Рішення № 90722761, 22.07.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2972/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (61001, м. Харків, вул. Морозова, будинок 13, ідентифікаційний код 14313582) Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Державний концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 37854297); 2. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 21655998) про стягнення 29 279 000,88 грн за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - Нагорного Є.Ф., довіреність №6 від 19.03.2020;

3-ої особи (ДК "Укроборонпром") - Павленко О.В., довіреність №д-405/2020 від 24.02.2020;

3-ої особи (Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ") - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" із позовною заявою до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (відповідач) щодо стягнення частково заборгованості за договором кредитування у розмірі 29279000,88 грн, яка складається з: частини простроченої заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 14600000,00 грн; нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами в сумі 14679000,88 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредитної лінії №813 від 01 липня 2014 року, який був укладений між позивачем та відповідачем, а саме щодо своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2019 у справі №922/2972/19 залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення даної ухвали.

У вказаний строк запропоновано позивачу подати до господарського суду Харківської області:

- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову;

- докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову окремо по основному боргу, окремо по процентам за користування кредитним коштами. Розрахунок основного боргу має містити інформацію про розмір внесених відповідачем коштів на погашення кредиту, строк їх оплати, фактично одержані суми оплати;

- докази сплати судового збору у розмірі 439185,01 грн.

03.10.2019 до господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" надійшла заява про усунення недоліків за вх.№23756.

До поданої заяви позивачем надано:

- оригінал платіжного доручення №626749 від 30.09.2019 про сплату судового збору у розмірі 439 185,01 грн;

- оригінал розрахунку загальної суми заборгованості по договору кредитної лінії №813 від 01.07.2014;

- копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб №1207 від 16.05.2019 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Діамантбанк" та делегування повноважень ліквідатора".

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.09.2019 р. отримано Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" 23.09.2019, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" за відстеженням поштового пересилання № 6102229732900.

Отже, десятиденний строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви спливав 03.10.2019.

Матеріали, що надані позивачем до суду згідно супровідного листа за вх. № 23756 були направлені позивачем поштовим відправленням 02.10.2019, отже вказані матеріали надані позивачем у строк встановлений судом.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач повідомив про те, що недоліки позовної заяви ним усунено.

Судом досліджені надані до заяви про усунення недоліків за вх.№23756 від 03.10.2019 документи та встановлено, що на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 18.09.2019 позивачем не надано засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій додатків до позову, оскільки копії документів, що подані до позовної заяви не належно оформлені, деякі з них непридатні для вивчення та ознайомлення через погану якість сканкопії. Отож, суд прийшов до висновку, що позивачем вимоги ухвали суду від 18.09.2019 не виконано.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 повернуто позовну заяву Публічному акціонерному товариству "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" та додані до неї документи, в тому числі оригінал платіжного доручення №626749 від 30.09.2019 про сплату судового збору у розмірі 439 185,01 грн.

09.10.2019 до господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" після постановлення ухвали про повернення позовної заяви від 07.10.2019 у справі №922/2972/19 надійшла заява про усунення недоліків за вх.№24190, до якої надано копії документів, які не були засвідчені належним чином (відсутня назва посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії).

Суд, супровідним листом від 15.10.2019 повернув вищевказану заяву про усунення недоліків позивачу.

Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2019 у справі №922/2972/19 скасовано. Справу №922/2972/19 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

27.12.2019 матеріали справи №922/2972/19 повернулись до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2020 залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області: позовної заяви, яку повернуто судом (за вих. 1052/25.1/2л від 12.09.2019) та засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову; докладного і обґрунтованого розрахунку ціни позову окремо по основному боргу, окремо по процентам за користування кредитним коштами та доказів сплати судового збору у розмірі 439185,01 грн. (оригінал платіжного доручення № 626749 від 30.09.2019).

27.01.2020 до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№1914), до якої останній надав позовну заяву, яку повернуто судом (за вих. 1052/25.1/2л від 12.09.2019) та засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову; докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову та докази сплати судового збору у розмірі 439185,01 грн. (оригінал платіжного доручення № 626749 від 30.09.2019).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2972/19. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2020 о 10:30.

10.02.2020 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №3409), в якому він просить суд забезпечити можливість участі в судовому засіданні, яке призначене судом на 25.02.2020 о 10:30 в режимі відеоконференції та доручити Шевченківському районному суду м. Києва забезпечити проведення вказаного судового засідання у справі №922/2971/19 в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.02.2020 до господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про продовження процесуального строку (в порядку ст. 119 ГПК України) на подання відзиву на позовну заяву.

21.02.2020 представником відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області було подано клопотання про призначення судової експертизи за вх.№ 4627, в якому відповідач зазначає, що не погоджується із сумою заборгованості визначеної позивачем за основним боргом (кредитом) та нарахуванням процентів за користування кредитними коштами, отже відповідач просить суд призначити судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Якою на час призначення судової експертизи є дійсна сума заборгованості ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" перед ПАТ "Діамантбанк" за основним боргом (кредитом) по кредитному договору.

2. Чи правильно ПАТ "Діамантбанк" нараховані проценти за користування кредитним коштами по кредитному договору, які ПАТ "Діамантбанк" просить стягнути з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування".

