Рішення № 90724307, 31.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 320/3085/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1.,

представника позивача - Маляренко С.В.,

від відповідача - не з`явились,

від третьої особи - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Броварський відділ поліції Головного управління Національної

поліції в Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП в Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.02.2020 № 131 в частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.03.2020 №75 о/с у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного інспектора поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора поліції на посаді старшого дільничного інспектора поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення про поновлення.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та протиправність прийняття оскаржуваних наказів з огляду на відсутність встановлення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку за наявності лише порушеного кримінального провадження, в якому не ухвалено обвинувального вироку, чим порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано застосовані відносно позивача заходи дисциплінарного впливу.

Додатково вказав, що на час винесення оскаржуваних наказів та станом на дату звернення мене до суду із зазначеним позовом, обвинувальний вирок стосовно мене за нібито вчинене інкриміноване правопорушення та відкриття кримінального провадження № 62020100000000055 від 08.01.2020 відсутній, а тому висновок відповідача про порушення мною службової дисципліни, не відповідає дійсності. Застосовуючи до мене найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення мене зі служби в поліції, відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів не враховано презумпцію невинуватості та не враховано всі обставини, які мали б бути враховані (попередні заохочення та стягнення; характеристика; поведінка особи, тощо).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог про оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.02.2020 № 131 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області».

Вказаною ухвалою відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Крім того судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Броварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідач позов не визнав, заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 з приводу свого затримання та факту причетності до кримінального правопорушення пов`язаного з корупцією рапортом керівництву Броварського ВП ГУ не доповів. Окрім того, у ході проведення службового розслідування встановлено, що факт причетності до кримінальних правопорушень діючого працівника поліції (ГУНП в Київській області), а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням, призвело до значного розголосу у засобах масової інформації, а саме в соціальній мережі «Fasebook» та інших, що призвело до значного зниження авторитету поліції серед населення.

Відтак, відповідач зазначив, що аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції, що призвело до затримання тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1., знайшла своє підтвердження. У діях т.в.о. заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1, вбачаються порушення вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ, статті 3, статті 8, статті 11, статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у здійсненні вчинку, який призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, факту причетності до вчинення кримінальних правопорушень діючого працівника поліції та зменшення авторитету поліції у суспільстві, неналежному виконанні покладених поліцію завдань, а саме не вжитті заходів реагування на вчинення адміністративного правопорушення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі № 320/3085/20 та відклав підготовче засідання в адміністративній справі № 320/3085/20.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 суд закінчив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

У судове засідання, призначене у справі на 31.07.2020 з`явився позивач та представник позивача, які підтримали доводи позовної заяви, просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відомостями матеріалів справи.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відомостями матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 суд відмовив у приєднанні до матеріалів справи документів наданих Головним управлінням Національної поліції у Київській області разом із клопотанням від 31.07.2020 з огляду на ту обставину, що вони не були подані відповідачем до суду на стадії підготовчого провадження, а вже після закриття підготовчого провадження та відповідачем необґрунтовано поважність причин неможливості подати вказані документи раніше. Крім того, зі змісту цих документів вбачається, що вони не стосуються предмету спору.

Заслухавши позивача та його представника, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується відомостями паспорта Серія НОМЕР_2 , виданим Броварським МВ ГУМВС України в Київській області 27.09.1996 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2020 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 проходив службу в Національній поліції України, що підтверджується відомостями Наказу ГУНП в Київській області №1о/С від 07.11.2015.

Так, згідно відомостей послужного списку, майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 07.11.2015 на посаді заступника начальника сектору (у складі відділу Броварського відділу поліції); з 15.04.2016 на посаді заступника начальника сектору превенції Броварського відділу поліції; з 19.10.2018 на посаді старшого інспектора з ОД відділу охорони публічного порядку управління превентивної діяльності; з 25.01.2019 на посаді заступника начальника сектору превенції Броварського відділу поліції; з 05.04.2019 на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції.

Відповідно до відомостей наказу ГУ НП в Київській області № 170 о/с від 05.04.2019 «По особовому складу» у відповідності до ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» та на виконання вимог наказу Національної поліції від 12.03.2019 №221 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» призначити майора поліції ОСОБА_1 . (0008794) старшим дільничним офіцером поліції відділу превенції Броварського відділу поліції, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад у розмірі 2500 грн. звільнивши з посади заступника начальника сектору превенції цього ж відділу поліції.

