

Позивачі надали суду інформацію про обмінний курс відповідача, яка розташована на сайті відповідача за адресою: htrp://Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. /info/ccyrate/rate.ssc &typ=N&dayValue=2&monthValue=01&yearValue=2008&whichValue=C. Ця адреса є іншою, ніж зазначена у запереченнях представника відповідача: www/privatbank.ua» кypcи по картам. Однак, курси, що зазначені за вказаними адресами, є однаковими, а різниця полягає у тому, що за адресою, яка вказана представником відповідача розташована інформація лише про курси на поточний день, а за адресою, яка вказана позивачами, інформація лише про курси за попередній період. Внаслідок цього на день складання позовної заяви інформація, що розташована за адресою, яка була зазначена представником відповідача, щодо курсів за попередній (оспорюваний) період, не була доступна позивачам.

Під час розгляду справи представником відповідача не було надано інформації про інші курси, які б відрізнялися від курсів, що надані позивачами.

Із змісту витягів по картковим рахункам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом встановлено, що внаслідок застосування іншого курсу, ніж обмінний курс Приватбанку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було завдано збитків.

Загальна сума збитків склала 491 (чотириста дев'яноста одну) гривню 85 копійок, з яких 135 (сто тридцять п'ять) гривень 97 копійок по платіжної карті, володарем якої є ОСОБА_2, а решта - на суму 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 88 копійок, по платіжної карті, володарем якої є ОСОБА_1

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно ч. 1 ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи наведене, на підставі вимог п. 5.3 «Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затвердженого Постановою НБУ № 137 від 19.04.2005р., що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.05.2005р. за № 543/10823, ч.9 ст. 15 та ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 210, 213-215, 217 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення прав споживача, задовольнити у повному обсязі:

1) Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 88 копійок. Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким грошові кошти, стягнуті судом на користь ОСОБА_1, перерахувати за наступними реквізитами:

Отримувач - Приватбанк, найменування банку -Приватбанк, номер рахунку - 29244825509100, МФО -305299, ОКПО- 14360570, призначення платежу - Кому: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, для поповнення рахунку № 4149 6227 5338 3863.

2) Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 135 (сто тридцять п'ять) гривень 97 копійок. Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким грошові кошти, стягнуті судом на користь ОСОБА_2, перерахувати за наступними реквізитами:

Отримувач - Приватбанк, найменування банку -Приватбанк, номер рахунку - 29244825509100, МФО -305299, ОКПО- 14360570, призначення платежу - Кому: ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, для поповнення рахунку № 4149 6253 0306 9619.

3) Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570) на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму 30 (тридцять) гривень. Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким грошові кошти, стягнуті судом на користь ОСОБА_1, перерахувати за наступними реквізитами:

Отримувач - Приватбанк, найменування банку -Приватбанк, номер рахунку - 29244825509100, МФО -305299, ОКПО- 14360570, призначення платежу - Кому: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, для поповнення рахунку № 4149 6227 5338 3863.

Стягнути з ЗАТ КВ «ПриватБанк» на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.