3. Визначити суму процентів (з тих які ПАТ "Діамантбанк" просить стягнути з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування") окремо:

- в межах строку кредитування, визначеного кредитним договором;

- поза межами строку кредитування, визначеного кредитним договором.

Проведення судової економічної експертизи відповідач просив доручити судовим експертам Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Оплату за проведення експертизи відповідач просив покласти на нього. Також, відповідач просив при розгляді даного клопотання врахувати, що жодної стороною не наданий висновок експерта з вказаних питань.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2020 задоволено клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №4051 від 17.02.2020). Продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.03.2020 включно.

В підготовчому засіданні 25.02.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25.02.2020 про відкладення підготовчого засідання на 23.03.2020 об 11:30 год.

04.03.2020 до господарського суду Харківської області надійшов відзив на позов за вх.№5733, в якому відповідач проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що враховуючи пункту 7.3. кредитного договору, та те, що згідно розрахунку оплат проведених відповідачем, що наданий до позову позивачем, дата повного погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів автоматично настала 26.06.2016, отже відповідач заявив про сплив позовної давності щодо вимог за основним зобов`язанням та за похідними зобов`язаннями щодо виплати нарахованих процентів. Також, зазначив, що у додаткових угодах: №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015 (далі - додаткові угоди) не визначено дати повернення наданих траншів, тому при їх укладанні сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов вказаних додаткових угод, отже вони не можуть бути визначені, як такі, що надані у межах договору кредитної лінії № 813 від 01.04.2014 та вважає, що вказані додаткові угоди є неукладеними. Також, оскільки додаткові угоди є окремими правочинами, які не відносяться до договору кредитної лінії № 813 від 01.04.2014, та приймаючи положення розділу 4 п. 6.1. Статуту відповідача, за якими отримання позик, довгострокових та короткострокових позик здійснюється за погодженням ДК "Укроборонпром", який на укладення додаткових угод не надавав згоди, то додаткові угоди підписані із перевищенням повноважень, що тягне за собою недійсність цих угод. Також, відповідач зазначив, що за фактом неукладеності додаткових угод у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, а тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідачем викладено клопотання про залучення до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ДК "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297);

- Державну компанію з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 21655998).

11.03.2020 до господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив від позивача за вх.№6378.

У поданій відповіді на відзив позивач вказує на те, що згідно додаткової угоди №26 від 30.12.2015 сторони погодили строк повернення всієї суми кредиту, а саме - по 29.09.2016. Порушенням виконання відповідачем зобов`язання з повернення всієї суми кредиту (всіх отриманих траншів) є дата наступна після 29.09.2016, тобто 30.09.2016, з якої починається перебіг строку позовної давності, тому позивач вважає, що звернувся за захистом свого права в межах строку позовної давності. Також, позивач зазначив, що не вимагав від відповідача дострокового повернення кредиту, процентів та неустойки за Кредитним договором. Згідно Розпорядження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" від 05.07.2017 за № 1/1-РФ-Л (з урахуванням змін до нього від 07.07.2017 за №3/1рфл), було визначено, що по всім кредитам, які були надані ПАТ "Дімантбанк" позичальникам, та які не погашені на дату введення в ПАТ "Дімантбанк" процедури ліквідації строк позовної давності щодо виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту починає свій перебіг з кінцевої дати (строку) повернення кредиту, яка визначена умовами кредитного договору. Крім того, щодо недійсності додаткових угод №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015, про яке зазначає відповідач позивач зазначив, що згідно листа - погодження ДК "Укроборонпром" № UOP-1.023-5506 від 25.06.2014 щодо кредитування ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", було погоджено отримання позичальником (відповідач) кредитної лінії з лімітом кредитування в загальній сумі 15 000 000,00 грн, отже сума кредитних коштів у розмірі 14 600 000,00 грн, що надані позичальнику за вказаними додатковими угодами не перевищує суму, яка погоджена ДК "Укроборонпром". Також, позивач зазначив, що відповідач своїми діями неодноразово схвалив укладені додаткові угоди та суму заборгованості за кредитом згідно ст. 241 ЦК України, що полягали у сплаті останнім процентів за користування кредитними коштами проведеними після укладання додаткових угод.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2020 прийнято відзив на позовну заяву Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (вх. № 5733 від 04.03.2020) до розгляду. Задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 37854297); Державну компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 21655998). Зобов`язано позивача надіслати 3-їм особам копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, а також відповідь на відзив з доданими до нього документами листом з описом вкладення, докази чого надати суду в строк до 10.04.2020 року. Встановлено третім особам (ДК "Укроборонпром"; Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ") строк: на подання пояснення щодо позову - 5 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів; на подання пояснення щодо відзиву на позов - до 10.04.2020. Прийнято відповідь на відзив (вх.№ 6378 від 11.03.2020) до розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №922/2972/19 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 922/2972/19. Доведено до відома учасників справи № 922/2972/19, що про дату, час та місце підготовчого засідання їх буде повідомлено додатково.