На підставі наказу ГУ НП в Київській області від 11.10.2019 №539 о/с «По особовому складу», відповідно до частини 1 статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку зі службовою необхідністю покладено тимчасове виконання обов`язків згідно з пунктом 1 заступника начальника відділу превенції Броварського відділу поліції на майора поліції ОСОБА_1. (0008794), старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції цього ж відділу поліції, з 01.10.2019 по 31.01.2020 року.

Відповідно до доповнення до інформаційної довідки №15 начальника Головного управління Національної поліції в Київській області полковника поліції Кирила Андрєєва «Про повідомлення про підозру та обрання міри запобіжного заходу окремим працівникам ГУНП в Київській області», 28.01.2020 до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України направлялась інформація про те, що того ж дня працівниками СБ України спільно з працівниками ДВБ НП України та Територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 08.01.2020 до ЄРДР за №620200100000000055, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, під час отримання від громадянина «А» неправомірної вигоди у розмірі 5000 гривень затримано тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1. Додатково у доповненні до інформаційної довідки зазначено, що 30.01.2020 до Головного управління з Броварського ВП ГУ надійшла інформація про те, що 28.01.2020 слідчим другого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, в рамках досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 28.01.2020 №155 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції, що призвело до затримання тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1.

28.01.2020 Територіальним управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві винесено та вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції Андрія Нєбитова від 28.01.2020 №24 о/с « По особовому складу» достроково припинено тимчасове виконання службових обов`язків» заступника начальника відділу превенції Броварського відділу поліції майором поліції ОСОБА_1. (0008794), старшим дільничним інспектором поліції відділу превенції цього ж відділу поліції, з 28.01.2020. Також вказаним наказом відсторонено від виконання службових обов`язків майора поліції ОСОБА_1.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22.00 години до 06.00 години наступної доби. Визначено строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві, погодженого прокурором прокуратури Київської області про відсторонення від посади підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62020100000000055 від 08.01.2020, та відсторонено позивача від посади старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області.

За наслідками проведеного службового розслідування тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковником поліції О.Шляховським затверджено 20.02.2020 висновок службового розслідування.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції О.Шляховського від 20.02.2020 №131 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» за порушення службової дисципліни, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VІІІ, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції». Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Порядку ведення єдиного обліку органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, які виразилися у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, неналежному здійсненні профілактичної робота на території обслуговування, не доповіді керівництву відділу поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, вчиненні діяння, яке призвело до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 , звільнити зі служби в поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 06.03.2020 №75 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції, 10.03.2020 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Вважаючи протиправними накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 3 Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).

Частиною першою статті 61 Закону № 580-VІІІ обумовлено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно частини першої статті 8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 11 Закону №580-VIII визначено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

За приписами частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункт 2); поважати і не порушувати прав і свобод людини (пункт 3).

Приписами частини другої статті 18 Закону № 580-VІІІ обумовлено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6 частини третьої).

Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша).

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина третя).

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина перша).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина друга).

Частиною третьої статті 13 Дисциплінарного статуту обумовлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстровано в міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. (пункт 1,2 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських).

Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських визначено, що Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 08.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.032019 за № 223/33194 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, який регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Як убачається з висновку службового розслідування, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади слугували висновки про порушення позивачем вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100, які виразились у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, неналежному здійсненні профілактичної роботи на території обслуговування, не доповіді керівництву відділу поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга). Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина третя). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина четверта). У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів (частина п`ята). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Київській області - полковника поліції А. Нєбитова від 28.01.2020 №155 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції, що призвело до затримання тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1.

Висновок службового розслідування затверджено 20.02.2020 тимчасово виконуючим обов`язки Начальника Головного управління Національної поліції в Київській області О.Шляховським, тобто в межах місячного строку з дня його призначення керівником.

Згідно висновку, під час службового розслідування встановлено, що «… До Головного управління 28.01.2020 з Броварського ВП ГУ надійшла інформація про затримання працівниками ГУ БКОЗ СБУ Країни спільно з працівниками ДВБ НП України та працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №620200100000000055 від 08.01.2020, внесено до ЄДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1.

