Ухвала суду № 90724377, 03.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

03 серпня 2020 року м. Київ 320/2638/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши питання про об`єднання адміністративних справ в одне провадження за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області, третя особа Національна поліція України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, третя особа Національна поліція України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 23.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та за наявними матеріалами справи.

На адресу суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання адміністративної справи № 320/2638/20 в одне провадження з адміністративними справами № 320/2638/20, № 320/2551/20, №320/2635/20, №640/8298/20 та направлення справи в порядку ст.290 КАС України до Верховного Суду.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач зазначив, що адміністративні справи №320/2638/20, №320/2551/20, №320/2635/20, №640/8298/20 перебувають у провадженні Київського окружного адміністративного суду, позовні вимоги є ідентичними, відповідачем у даних справах є Головне управління Національної поліції у Київській області.

Вирішуючи питання про наявність правових для задоволення клопотання про об`єднання справ в одне провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Частиною 3 ст. 172 КАС України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Частиною 7 ст. 172 КАС України, про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

При цьому, положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає обов`язку об`єднання справ за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача. Так, об`єднання справ є правом, а не обов`язком суду.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації, стягнення коштів за не використану грошову компенсацію та стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації.

Втім, суд зауважує, що у зазначених позивачем справах хоча і заявлено однорідні позовні вимоги, які врегульовані одними й тими самими нормами законодавства, проте вони не мають нерозривного зв`язку між собою, в означених справах відсутня тотожність підстав заявлених позовних вимог, а саме фактичних обставин, на яких позивачі обґрунтовують свої вимоги. Предмети оскарження у цих справах різними.

При цьому, положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає обов`язку об`єднання справ за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача. Так, об`єднання справ є правом, а не обов`язком суду.

Позовні вимоги можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

При обранні способу захисту прав та інтересів, які позивачі вважають порушеними, останні скористались правом на заявлення окремих позовних вимог про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасування виданого ним наказу у відповідних частинах.

З огляду на викладене відсутні підстави для об`єднання справи № 320/2638/20 в одне провадження з адміністративними справами №320/2551/20, №320/2635/20.

Щодо клопотання про та направлення справ в порядку ст.290 КАС України до Верховного Суду суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Типовими адміністративними справами є адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Позивачем у своїй заяві не вказано конкретних типових адміністративних справ та доцільності їх передачі на розгляд Верховному Суду, як суду першої інстанції.

При цьому, з аналізу положення ч. 1 ст. 290 КАС України вбачається, що для наявності підстав звернення суду першої інстанції з поданням до Верховного Суду про розгляд справи як зразкової необхідне дотримання вимог щодо їх типовості, тобто тотожності суб`єктного складу, підстав та предметів позовів, а також їх кількісна ознака.

Суд звертає увагу на те, що наявність у провадженні одного суду декількох схожих справ однозначно не може свідчити про необхідність/доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з таких як зразкової, оскільки, за таких обставин, виходячи з положень п. 22 ч. 1 ст. 4 КАС України та на підставі ч. 1 ст. 290 КАС України під визначення типових підлягала б велика кількість справ, що знаходяться у провадженні суду, що не відповідає завданню інституту зразкової справи та не забезпечить єдність судової практики.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Колегії касаційного адміністративного суду в ухвалах у справах № 0640/4481/18 від 24.10.2018, № 0640/4409/18 від 02.11.2018, № 826/3783/18 від 22.08.2018.

Інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Винесення зразкового рішення потребують справи, у яких існує спір у правовідносинах, які виникли, насамперед, внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що, в свою чергу, зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Враховуючи, що положенням ч. 1 ст. 290 КАС України передбачено саме право, а не обов`язок суду на звернення до Верховного Суду про розгляд справи як зразкової, беручи до уваги, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань щодо кількості типових адміністративних справ та доцільності їх передачі на розгляд Верховному Суду як суду першої інстанції, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача щодо звернення до Верховного Суду для ухвалення зразкового рішення.

Керуючись ст.ст. 172, 241-243, 248, 256, 290 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1.У задоволенні клопотання позивача клопотання про об`єднання адміністративної справи № 320/2638/20 в одне провадження з адміністративними справами № 320/2638/20, № 320/2551/20, №320/2635/20, №640/8298/20 та направлення справи в порядку ст.290 КАС України до Верховного Суду, - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леонтович А.М.