23.03.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №7357), які він просив приєднати до матеріалів справи.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягав на тому, що у додаткових угодах №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015 не визначено дати повернення наданих траншів. Оскільки при укладенні кредитного договору сторонами визначено строк надання кредитної лінії з "01.07.2014 по 15.05.2015 включно", строк дії договору закінчився 15.05.2015. Додаткові угоди № 24 від 18.05.2015, №25 від 29.05.2015 та № 26 від 30.12.2015 якими внесено зміни до п.1.1. кредитного договору не можуть вважатися такими, що породжує для сторін права та обов`язки. Також, відповідач повторно заявив про сплив позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 березня 2020 року відмовлено відповідачу у поновленні процесуального строку для подання заперечень на відповідь на відзив, продовжено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 20.03.2020 включно та прийнято заперечення на відповідь на відзив до розгляду.

13.04.2020 від позивача у справі ПАТ "Діамантбанк" надійшла заява за вх.№8985, до якої позивачем надані докази направлення копії позовної заяви та копії відповіді з додатками на адресу: ДК "Укроборонпром" та Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ".

14.04.2020 до суду від 3-ї особи (ДК "Укроборонпром") надійшли письмові пояснення (вх. №9165), які вона просила приєднати до матеріалів справи. У поданих письмових поясненнях третя особа зазначила, що оскільки дата повернення заборгованості та процентів відповідно до умов кредитного договору змінилася на 01.07.2016, тому строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості закінчився 01.07.2019. Розпорядження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дімантбанк" від 05.07.2017 за №1/1-РФ-Л (з урахуванням змін до нього від 07.07.2017 № 3/1рф.л), про яке зазначає позивач було прийнято після закінчення строку дії Кредитного договору, та ДП "ХКБД" про прийняття такого рішення повідомлено не було. Сторони погодили, що Позивач відкриває Відповідачу відновлювальну кредитну лінію на строк з 01 липня 2014 року по 29 вересня 2019 року включно, протягом якого Відповідач повинен щомісячно, а з 30.12.2015 щоквартально, сплачувати проценти. Відтак, у межах строку кредитування по 29 вересня 2016 року Відповідач мав, зокрема, повертати Позивачеві кредитні кошти і сплачувати проценти. Проте, з розрахунку позивача вбачається, що прострочення відповідача по оплаті процентів виникло з 01.07.2016, з урахуванням пунктів 7.3. та 7.4. дата відкриття кредитної лінії визначена у п. 1.1. кредитного договору змінилася на 01.07.2016, оскільки останній платіж було здійснено 24.06.2016, тому ПАТ "Діамантбанк" звернулося до суду з пропуском строку позовної давності навіть щодо останнього щоквартального платежу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2020 прийнято пояснення третьої особи ДК "Укроборонпром" від 14.04.2020 за вх.№ 9165 щодо позову до розгляду. Призначено підготовче засідання на "27" квітня 2020 о 14:00.

Також, 21.04.2020 від третьої особи (Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ") через канцелярію господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення за вх.№9378, в яких третя особа пояснила, що проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити та просила справу розглядати за відсутності представника у судовому засіданні. В обґрунтування заперечень третя особа зазначила, що останній день періоду, що вказаний у п.1.1. кредитного договору, в редакції додаткової угоди №26 від 30.12.2015 згідно умов визначених сторонами у пунктах 7.3. та 7.4. договору автоматично змінився на дату, що настає за днем, у якому відповідач прострочив виконання зобов`язання зі сплати процентів, тобто 01.07.2016 у позивача виникло право вимагати повернення від позичальника (відповідач) усієї суми кредиту та нарахованих процентів. Таким чином, оскільки право вимоги виникло у позивача 01.07.2016 третьою особою заявлено про сплив позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, третя особа зазначила про неправомірність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору, кредитним договором встановлено окремі зобов`язання щодо сплати протягом дії договору щомісячно (з 30.12.2015 щоквартально) процентів за користування кредитом, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право Позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу по сплаті процентів. Такий підхід відповідає правовій позиції сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06.11.2013 у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19.03.2014 у справі № 6-20цс14, від 12.11.2014 року у справі № 6-167цс14, від 03.06.2015 у справі № 6-31 цс 15, від 30.09.2015 у справі № 6-154цс15, від 29.06.2016 у справі № 6- 272цс16, від 23.11.2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14.12.2016 у справі № 6-2462цс16 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2019 у справі № 444/9519/12.

В підготовчому засіданні 27.04.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 27.04.2020 про відкладення підготовчого засідання на 18.05.2020 о 11:00.

В підготовчому засіданні 18.05.2020 без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 18.05.2020 про задоволення клопотання представників позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 03.06.2020 о 14:30.

На електронну адресу господарського суду Харківської області 15.05.2020 від представника ПАТ "Діамантбанк" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника ПАТ "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" - адвоката Остафійчук М.В., підписане ЕЦП. Клопотання обґрунтовано з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20 із відповідними змінами, зокрема забороною регулярних на нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньоміському та міжобласному сполученні, що унеможливлює прибуття представника позивача в судове засідання до господарського суду Харківської області.

Також, аналогічне за змістом клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду надійшло до господарського суду 18.05.2020 за вх.№11165, яке надіслано позивачем поштовим відправленням. До вказаного клопотання позивача надані докази його надсилання відповідачу у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2020 року відмовлено Публічному акціонерному товариству "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2020 року відкладено підготовче засідання у справі № 922/2972/19 на 06 липня 2020 р. об 11:00 год.