Так, у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 620200100000000055 від 08.01.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України встановлено, що приблизно з листопада 2019 року громадянин ОСОБА_3 здійснював реалізацію кави та інших напоїв на території Броварського району, Київської області. У невстановлений під час проведення службового та досудового розслідувань час, до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_1 та повідомив, ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність незаконно, у зв`язку з чим ОСОБА_1 повинен надати вказівку своїм підлеглим про вилучення у зазначеного громадянина кавового апарату, автомобіля та про складання стосовно нього адміністративних матеріалів. Також, у ході розмови з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомив останнього про те, що він повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень за безперешкодне ведення підприємницької діяльності та надавати таку вигоду кожного місяця. Однак, незважаючи на вимоги зазначених нормативних документів, ОСОБА_1 будучи працівником поліції, не вжив жодних заходів щодо повідомлення найближчого органу поліції про те, що ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю без відповідних документів. Однак незважаючи на це, ОСОБА_1 , як працівник поліції та керівник відділу превенції, виявивши порушення правил торгівлі, не вжив жодних заходів щодо припинення вчинення адміністративного правопорушення. Вказаний факт призвів до того, що вважаючи дії ОСОБА_1 неправомірними, ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів та повідомив про можливі порушення працівником поліції вимог чинного законодавства України, у зв`язку з чим працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві відомості за вказаним фактом 08.01.2020 внесеного до ЄРДР за №620200100000000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

28.01.2020 близько 16.35 за адресою: Київська область, місто Бровари, вул. Короленко, 60, перебуваючи в автомобілі марки «Форд Мондео», номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_1 згідно раніше обговореної домовленості, отримав віл ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі п`ять тисяч гривень за не перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності останнім, а саме: невжиття заходів адміністративного характеру (не складення протоколу про адміністративне правопорушення) за порушення правил торгівлі та за сприяння безперешкодного зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_3 щодо торгівлі в місті Бровари з мобільної кофейні на території зони свого обслуговування та зонах обслуговування інших дільничних офіцерів поліції Броварського ВП ГУНП в Київській області

Того ж дня, під час отримання вказаних грошових коштів, працівниками ГУ БКОЗ СБ України спільно з працівниками ДВБ НП України та працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, в рамках досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час вищезазначеної події, ОСОБА_1 перебував на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї. 28.01.2020, слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у рамках вищезазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 29.01.2020 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/1908/20, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце проживання у період часу з 22.00 до 06.00 наступної доби.

Окрім того, у ході проведення службового розслідування встановлено, що факт причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а саме до одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням, призвів до значного розголосу у засобах масової інформації, а саме в соціальній мережі «Fasebоок» та інших, що призвело до значного зниження авторитету поліції серед населення.

Разом з тим, у висновку службового розслідування зазначено наступне: «..Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції, що призвело до затримання тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу превенції Броварського ВП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1., знайшла своє підтвердження».

Зі змісту письмових пояснень від 06.02.2020 вбачається, що на підставі таємниці слідства про розголошення обставин, ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник наголосили, що позивачем дисциплінарного проступку не вчинялось, питання отримання позивачем неправомірної вигоди вирішуватиметься в рамках кримінального провадження №№620200100000000055 від 08.01.2020, тому не є свідченням вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Як вбачається з відомостей довідки від 30.03.2020 №34 аз/109/12 виданої Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Київській області, в період з 21.01.2020 по 06.03.2020 на адресу управління кадрового забезпечення ГУНП в Київській області з Голосіївського районного суду м. Києва, або з Другого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві, належним чином завірена копія ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. від 29.01.2020 у справі № 752/1908/20 про відсторонення ОСОБА_1 від посади старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського ВП в Київській області не надходила.

За висновком суду, встановлені під час службового розслідування факти щодо затримання позивача за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок отримання неправомірної вигоди, які ґрунтуються лише на вивченні підозри, врученій позивачу, без належних та достовірних доказів фіксування отримання позивачем неправомірної вигоди, не підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні наведених у висновку службового розслідування норм правових актів. Висновком службового розслідування не встановлено дій чи бездіяльності позивача, які б свідчили про невиконання ним вимог Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за №2337-VIII, пунктів Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС України від 08.02.2019 №100.

Приписами пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За висновком суду, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності внаслідок його затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за фактом отримання неправомірної вигоди без встановлення порушення пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1, 2 частини першої розділу ІІ, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, що могло б свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, є необґрунтованим, звільнення позивача в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту здійснено без достатніх підстав.

Щодо доводів відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що виразилась у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення адміністративного правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, неналежному здійсненні профілактичної роботи на території обслуговування, не доповіді керівництву відділу поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, поданні неналежного прикладу підлеглим працівникам поліції, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві, слід зазначити наступне.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Разом з тим, суд зазначає, що висновок службового розслідування не містить посилання на докази, які б вказували на протиправність дій позивача, тяжкість проступку, не наведено яку шкоду заподіяно позивачем, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків.