30.06.2020 до господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника 3-ї особи (Державний концерн "Укроборонпром") про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №14821), в якому він просить суд забезпечити можливість участі в судовому засіданні, яке призначене судом на 06.07.2020 в режимі відеоконференції та доручити Шевченківському районному суду м. Києва або Північному апеляційному господарському суду або господарському суду м. Києва або господарському суду м. Києва забезпечити проведення вказаного судового засідання у справі №922/2972/19 в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 у задоволенні клопотання представника 3-ї особи (Державний концерн "Укроборонпром") (вх. №14821 від 30.06.2020) про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

В підготовчому засіданні, що відбулося 06.07.2020 суд розглянув клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи (вх.4627 від 21.02.2020)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи (вх.4627 від 21.02.2020).

В підготовчому засіданні 06.07.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06.07.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.07.2020 о 12:00.

У судовому засіданні 14.07.2020 на стадії розгляду справи по суті без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 14.07.2020 про оголошення перерви у судовому засіданні до 22.07.2020 о 11:20.

20.07.2020 від третьої особи ДК "Укроборонпром" надійшли додаткові письмові пояснення за вх.№16525, в яких 3-я особа навела обгрунтований розрахунок відсотків за користувння кредитом, за якими спливла позовна давність та, за якими позовні вимоги було заявлено безпідставно, у зв`язку з тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного строку кредитування, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Присутній представник третьої особи ДК ("Укроборонпром") у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи (Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ") у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників відповідача та третьої особи (ДК "Укроборонпром") всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно листа - погодження ДК "Укроборонпром" № UOP-1.023-5506 від 25.06.2014 щодо кредитування ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", 3-ю особою було надано згоду на укладення відповідачем з позивачем договору кредитної лінії з лімітом кредитування в загальній сумі 15 000 000,00 грн терміном дії до 15 травня 2015 року.

01 липня 2014 року між ПАТ «Діамантбанк» (Кредитодавець за договором, далі по тексту - позивач) та Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (Позичальник, далі по тексту - відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 813 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Кредитного договору, позивач з 01 липня 2014 року по 15 травня 2015 року включно відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15 000 000, 00 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок) зі сплатою Позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 25% річних.

У п.п. 3.2.1. п. 3.2. Кредитного договору зазначено, що відповідач зобов`язаний здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок № НОМЕР_1 , якщо інше не буде погоджено Сторонами в додаткових угодах до цього Договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п.1.1 цього Договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2. п. 3.2. Кредитного договору, відповідач зобов`язаний щомісячно протягом строку дії цього Договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число такого місяця включно, у визначеному згідно умов Кредитного договору розмірі, та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, визначеного в п. 1.1 цього Договору, - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок №2909631916843.813.980.

Пунктом 7.5. Кредитного договору визначено, що при розрахунку процентів за кредитом приймаються: фактична кількість днів у році - у разі розрахунку процентів за користування кредитом в національній валюті - гривні; та рік, рівний 360 дням - у разі розрахунку процентів за користування кредитом в будь-якій іншій валюті. При цьому день надання та повернення кредиту для цілей нарахування процентів розраховуються як один день. Залишок процентів за неповний розрахунковий період сплачується одночасно з погашенням кредиту.

Водночас відповідно до п. 7.3., визначено, що останній день періоду, що вказаний у п. 1.1. цього Договору автоматично змінюється на дату, що настає за днем, в якому ПОЗИЧАЛЬНИК не сплатив будь-який платіж за цим Договором, якщо інше не буде вирішено КРЕДИТОДАВЦЕМ.

Згідно з п. 7.4. Кредитного договору сторони погодили, що у день виникнення у позивача з підстав, передбачених цим Договором, права вимагати від відповідача повного повернення кредиту та нарахованих процентів настає дата повного погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів, якщо інше не буде вирішено позивачем.

Сторонами вносились зміни до кредитного договору шляхом укладення додаткових угод до кредитного договору №№ 1-26.

Додатковими угодами №№1-12 сторони погодили надання окремих траншів, не змінюючи при цьому дату повного повернення кредитних коштів.

Додатковою угодою №1 від 01.07.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 1 050 000,00 грн (один мільйон п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 2 від 07.07.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 2 000 000,00 грн (два мільйони гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 3 від 17.07.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 500 000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 4 від 28.07.2014 розмір кредитного траншу у розмірі 450 000,00 грн (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 5 від 31.07.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 150 000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 6 від 07.08.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 1 350 000,00 грн (один мільйон триста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 7 від 13.08.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 400 000,00 грн (чотириста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 8 від 14.08.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 грн (триста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 9 від 15.08.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 грн (триста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №10 від 12.09.2014 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №11 від 23.09.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 700 000,00 грн (сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №12 від 08.10.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 800 000,00 грн (вісімсот тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 13 до кредитного договору сторони внесли зміни до п.1.3. кредитного договору, зокрема виклали його в наступній редакції:

"Видача кредиту ПОЗИЧАЛЬНИКУ здійснюється окремими кредитними траншами після подачі останнім заявок на видачу кредитних траншів за формою, встановленою КРЕДИТОДАВЦЕМ, в яких вказується запланована до отримання дата, сума і валюта кожного кредитного траншу, ціль його використання, а також після укладення Сторонами, за результатами розгляду заявки ПОЗИЧАЛЬНИКА, окремих додаткових угод до цього договору, що є його невід`ємною частиною, в яких зазначається сума і валюта кожного кредитного траншу, дата його видачі та дата повернення, та у разі необхідності порядок погашення заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за цим договором. Також, Сторони домовились, що ПОЗИЧАЛЬНИК зобов`язується у строк до "30" січня 2015 року включно, повністю погасити заборгованість перед КРЕДИТОДАВЦЕМ за отриманими кредитними коштами в межах ліміту кредитної лінії. При цьому, після виконання вказаної умови, кредитні кошти можуть бути отримані знову.". Також, у вказаній додатковій угоді сторони погодили сплату ПОЗИЧАЛЬНИКОМ в день підписання Додаткової угоди одноразової комісії у розмірі 5 000,00 (П`ять тисяч 00 копійок) гривень.

Додатковою угодою №14 від 30.10.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 250 000,00 грн (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №15 від 12.11.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 1 150 000,00 грy (один мільйон сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №16 від 24.11.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 820 000,00 грy (вісімсот двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №17 від 08.12.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 1 400 000,00 грy (один мільйон чотириста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №18 від 24.12.2014 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 530 000,00 грy (п`ятсот тридцять тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №19 від 12.01.2015 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 900 000,00 грy (дев`ятсот двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою №20 від 02.02.2015, сторони внесли зміни до пункту 1.3. договору та визначили строк повного погашення відповідачем суми заборгованості, зокрема "16" лютого 2015 року включно".

Додатковою угодою №21 від 16.02.2015 розмір кредитного траншу визначено у розмірі 14 000 000,00 грy (чотирнадцять мільйонів гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 22 від 25.02.2015 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 грн (триста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 23 від 25.03.2015 сторони погодили надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 грн (триста тисяч гривень 00 копійок).

Додатковою угодою № 24 від 18.05.2015 сторони дійшли згоди пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" Кредитного договору викласти в наступній редакції:

"1.1. КРЕДИТОДАВЕЦЬ з "01" липня 2014 року по "02" червня 2015 року включно відкриває ПОЗИЧАЛЬНИКУ відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15 000 000 (П`ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок) гривень". Також, у вказаній додатковій угоді сторони погодили сплату ПОЗИЧАЛЬНИКОМ в день підписання Додаткової угоди одноразової комісії у розмірі 2 000,00 (Дві тисячі гривень 00 копійок) гривень.

Додатковою угодою №25 від 29.05.2015 сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 1.2., 5.7. кредитного договору, зокрема виклали їх в такій редакції:

«1.1. КРЕДИТОДАВЕЦЬ з «01» липня 2014 року по «30» вересня 2015 року включно відкриває ПОЗИЧАЛЬНИКУ відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15 000 000,00 (П`ятнадцять мільйонів гривень 00 г) гривень.»..

«1.2. Кредитні кошти надаються ПОЗИЧАЛЬНИКУ в межах відкритої згідно цього Договору кредитної її сплатою ПОЗИЧАЛЬНИКОМ процентів за користування кредитом у розмірі: 35% (Тридцять п`ять процентів) річних.».

«5.7. У випадку хоча б одноразового невиконання ПОЗИЧАЛЬНИКОМ зобов`язань, передбачених підп. 3.2.10., 3.2.11. та 3.2.12. цього Договору, діюча на момент прострочення процентна ставка за кредитом за згодою сторін збільшується до 37% (Тридцяти семи процентів) річних з наступного дня за днем, у якому ПОЗИЧАЛЬНИК порушив зобов`язання, передбачені підп. 3.2.10.-3.2.12. цього Договору, якщо інше не буде вирішено КРЕДИТОДАВЦЕМ.».

Додатковою угодою №26 від 30.12.2015 сторони внесли наступні зміни до кредитного договору:

"1. Сторони дійшли згоди пункт 1.1. розділу І. «Предмет Договору» Кредитного договору викласти в наступній редакції:

«1.1. КРЕДИТОДАВЕЦЬ з «01» липня 2014 року по «29» вересня 2016 року включно відкриває ПОЗИЧАЛЬНИКУ відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15 000 000,00 (П`ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок) гривень.».

2. Сторони дійшли згоди пункт 1.2. розділу 1. «Предмет Договору» Кредитного договору викласти наступній редакції:

«1.2. Кредитні кошти надаються ПОЗИЧАЛЬНИКУ в межах відкритої згідно цього Договору кредитної лінії зі сплатою ПОЗИЧАЛЬНИКОМ процентів за користування кредитом у розмірі: 25% (Двадцять п`ять) процентів річних починаючи з дати укладання цієї Додаткової угоди.».

3. Сторони дійшли згоди пункт 3.2.2. розділу 3. «Обов`язки сторін» Кредитного договору викласти наступній редакції:

«3.2.2. щоквартально протягом строку дії цього Договору не пізніше останнього робочою дня поточного кварталу, сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані з дня підписання Додаткової угоди по 24 (двадцять четверте) число останнього місяця такого кварталу включно, у визначеному згідно умов цього Договору розмірі, та забезпечити повну сплату процентів за кредитом не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного в п. 1.1. цього Договору, - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854;

сплатити частину прострочених процентів, які були нараховані ПОЗИЧАЛЬНИКУ в сумі 1 578 000,00 (Один мільйон п`ятсот сімдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) гривень за користування кредитом по «29» грудня 2015 року включно, не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного в п.1.1. цього Договору, - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854.».