Судом встановлено, що на час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів позивач був неодноразово нагороджений почесними грамотами та подяками за сумлінне несення служби та позитивно характеризуються у місці несення служби, що підтверджується відповідними грамотами та характеристикою, наявною у матеріалах справи та наданими до ГУ НП в Київській області заявами Броварської РДА Київської області та Броварської районної ради, Броварського міськрайонного громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «СВАБ». Крім того, комісією при винесенні висновку службового розслідування не було враховано вказаних обставин та ту обставину, що станом на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у останнього не було не знятих дисциплінарних покарань. Тому суд не вбачає розсудливих підстав для звільнення позивача, адже зазначені вище обставини є істотними при вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а їх неврахування вказує на необ`єктивність застосваного дисциплінарного стягнення.

З аналізу висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем під час проведення службового розслідування та при прийнятті спірного наказу не вказано і, відповідно, не надано з урахуванняя недоведення вини позивча в установленому порядку належних та допустимих доказів, причинно-наслідкового зв`язку вчинених дій чи допущеної бездіяльності позивача, з урахуванням висновків викладених у висновку службового розслідування.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Таким чином, Законом № 580-VIII встановлено спеціальну норму, яка передбачає звільнення поліцейського з посади за вчинення кримінального правопорушення, вина у вчиненні якого має бути визнана обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України). При цьому статтею 70 Закону №580-VIII передбачено правові підстави для відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), зокрема відносно поліцейського щодо якого здійснюється кримінальне провадження (частина третя).

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

В силу положень ч.3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що спріні накази про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними і не підтверджені наявними матеріалами службового розслідування із встановленням конкретних фактів порушень, вчинених позивачем.

Разом з тим, застосовуючи крайню міру дисциплінарного стягнення відповідач повинен був належним чином обґрунтувати необхідність застосування саме такої міри та неможливість застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

Крім того, щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на адміністративний позов, відносно того, що ОСОБА_1 з приводу свого затримання та факту причетності до кримінального правопорушення пов`язаного з корупцією рапортом керівництву Броварського ВП ГУ не доповів, суд зазначає наступне. Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, у ньому відсутні наведені доводи відповідача, тобто відзив на позов не відповідає фактичним висновкам, які викладені відповідачем у висновку службового розслідування і в якому відсутнє викладення такої обставини.

Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України і вважає, що рішення про звільнення прийнято не обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не відповідає критерію пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Щодо врахування відповідачем принципу пропорційності під час прийняття оскаржуваних наказів, то суд зазначає, що невстановлення під час службового розслідування всіх обставин, які мали бути враховані під час прийняття відповідного рішення та є обов`язковими відповідно до Дисциплінарного статуту, про що зазначено судом, та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, неможливо дійти висновку про пропорційність відповідних рішень.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.02.2020 №131 у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, підлягають задоволенню.

Відповідно, також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області 06.03.2020 №75 о/с у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, оскільки цей наказ прийнятий на підставі наказу від 28.10.2019 №2361, який судом визнано протиправним та скасовано.

З огляду на встановлення судом протиправності звільнення позивача з посади поліцейського, його право підлягає відновленню.

Законом «Про Національну поліцію» №580-VIII не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.

За приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак, підлягає задоволенню вимога про поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. (Правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, справа № 805/1110/17-а адміністративне провадження №К/9901/22563/18).

Судом встановлено, що тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок протиправного звільнення позивача згідно наказу відповідача № 75 о/с від 06.03.2020 з 10 березня 2020 необхідно обраховувати з 11.03.2020 (перший робочий день після звільнення позивача) по 31.07.2020 (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді), що становить 143 календарні дні.

З огляду на те, що позивача звільнено 10 березня 2020 року (останній робочий день), відповідно сума виплат за два календарні місяці роботи, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна обчислюватись виходячи з виплат за січень, лютий 2020 року.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Київській області про доходи від 30.04.2020 №267, заробітна плата ОСОБА_1 за січень 2020 року складає 13 183,91 грн., за лютий 2020 року складає 8612,56 грн., що у сумі становить 21796,47 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 363,27 грн. (21796,47 грн. (середня заробітна плата за останні два місяці роботи, згідно наданої довідки) 60 (кількість робочих днів).

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 11 березня 2020 року по 31 липня 2020 року.

З огляду на наведене, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 51 947,61 грн. (363,27 грн. х 143 календарних днів).

Рішення в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Всупереч викладеним положенням належних і достатніх доказів, які б свідчили про порушення позивачем службової дисципліни та відповідно, наявність підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано не було.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, за відсутності в матеріалах справи доказів понесення ним інших витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.02.2020 № 131 у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.03.2020 № 75 о/с у частині накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

4. Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

5. Сягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.03.2020 року по 31.07.2020 року у розмірі 51 947 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сорок сім ) грн. 61 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора поліції на посаді старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 11.03.2020.

7. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 10 898 (десять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 10 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 03 серпня 2020 р.