Згідно п.7.7. кредитного договору сторони домовились, що документом, який підтверджує розмір заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за кредитом є виписка КРЕДИТОДАВЦЯ з рахунку на якому КРЕДИТОДАВЕЦЬ здійснює облік заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за кредитом, а документом який підтверджує розмір заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА зі сплати процентів за користування кредитом, є виписка КРЕДИТОДАВЦЯ з рахунку на якому КРЕДИТОДАВЕЦЬ здійснює облік заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за процентами за користування кредитом.

Позивач зазначає про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, зокрема у розмірі 14 600 000,00 грн - частина простроченої заборгованості за основним боргом (кредитом).

Також, у зв`язку із наявністю заборгованості у відповідача, як позичальника за кредитним договором та не поверненням отриманих боржником кредитних коштів позивачем нараховано проценти за користування кредитом за період з 25.08.2015 по 31.08.2019 у розмірі 14 679 000,88 грн, які заявлені до стягнення з відповідача у даній справі.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним Кредитним договором та наявності у відповідача заборгованості по сплаті (поверненню) отриманого кредиту в сумі 14600000,00 грн, а також сплаті нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами в сумі 14679000,88 грн. позивачем надано виписку з рахунку за період з 16.02.2015 по 01.09.2019, на якому КРЕДИТОДАВЕЦЬ здійснює облік заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за кредитом, та виписку КРЕДИТОДАВЦЯ з рахунку на якому КРЕДИТОДАВЕЦЬ здійснює облік заборгованості ПОЗИЧАЛЬНИКА за процентами за користування кредитом (арк.201 -247, т.1).

З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається про виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів за вказаним вище Кредитним договором в сумі 14600000,00 грн.

Також, з наданих позивачем виписок по рахункам вбачається про здійснення відповідачем часткових оплат по сплаті процентів за користування кредитом з призначенням платежу, в якому відповідач посилається на Договір кредитної лінії № 813 від 01.07.2014.

Останній платіж (призначення платежу: "погашення прострочених відсотків згідно Договору кредитної лінії № 813 від 01.07.2014), згідно виписки по рахунку здійснено відповідачем 24.06.2016 в розмірі 299000,00 грн.

Позивач вказує, що звертався до відповідача із вимогою про усунення порушення зобов`язання із попередженням про звернення стягнення на предмет застави від 04.08.2017 за № 614/3/31.10, в якій позивач повідомляв відповідача про наявність станом на 04.08.2017 заборгованості перед позивачем у розмірі 35 972 180,79 грн, з яких: 14 600 000,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту; 7 099 000,88 грн - заборгованість за процентами; 9 460 270,82 грн - штраф; 4 812 909,00 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, які нараховані відповідно до п. 5.1. кредитного договору. У вказаній вимозі позивач вимагав не пізніше 31.08.2017 погасити вказану заборгованість перед позивачем. Проте, відповідач на вказану вимогу не відреагував та суму заборгованості перед позивачем не сплатив.

Відповідач, який є боржником за кредитним договором позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що з урахуванням пунктів 7.3. та 7.4. кредитного договору, дата повного погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів автоматично настала 26.06.2016, тому відповідач заявив про сплив позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Також, відповідач вважає, що додаткові угоди: №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015 до кредитного договору є неукладеними, оскільки у вказаних додаткових угодах не визначено дати повернення наданих траншів, тому при їх укладанні сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов вказаних додаткових угод, та не можуть бути визначені, як такі, що надані у межах договору кредитної лінії № 813 від 01.04.2014. Також, оскільки зазначені додаткові угоди є окремими правочинами, які не відносяться до кредитного договору, який є предметом розгляду, то вони укладені із перевищенням повноважень, зокрема за відсутності погодження з боку ДК "Укроборонпром", що тягне за собою недійсність цих угод.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України).

У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи, з урахуванням п. 7.7. кредитного договору, вбачається отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 14 600 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача № 2062031916843.813.002. Також, отримання вказаної суми не заперечується й відповідачем у справі.

Як вже зазначалось судом у пункті 3.2.2 кредитного договору сторони погодили обов`язкову сплату позичальником процентів за користування кредитними коштами в останній робочий день поточного місяця.

Банківськими виписками по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 16.02.2015 по 01.09.2019 вбачається, що останній платіж по оплаті процентів на рахунок позивача ПАТ "Діамантбанк" за № НОМЕР_1 було перераховано відповідачем 24.06.2016 (арк. справи № 238 зворотня сторона).

На момент здійснення відповідачем платежу п.3.2.2. кредитного договору діяв в редакції додаткової угоди №26 від 30.12.2015 до кредитного договору, зокрема був обов`язок відповідача по оплаті процентів за користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня поточного кварталу.

Як вбачається з розрахунку позивача станом на 24.06.2016 загальна сума заборгованості по оплаті процентів за користування кредитними коштами становила 3054191,67 грн., з яких сума простроченої заборгованості склала - 2136705,12 грн. Сума процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за останній місяць другого кварталу 2016 року складала 309 153,08 грн.

Відповідач здійснив останній платіж за Кредитним договором в останньому місяці другого кварталу 2016 року у розмірі 299 000,00 грн, а саме 24.06.2016, інших платежів за Кредитним договором після 24.06.2016 відповідачем не здійснювалось.

Отже, станом на 30.06.2016 (останній день другого кварталу 2016 року та останній день строку по оплаті відповідачем чергового платежу з оплати процентів за користування кредитними коштами), а тому останній день періоду, що вказаний у п.1.1. Кредитного договору автоматично змінився на 01.07.2016 відповідно до умов п.7.3. Кредитного договору, тобто період кредитування змінився з 01.07.2014 по 01.07.2016 включно, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентів з 02.07.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з 02.07.2016 мало місце прострочення боржника по поверненню кредитних коштів, що отримані відповідачем у розмірі 14 600 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення домовленості сторін, наявну заборгованість по отриманому кредиту у розмірі 14 600 000,00 грн. не сплатив, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявлену позивачем до стягнення за основним боргом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про сплив позовної давності, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст.257 Цивільного кодексу України, визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, N 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК).

Згідно ч.1, ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вже зазначалось, за умовами пунктів 7.3., 7.4. Кредитного договору сторони погодили, що останній день періоду, що вказаний у п. 1.1. Кредитного договору автоматично змінюється на дату, що настає за днем, у якому відповідач прострочив виконання зобов`язання зі сплати будь-якого платежу, в т.ч. процентів, якщо інше не буде вирішено позивачем.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем прийнято інше рішення в односторонньому порядку щодо зміни останнього дня періоду кредитування ніж те, що обумовлено сторонами в Кредитному договорі.

Щодо доводів позивача про те, що у Розпорядженні Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" від 05.07.2017 за № 1/1-РФ-Л (з урахуванням змін до нього від 07.07.2017 за №3/1рфл), відповідно до якого по всім кредитам, які були надані в ПАТ "Діамантбанк" позичальникам, та які не погашені на дату введення в ПАТ "Діамантбанк" процедури ліквідації строк позовної давності щодо виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту починає свій перебіг з кінцевої дати (строку) повернення кредиту, яка визначена умовами кредитного договору, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що вказане позивачем Розпорядження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" від 05.07.2017 за № 1/1-РФ-Л (з урахуванням змін до нього від 07.07.2017 за №3/1рфл) було прийнято майже через рік після виникнення у позивача права вимагати від Позичальника повернення всієї суми та нарахованих процентів за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 813 від 01.07.2014, що свідчить проте, що позивачем на протязі року не здійснювалось дій по поверненню коштів від боржника.

Крім того, ще до прийняття вказаного Розпорядження кінцеву дату (строк) повернення кредиту, яка визначена умовами кредитного договору у п.1.1. з урахуванням додаткової угоди № 26 від 30.12.2015 автоматично змінено на 01.07.2016, а тому суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що кредитодавцем вирішено, що строком з виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту є 29.09.2016 включно, оскільки це не відповідає обставинам справи та умовам договору, зокрема п.7.3. Кредитного договору, яким передбачено умови автоматичної зміни строку кредитування.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати від позичальника повного повернення кредиту з 02.07.2016, а відтак перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 813 від 01.07.2014 в розмірі 14600000,00 грн. почався саме з цієї дати - 02.07.2016 та закінчився 01.07.2019.

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали, що повернуті судом згідно ухвали господарського суду Харківської області від 07.10.2019, яка скасована постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019, надійшли поштовим відправленням, що оформлене 13.09.2019, отже позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області у вказану дату, тобто після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Згідно з ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Перевіривши розрахунок позивача щодо додаткових вимог (стягнення процентів за користування кредитними коштами), судом встановлено наступне.

Прострочення по сплаті процентів відповідачем почалося з 30.09.2015, оскільки ним не було сплачено черговий платіж по нарахованих відсотках з 25.08.2015 по 24.09.2015.

Таким чином, оскільки проценти, нараховані з 25.08.2015 по 24.09.2015 на суму 434000,00 грн, мали бути сплачені до 30.09.2015 включно, отже перебіг строку позовної давності почався з 01.10.2015 та закінчився 01.10.2018 (30.09.2018 припадає на вихідний день).

Відсотки, нараховані з 25.09.2015 по 24.10.2015 на суму 420000,00 грн мали бути сплачені до 30.10.2015 включно, а тому перебіг строку позовної давності почався з 31.10.2015 та закінчився 30.10.2018.

Відсотки, нараховані з 25.10.2015 по 24.11.2015 на суму 434000,00 грн, мали бути сплачені до 30.11.2015 включно, отже перебіг строку позовної давності почався з 01.12.2015 та закінчився 30.11.2018.

Відсотки, нараховані з 25.11.2015 по 24.11.2015 на суму 315000,00 грн (оскільки 105000,00 грн було сплачено 28.12.2015), мали бути сплачені до 31.12.2015 включно, отже перебіг строку позовної давності почався з 01.01.2016 та закінчився 31.12.2018.

Відсотки нараховані з 25.12.2015 по 24.03.2015 на суму 1 141 858,20 грн (оскільки 95000,00 грн були сплачені 29.12.2015), мали бути сплачені до 31.03.2016 включно (відповідно до Додаткової угоди № 26 від 30.12.2015, якою передбачено сплату відсотків щоквартально), отже перебіг строку позовної давності почався з 01.04.2016 та закінчився 01.04.2019 (31.03.2019 припадає на вихідний день).

Відсотки нараховані з 25.03.2016 по 24.06.2016 на суму 608513,88 грн (оскільки 299000,00 грн були сплачені 24.06.2016), мали бути сплачені до 30.06.2016 включно (відповідно до Додаткової угоди № 26 від 30.12.2015, якою передбачено сплату відсотків щоквартально), отже перебіг строку позовної давності почався з 01.07.2016 та закінчився 01.07.2019 (30.06.2019 припадає на вихідний день).

Відсотки нараховані з 25.06.2016 по 01.07.2016 на суму 69808,76 грн, мали бути сплачені до 01.07.2016 включно, оскільки на виконання п.7.3. Кредитного договору останній день строку кредитування змінився на 01.07.2016 включно, отже перебіг строку позовної давності почався з 02.07.2016 та закінчився 01.07.2019.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області після спливу позовної давності щодо основної вимоги по стягненню кредитних коштів в сумі 14 600 000,00 грн та додаткових вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 3423180,84 грн, про застосування якої заявлено відповідачем.

У п. 2.1., п. 2.2, п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 господарським судам роз`яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недійсності додаткових угод як таких, що укладені з перевищенням повноважень представника юридичної особи, без попереднього погодження з ДК "Укроборонпром" виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, крім всього, договори та інші правочини.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказане означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності Договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року по справі №203/2612/13-ц.

У додаткових угодах №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015 вказано, що вони укладені до Договору кредитної лінії № 813 від "01" липня 2014 року.

Вказані додаткові угоди не визнані недійсними в судовому порядку, отже вони є дійсними, такими, що укладені до Договору кредитної лінії № 813 від "01" липня 2014 року та є обов`язковими для виконання сторонами.

Також, згідно з п. 6.1. Статуту ДП "ХАРКІВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО З ДВИГУНОБУДУВАННЯ", зокрема підп. 5, залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року), зовнішніх кредитів (позики), внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позики), надання гарантії або поруки за такими кредитами (позиками) в порядку, передбаченому чинним законодавством України здійснюється за погодженням з Концерном.

Відповідно до листа ДК "Укроборонпром" вих. №UOP-1.02365506 від 25.06.2014 (арк. справи №52), останнім надано згоду ДП "ХАРКІВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО З ДВИГУНОБУДУВАННЯ" на укладення підприємством з ПАТ "Діамантбанк" договору кредитної лінії з лімітом 15 000 000,00 грн.

Додатковими угодами №21 від 16.02.2015, № 22 від 25.02.2015, № 23 від 25.03.2015 до Договору кредитної лінії № 813 від "01" липня 2014 року було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 14 600 000,00 грн. отже вказані додаткові угоди укладені за погодженням ДК "Укроборонпром" в межах встановленого Концерном ліміту.

Також, ДК "Укроборонпром" ані у своїх поясненнях, ані в судовому засіданні не заперечував проти погодження отримання кредиту відповідачем за вказаним вище Кредитним договором та укладеними до нього додатковими угодами.

Крім того, вказаний правочин був схвалений стороною, відповідач навіть здійснював часткову оплату процентів за користування отриманими ним кредитними коштами у розмірі 14 600 000,00 грн.

Щодо решти нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами в сумі 11255820,04 грн, які нараховані після 01.07.2016, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як вже зазначалось судом між сторонами виникли відносини, що випливають з договору кредитування.

За приписами статті 1048 ЦК України позивач, як позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

За умовами договору сторони погодили строк кредитування, а також щомісячну (з 30.12.2015 щоквартальну) сплату відсотків за користування кредитом.

Так, сторони погодили, що позивачем відкрито відповідачу кредитну лінію з "01" липня 2014 року по "29" вересня 2016 включно, протягом якого відповідач повинен був щомісячно, а з 30.12.2015 щоквартально сплачувати проценти за користування кредитом.

Як вже зазначено судом, з 01.07.2016 у позивача виникло право вимоги на повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом. Також, змінилася дата визначена у пункті 1.1. кредитного договору, зокрема "з 29.09.2016 на 01.07.2016".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено висновок про наступне.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строкукредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Враховуючи вищевикладене та те, що за вимогами про стягнення кредитних коштів в сумі 14 600 000,00 грн та додаткових вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 3423180,84 грн, які є обгрунтованими, не спростовані відповідачем, спливла позовна даність про застосування якої заявлено відповідачем, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо решти частини позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами в сумі 11255820,04 грн, суд дійшов висновку про їх необгрунтованість, оскільки вони нараховані після закінчення строку кредитування, а тому у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову саме з цих підстав.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви у розмірі 439 185,01 грн покладається судом на позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 625, 626, 627, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175, 193, 202 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 439 185,01 грн покласти на позивача Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк".

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (04070, м. Київ, Контрактова площа, будинок 10-А, ідентифікаційний код 23362711) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк".

Відповідач: Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" (61001, м. Харків, вул. Морозова, будинок 13, ідентифікаційний код 14313582).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Державний концерн "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 37854297).

2. Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 21655998).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.4 розділу X "Прикінцеві положення", п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова